Постанова

від 27.04.2010 по справі 17/29-696

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

27.04.10 Справа № 17/29-696

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль», м. Тернопіль, № 31 від 10.02.10

на рішення господарського суду Тернопільської області від 29.01.10

у справі № 17/29-696

за позовом: ПП «Торговий дім Тернопіль», м. Тернопіль

до відповідача: СПД ФОП ОСОБА_2, м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПП «Продторг - Тернопіль», м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту економіки, підприємства та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

про стягнення 26 384, 73 грн. заборгованості згідно договору оренди від 28.12.07

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 -представник (довіреність № 65 від 10.07.09);

від відповідача : не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 -представник (довіреність № 60 від 10.12.08).

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.01.10 у справі № 17/29-696 (суддя Н.Андрусик) визнано недійсним договір від 28.12.07, укладений між ПП В«Торговий дім ТернопільВ» та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з моменту його укладення. В задоволенні позовних вимог Приватного Підприємства В«Торговий дім ТернопільВ» до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПП В«Продторг-ТернопільВ» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради про стягнення 26 384, 73 грн. заборгованості згідно договору оренди від 28.12.07 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.01.10 у справі № 17/29-696, позивач - Приватне Підприємство В«Торговий дім ТернопільВ» -подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, а також неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд неправомірно виходив з того, що згідно ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 774 ЦК України строк надання майна в суборенду не може перевищувати термін дії договору оренди. Крім того, суд першої інстанції помилково, на думку скаржника, вважає встановленим факт припинення договірних відносин по договору оренди № 7012 на підставі листа Фонду комунального майна міста Тернополя (Управління комунальної власності) № 83-у від 22.01.07 про припинення договору оренди з 31.12.06. Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить рішення господарського суду Тернопільської області від 29.01.10 у справі № 17/29-696 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного Підприємства В«Торговий дім ТернопільВ» .

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.10 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 16.03.10.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради - проти доводів скаржника заперечила з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Тернопільської області від 29.01.10 у справі № 17/29-696 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 24.03.10 та на 27.04.10 з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.10 та від 24.03.10.

Відповідач - СПД ФОП ОСОБА_2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПП В«Продторг-ТернопільВ» правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

22.03.10 позивачем також подано клопотання № 43 від 18.03.10 про долучення до матеріалів справи Постанови вищого господарського суду України від 09.02.10 у справі № 9/150-3402, яке колегією суддів задоволено.

В судове засідання 27.04.10 відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.10, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

В судових засіданнях представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду Тернопільської області від 29.01.10 у справі № 17/29-696 -скасувати.

При цьому колегія виходила з наступного.

28.12.07 між Приватним підприємством «Торговий дім Тернопіль», як Орендодавцем та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як Орендарем укладено договір, згідно умов якого Орендодавець у відповідності до затверджених спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПА та Держстандарт України № 57/188/84/105/ від 26.02.02 В«Правил торгівлі на ринкахВ» , передає, а Орендар приймає в строкове платне користування для здійснення торгівлі непродовольчими (продовольчими) товарами торгове місце № 31, що розташоване у торговому комплексі за адресою: майдан Перемоги, 4 в м. Тернополі.

Факт передачі торгових місць в оренду фактично не заперечується відповідачем і третьою особою та підтверджується, зокрема, частковою сплатою орендних платежів за період дії договору оренди від 28.12.07.

Судом було встановлено, що акт приймання-передачі між сторонами не укладався, що не суперечить ст. 795 ЦК України та випливає із п. 2.1. Договору.

Згідно п. 9.2. Договору, термін його дії встановлено з 01.01.08 по 01.12.08.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Враховуючи подальше фактичне використання відповідачем орендованого майна та провадження власної господарської діяльності на території ринку на майдані Перемоги, 4 у м. Тернополі, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, враховуючи відсутність доказів щодо звільнення приміщення в порядку ч. 2 ст. 795 ЦК України, суд дійшов висновку, що договір оренди від 28.12.07 є пролонгованим на новий строк на тих самих умовах, тобто до 01.12.09 та до 01.12.10 відповідно.

Судом встановлено, що згідно п. 3.2 розділу 3 Договору оренди, орендна плата та комунальні послуги встановлено і погоджено сторонами в розмірі 1 453, 50 грн. в місяць (в тому числі ПДВ).

У відповідності до пункту 3.3 договору плата за користування торговим місцем складається з ринкового збору згідно розмірів, затверджених міською радою (що становить 8, 40 грн., котрий зараховується до місцевого бюджету), орендної плати та комунальних послуг, котрі сплачуються на розрахунковий рахунок фінансового партнера Орендодавця (ПП «Продторг-Тернопіль») з 25-го по 31-е число місяця за наступний календарний місяць.

Відповідно до п. 3.5. договору у випадку несвоєчасної оплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також штраф в розмірі 1 000, 00 грн.

Пунктом 4.2. договору встановлено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі, пеню, штраф.

Як випливає із матеріалів справи, з листопада 2008 року відповідач не сплачував орендних платежів, а відтак, умови договору оренди від 28.12.07 виконувалися не належним чином (з порушеннями).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Так, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення порядку та строків здійснення розрахунків за умовами договору підтверджується матеріалами справи та документально не спростовано відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як випливає із матеріалів справи, заборгованість відповідача згідно договору оренди від 28.12.07 за період з 01.11.08 по 01.01.10 становить загалом 26 384, 73 грн. (21 592, 20 грн. -заборгованість по орендній платі; 1 881, 08 грн. - пеня за період з 01.07.09 по 31.12.09; 1 000, 00 грн. - штраф; 420, 08 - 3% річних; 1 491, 37 грн. - інфляційні нарахування).

