Постанова

від 12.04.2010 по справі 6/151

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

12.04.10 Справа № 6/151

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Агро-Полюс», м. Івано-Франківськ б/н від 01.02.2010 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2010 року

у справі № 6/151

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксо-Аграр», с. Радча Тисменицького району Івано-Франківської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Полюс», м. Івано-Франківськ

до відповідача-2: приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ

про визнання простих векселів такими, що не мають юридичної сили, та визнання виконавчих написів нотаріуса № 2205 від 14.10.2009 року та № 2206 від 14.10.2009 року такими, що не підлягають виконанню,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: ОСОБА_3 (довіреність від 15.04.2009 року);

від відповідача-2: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Грица Ю.І.) від 29.01.2010 року у справі № 6/151 позов задоволено: скасовано простий вексель серія АА № 1250627 номіналом 200 000 грн. та простий вексель серія АА № 1250628 номіналом 258 398 грн. 57 коп.; визнано виконавчі написи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 2205 від 14.10.2009 року та № 2206 від 14.10.2009 року такими, що не підлягають виконанню.

Відповідач-1 -ТзОВ «Агро-Полюс»з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що не можна визнавати недійсним вексель як такий, що складений з порушенням форми, лише на підставі того, що його було підписано одноособово керівником юридичної особи. Покликається на те, що підпис головного бухгалтера на оспорюваних векселях не є обов'язковим реквізитом, за відсутності якого згідно чинного законодавства, зокрема ОСОБА_4 Закону про переказні векселі та прості векселі, Закону України «Про обіг векселів в Україні», такі векселі можуть бути визнані недійсними чи такими, що не мають юридичної сили. Вказує також, що згідно ст. 75 ОСОБА_4 Закону вексель має містити лише один підпис і це підпис особи, яка видає документ (векселедавець), що і має місце у даному випадку. Окрім того, посилається на те, що оспорювані виконавчі написи були вчинені нотаріусом на прикріплених до векселів спеціальних бланках.

Позивач -ТзОВ «Аксо-Аграр»вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року не виконав, відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 96 ГПК України не надав.

Відповідач-2 -приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у заяві за вих. № 175/01-25 від 22.03.2010 року зазначає, що ним при вчиненні оспорюваних виконавчих написів дотримано всіх вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому апеляційну скаргу ТзОВ «Агро-Полюс»вважає підставною і обґрунтованою, а оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2010 року у справі № 6/151 скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року.

Позивач та відповідач-2 явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року, про що свідчить відмітка на зворотній стороні цієї ухвали, тому колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2010 року у справі № 6/151 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 12.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Полюс»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксо-Аграр»(покупець) було укладено договір № 12-03/02 АА купівлі-продажу засобів захисту рослин, згідно умов якого продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар згідно із специфікацією та на умовах, що визначені у цьому договорі та додатках до нього, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар та сплатити за нього грошову суму у розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Розділом 2 договору передбачено можливість покупця здійснити оплату за отриманий товар шляхом видачі векселів, при цьому, сторонами погоджено, що всі векселі, що передаються покупцем продавцю згідно умов цього договору повинні відповідати всім вимогам до векселів згідно норм Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено ОСОБА_4 про переказні векселі та прості векселі, інших актів міжнародного права, з урахуванням особливостей, передбачених законом України «Про обіг векселів в Україні».

Так, на підставі положень укладеного договору ТзОВ «Аксо-Аграр» 01.10.2008 року видало відповідачу-1 простий вексель серія АА № 1250627 номіналом 200 000,00 грн. та простий вексель серія АА № 1250628 номіналом 258 398,57 грн..

У зв'язку з неоплатою векселедавцем за пред'явленням ТзОВ «Агро-Полюс»виданих векселів, приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу ОСОБА_5 на прохання векселедержателя 16.04.2009 року складено акти про протест про неоплату векселів за реєстровими № № 907 та 909, на підставі яких приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 14.10.2009 року вчинено виконавчі написи, які зареєстровані в реєстрі за № № 2205 та 2206, про стягнення з ТзОВ «Аксо-Аграр»на користь ТзОВ «Агро-Полюс»204 600,00 грн. та 262 998,57 грн., відповідно.

