Ухвала

від 08.12.2015 по справі 907/193/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 грудня 2015 року Справа № 907/193/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Мачульського Г.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справігосподарського суду Закарпатської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доМалого приватного підприємства "Новатор" проскасування свідоцтва № 9705491 від 20.09.2013 про право власності на нерухоме майно - газонаповнювальний пункт МПП "Новатор", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання не порушувати право власності на земельну ділянку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу та вивозу за межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, газового обладнання, а саме: цистерни, газової колонки, металевого приміщення, а також зняття бетонного перекриття на ділянці та приведення земельної ділянки у належний для використання стан

ВСТАНОВИВ:

Попередньо подана касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про перегляд в касаційному порядку постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №907/193/15, ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2015 повернута скаржнику без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаргу було направлено безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повторно подана касаційна скарга ФОП ОСОБА_4 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

В порушення вимог наведеної процесуальної норми до названої касаційної скарги не додано доказу сплати судового збору у встановленому розмірі, а додана до скарги квитанція від 12.10.2015 №40638605 не приймається судовою колегією як належний доказ, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у 2015 році установлена у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

Згідно пп. 5 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто в даному випадку 1218,00 грн.

Заявником у касаційному порядку оскаржується постанова Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №907/193/15 та рішення господарського суду першої інстанції, яким розглянуто позов, що має дві вимоги немайнового характеру.

Як роз'яснено у п. 2.11 ч. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, повинна становити 2923,20 (120% від (1218,00 грн. х 2)), проте скаржником згідно з названою квитанцією сплачено лише 689,00 грн.

Слід також зазначити, що касаційна скарга ФОП ОСОБА_4 подана з пропуском процесуального строку, встановленого ст. 110 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги, без клопотання про відновлення такого строку.

Зазначені обставини відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п.4,5 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №907/193/15 повернути заявнику без розгляду.

Головуючий суддя: А.Г. Полянський

Судді: Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський