Постанова

від 23.09.2015 по справі 907/193/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р. Справа № 907/193/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Галушко Н.А.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (вих. № б/н від 21.05.15)

на рішення Господарського суду Закарпатської області

від 12.05.15 у справі № 907/193/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Нижня Апша Тячівського району

до відповідача малого приватного підприємства "Новатор", с. Грушово Тячівського району

про: скасування свідоцтва № 9705491 від 20.09.13. про право власності на нерухоме майно - газонаповнювальний пункт МПП "Новатор", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання не порушувати право власності на земельну ділянку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу та вивозу за межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, газового обладнання, а саме: цистерни, газової колонки, металевого приміщення, а також зняття бетонного перекриття на ділянці та приведення земельної ділянки у належний для використання стан.

За участю представників сторін:- не з'явилися.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

12.05.15 господарським судом Закарпатської області винесено рішення (суддя Івашкович І.В.) у справі № 907/193/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, до відповідача малого приватного підприємства "Новатор", с. про: скасування свідоцтва № 9705491 від 20.09.13. про право власності на нерухоме майно - газонаповнювальний пункт МПП "Новатор", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання не порушувати право власності на земельну ділянку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу та вивозу за межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, газового обладнання, а саме: цистерни, газової колонки, металевого приміщення, а також зняття бетонного перекриття на ділянці та приведення земельної ділянки у належний для використання стан, відповідно до якого в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю, судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не враховано те, що договір суборенди земельної ділянки з відповідачем укладений для обслуговування міського сміттєзвалища, відтак будівництво газонаповнювального пункту носить ознаки самовільного будівництва, оскільки земельна ділянка не надавалася під будівництвo. Зазначає скаржник і те, що договір суборенди земельної ділянки станом на момент реєстрації права власності на газонаповнювального пункту був розірваним в судовому порядку на підставі рішення господарського суду Закарпатської області від 10.09.13 у справі № 907/794/13. Окрім того, вказане будівництво не відповідає вимогам ДБН.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 28.05.15 справу за № 907/193/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Плотніцькому Б.Д., членам колегії суддям Михалюк О.В., Мельник О.В. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.15 вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи, замість судді Михалюк О.В введено суддю Гнатюк Г.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.15 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.07.15.

01.07.15 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду у даній справі заяву головуючого судді Плотніцького Б.Д. про самовідвід у справі № 907/193/15 задоволено.

06.07.15 розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 907/193/15 за наслідками якого справу розподілено до розгляду колегії суддів у складі головуючого судді - Желік М.Б., суддям Гнатюк Г.М., Мельник Г.І.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.15., 19.08.15. та 09.09.15 вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желіка М.Б., членів колегії суддів Галушко Н.А., Якімець Г.Г. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.15 ( з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.07.15) апеляційна скарга прийнята до розгляду складом колегії сформованим за результатами повторного автоматизованого розподілу та призначена до розгляду на 19.08.15.

19.08.15. та 09.09.15 ухвалами Львівського апеляційного суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.

Скаржником 24.06.15 подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи акту обстеження технічного стану газонаповнювального пункту, з якого вбачається, що зазначений пункт не є капітальною спорудою і нерухомим майном, оскільки може бути вільно переміщений на інші площі без їх пошкодження або зменшення вартості; встановлено також порушення вимог ДБН щодо мінімальної відстані щодо інших об'єктів.

01.07.15 представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що при здійснені будівництва відповідачем отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, дозвіл на право виконання будівельних робіт, акт готовності об'єкта до експлуатації та сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації; станом на 26.01.12 договір суборенди був чинним та не розірваним (постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі № 907/794/13 винесена 21.01.14); станом на час реєстрації права власності на нерухоме майно позивач не являвся власником земельної ділянки; відповідно до довідки Тячівського ВТЯВ ДП "Закарпатгеодезцентр" від 17.09.13 при набранні текстової частини договору суборенди від 26.01.12 в п. 10 допущено помилку в частині призначення земельної ділянки , а саме замість "земельна ділянка передається в оренду для смiттєзвалища" слід читати "Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування інших будівель громадської забудови".

Представником скаржника 19.08.15 подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи колективного звернення та рішення Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району № 2 від 09.07.15., яким відмовлено у задоволені заяви відповідача про надання дозволу на подальшу роботу газонаповнювального пункту, та задоволено прохання мешканців села про проведення демонтажу обладнання газонаповнюваного пункту та винесення його за межі населеного пункту.

У судовому засіданні 23.09.15 сторони участь уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, що в сукупності з положеннями ст. 102 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті свідчить про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.05.15 у справі № 907/193/15 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.08.10 між Нижньоапшською сільською радою та ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки наданої для комерційного користування в АДРЕСА_1, загальною площею 0,27 га. строком на 49 років.

26.01.12 на підставі рішення 9 сесії 6 скликання Нижньоапшської сільської ради, Тячівського району від 17.01.12 № 7 про надання дозволу на передачу в суборенду земельної ділянки між ПП ОСОБА_2 та МПП "Новатор" укладено договір суборенди земельної ділянки загальною площею 0,0100 га., у відповідності до якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови (відповідно до класифікатора цільового призначення земель - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови - 03.14), яка надана в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.08.10. Строк дії договору суборенди встановлено на 20 років.