За заявою відповідача-1 державним виконавцем відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції 19.10.2009 року відкрито виконавчі провадження з виконання вказаних виконавчих написів нотаріуса.

Вважаючи вищезазначені векселі такими, що не мають юридичної сили, а вчинені щодо них виконавчі написи нотаріуса незаконними, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом у даній справі (з урахуванням уточнень до позовної заяви в порядку ст. 22 ГПК України) з вимогою скасувати видані ним прості векселі та визнати виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 14.10.2009 року, такими, що не підлягають виконанню.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегією встановлено, що у відповідності до вимог ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вексель -цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю); векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі; особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Стаття 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні»визначає, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено ОСОБА_4 про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено ОСОБА_4 про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до статті 75 ОСОБА_4 Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, до якої Україна приєдналася згідно Закону України від 06.07.1999 року № 826-ХIV, одним з реквізитів простого векселя є підпис особи, що видає документ (векселедавець), за відсутності якого за приписами ст. 76 цього Закону документ не має сили простого векселя.

Одночасно, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»передбачено, що від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами, підписи скріплюються печаткою.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювані векселі містять лише підпис директора ТзОВ «Аксо-Аграр»ОСОБА_6, хоча на момент їх емітування на підприємстві працював головний бухгалтер ОСОБА_7, що підтверджується наказом № 32-ВК від 01.09.2008 року, однак її підпис на цих векселях відсутній.

Таким чином, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прості векселі серія АА № 1250627 номіналом 200 000,00 грн. та серія АА № 1250628 номіналом 258 398,57 грн. емітовані позивачем з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містять підпису головного бухгалтера ТзОВ «Аксо-Аграр», який виходячи з аналізу вищенаведених правових норм, є одним із реквізитів векселя, за відсутності якого за приписами 76 ОСОБА_4 Закону вексель не має юридичної сили. Відтак, позовні вимоги в частині скасування оспорюваних векселів судом задоволено підставно та обґрунтовано.

Покликання скаржника в апеляційній скарзі на ч. 3 ст. 4 ГПК України, якою передбачено, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору, вищенаведеного висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»не містить інші правила, ніж ті, що передбачені статтею 75 ОСОБА_4 Закону про переказні векселі та прості векселі, а лише конкретизує положення останньої стосовно векселедавця, яким є юридична особа.

Порядок та умови вчинення нотаріусами виконавчих написів, в тому числі і на опротестованих векселях, регулюються главою 14 Закону України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, та постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Так, згідно вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів: нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Одним з таких документів є вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку. При цьому, згідно цієї постанови для одержання виконавчого напису подаються оригінал опротестованого векселя та акт про протест векселя.

Відповідно до п. 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.), а якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, оспорювані виконавчі написи вчинено нотаріусом не на оригіналах опротестованих векселів, а на їх копіях, і скаржником дану обставину ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом не спростовано.

За таких обставин, враховуючи те, що виконавчі написи за реєстровими № № 2205 та 2206 від 14.10.2009 року вчинені приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з порушенням вимог чинного законодавства та на документах, що не мають юридичної сили, колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно та підставно задоволив позовні вимоги в цій частині та визнав вказані виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню.

Окрім вищенаведеного, колегія вважає за доцільне зауважити, що відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України «Про нотаріат»спір про право, оснований на вчиненні нотаріальної дії, вирішується судом у позовному порядку. При вирішенні питань підвідомчості такого спору слід, крім суб'єктного складу спору, виходити з того, що виконавчий напис нотаріального органу не є актом державного чи іншого органу.

Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, вирішується господарським судом за позовом боржника до стягувача, якщо суб'єктний склад сторін спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням положень ст. ст. 1 та 21 ГПК України нотаріус, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, не може бути стороною в судовому процесі, зокрема відповідачем, і в межах господарського судочинства його може бути залучено до участі у справі лише в якості третьої особи. А тому, колегія вважає за доцільне виключити приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зі складу відповідачів та залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Водночас, зважаючи на те, що вказане порушення місцевим господарським судом норм процесуального права не вплинуло на вирішення ним спору по суті та не призвело до прийняття неправильного рішення, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія не вбачає.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2010 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Агро-Полюс», м. Івано-Франківськ б/н від 01.02.2010 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2010 року у справі № 6/151 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.