20.09.13 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 970549 здійснено Державну реєстрацію права власності відповідача об'єкт нерухомого майна - газонаповнювальний пункт, розташований за адресою: АДРЕСА_1. 1, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 2572049 від 19.09.13.

Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 37000308 від 29.04.15. (ар. справи 81-82).

Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна - газонаповнювальний пункт відповідачем набуто за наслідками його будівництва та прийняття в експлуатацію. Наведене підтверджується Сертифікатом НОМЕР_1 від 13.11.12., виданим Інспекцією ДАБК у Закарпатській області, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: газонаповнювального пункту за адресою: Тячівський район, с.Нижня Апша, вул. 70 років Жовтня, 1 "г".

Видача Сертифіката НОМЕР_1 від 13.11.12. та реєстрація за відповідачем права власності на нерухоме майно - газонаповнювальний пункт є підтвердженням набуття ним в установленому порядку права власності на це майно як новозбудований об'єкт.

Не погоджуючись із здійсненням реєстрації права власності на газонаповнювальний пункт відповідачем позивач звернувся до господарського суду з вимогами про скасування свідоцтва на право власністю, зобов'язання відповідача не порушувати право власності позивача на земельну ділянку та усунути перешкоди в її користуванні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,15 га, яка розташована в АДРЕСА_1, на частині якої розміщено газонаповнювальний пункт без погодження позивача; договір суборенди земельної ділянки з відповідачем розірвано на підставі рішення суду 10.09.13., тобто до моменту реєстрації ним права власності на об'єкт; окрім того, будівництво не відповідає вимогам ДБН .

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 28.10.14 між Нижньоапшанською сільською радою та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, що зареєстровано в реєстрі за № 7424.

Як вбачається із предмету договору купівлі - продажу земельної ділянки від 28.10.14. підприємцю ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,15 га згідно з збірним кадастровим планом земельної ділянки, що додається до договору. У п.1.2 договору містяться відомості про кадастровий номер земельної ділянки та зазначено, що на вказаній земельній ділянці розташована нежитлова будівля - будівля нової майстерні по ремонту сільськогосподарської техніки, що належить ОСОБА_3

Як вірно зазначено судом першої інстанції відомостей про знаходження на придбаній позивачем у власність земельній ділянці будь-яких інших об'єктів нерухомого майна, в т.ч. спірного газонаповнювального пункту, договір купівлі-продажу від 28.10.14. не містить.

При чому, на час будівництва спірного об'єкта нерухомого майна - газонаповнювального пункту земельна ділянка площею 0,01 га перебувала у користуванні відповідача на підставі укладеного із позивачем договору суборенди земельної ділянки від 26.01.12., зареєстрованого в управлінні Держкомзему у м. Тячів та Тячівському районі за № 212440004000073. В свою чергу у користуванні ФОП ОСОБА_3 на підставі укладеного із Нижньоапшанською сільською радою договору оренди земельної ділянки від 02.08.10. перебувала земельна ділянка площею 0,27 га.

Таким чином, відповідачем здійснено будівництво спірного газонаповнювального пункту на земельній ділянці площею 0,01га, переданої йому в користування на умовах суборенди орендарем ФОП ОСОБА_5 як частина земельної ділянки, що надана останньому в оренду за вищевказаним договором оренди земельної ділянки від 02.08.2010р.

Щодо розірвання договору суборенди, колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень ч.5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Так, рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.09.13 у справі № 907/794/13 позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір суборенди від 26.01.12. укладений між ФОП ОСОБА_2 та МПП "Новатор" про надання у строкове платне користування земельної ділянки площею 0,01 га., що знадиться за адресою АДРЕСА_1.

Зазначене рішення оскаржене відповідачем, однак залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.14 та постановою Вищого господарського суду України від 08.04.14., відтак у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України набрало законної сили з 21.01.14.

Набуття права власності на новостворене майно регламентовано ст. 331 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 2 вказаної статті передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Факт видачі Сертифіката НОМЕР_1 від 13.11.12 та реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно - газонаповнювальний пункт є підтвердженням набуття ним в установленому порядку права власності на це майно як новозбудований об'єкт.

Наведене випливає з положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Так, частинами 2, 5 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів; проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

У відповідності до ст.ст. 2, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що відповідачем право власності на спірний нерухомого майна - газонаповнювальний пункт, розташований за адресою: с.Нижня Апша, вул.70 років Жовтня, 1 "г" Тячівського району, набуто відповідно до чинного законодавства України і таке набуття мало місце до набуття позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована за тією ж адресою. Наведеним спростовуються доводи позивача про те, що будівництвом спірного газонаповнювального пункту відповідач порушив право власності позивача на земельну ділянку, на якій здійснено таке будівництво.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У зв'язку з наведеним та діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.05.15 у справі № 907/193/15 слід залишити без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (вих. № б/н від 21.05.15) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.05.15 у справі № 907/193/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 28.09.15.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Якімець Г.Г.