Судом встановлено, що підставою передачі в оренду торгових місць та правомірності користування нежитловими приміщеннями за адресою: майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі, в якому знаходиться торговий комплекс (ринок) і в якому знаходиться передане відповідачу в оренду торгове місце № 31, є Договір оренди нежитлового приміщення № 7012 від 05.01.96, укладений між позивачем та уповноваженим Тернопільською міською радою органом - Фондом комунального майна у м. Тернополі (правонаступником якого на даний час є Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради).

Як випливає із матеріалів справи, нежитлові приміщення за адресою майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі передані в оренду ПП В«Торговий дім ТернопільВ» 30.03.98 на підставі Додатку від 30.03.98 до договору оренди № 7012, яким внесено зміни в договір і в якому зазначено Орендарем ПП «Торговий дім Тернопіль».

Місцевий господарський суд, неправильно оцінюючи докази, не дослідивши усіх обставин справи дійшов до невірних висновків, що Приватне підприємство «Торговий дім Тернопіль»не надало доказів у підтвердження свого статусу як чинного орендаря приміщення на майдані Перемоги, 4 у м.Тернополі.

Оскаржуваним рішенням дано неправильну правову оцінку факту наявності права позивача на передачу торгових павільйонів в оренду. Судом першої інстанції не взято до уваги ряд доказів, зокрема, рішення Тернопільської міської ради про влаштування ринку та проектну документацію на реконструкцію діючого магазину під ринковий комплекс, договір оренди нежитлових приміщень № 7012 від 05.01.96 тощо.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ст. 761 ЦК України).

На підставі Договору оренди № 7012 та Патенту № 24 судовою колегією встановлено, що Договір оренди від 05.01.96 у № 7012 діяв до 03.01.06, а не до 31.12.06, як зазначає суд першої інстанції.

Згідно ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269-XII, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Враховуючи те, що Позивач, станом на дату завершення дії Договору оренди № 7012, належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, а також беручи до уваги відсутність будь яких заперечень та листів з боку орендодавця - Тернопільської міської ради чи її департаментів та управлінь на продовження дії Договору № 7012 протягом періоду з 03.01.06 по 03.02.06 (місячний строк), що також належним чином підтверджується пропонованими Тернопільською міською радою Додатками до Договору № 7012, відсутності будь яких доказів в матеріалах справи на спростування вищевикладеного, колегія вважає, що договір оренди від 05.01.96 № 7012 продовжив свою дію на наступний строк (10 років) на тих же умовах.

Окрім того, судова колегія зазначає, що Додаток від 25.01.06 до договору оренди, на який посилається суд першої інстанції та третя особа без самостійний вимог, строку дії Договору оренди № 7012 від 05.01.96 не змінює, а лише вносить зміни в частині розміру орендної плати. Тому, посилання місцевого господарського суду та третьої особи на цей Додаток, як на підтвердження зміни строку дії Договору оренди № 7012, є неправомірним і на увагу не заслуговує.

За таких обставин, заперечення та доводи третьої особи без самостійних вимог про відсутність у позивача права володіти і користуватися майном, що розташоване на майдані Перемоги 4 у м. Тернополі та передавати його в оренду відповідачу є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Крім цього, даючи правову оцінку посиланням позивача на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.09 у справі № 9/150-3402, де встановлено факт продовження дії договору оренди № 7012 від 05.01.96 на наступний термін (10 років), місцевий господарський суд не врахував, що судами у справі № 9/150-3402 досліджувалися ті ж самі обставини, що й у даній справі. А тому, місцевому суду при розгляді даної справи необхідно було враховувати висновки судів, які викладені у справі № 9/150-3402. Колегія суддів зазначає, що вказані висновки, а саме щодо продовження дії договору оренди № 7012 від 05.01.96 на наступний термін підтверджені також Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.10 у справі № 9/150-3402.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з підстав укладення договору від 28.12.07 з порушенням п. 1 ст. 203 ЦК України - з огляду на суперечність його змісту вимогам чинного законодавства.

Відмова у задоволенні первісних позовних вимог ґрунтувалася на положеннях ст. 236 ЦК України, за якими недійсний правочин не створює правових наслідків.

Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.

На підставі наведеного судова колегія дійшла висновку, що з аналізу тексту договору оренди від 28.12.07, укладеного між позивачем та відповідачем, не вбачається його суперечливість чи невідповідність нормам чинного цивільного законодавства, а відтак, необґрунтованим та неправильним є застосування місцевим судом норм ст.ст. 203, 215, 216, 236 ЦК України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

У відповідності до ст. 43 ГПК України оцінка доказів судом повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд, всупереч положень ст. 43 ГПК України, не встановив дійсні обставини справи, не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, не застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини, відтак висновки місцевого суду за наслідками розгляду позову ПП В«Торговий дім ТернопільВ» не ґрунтуються на матеріалах та обставинах справи, є необґрунтованими, незаконними та передчасними.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Тернопільської області від 29.01.10 у справі № 17/29-696 - скасуванню, позов Приватного Підприємства В«Торговий дім ТернопільВ» до відповідача - відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем ОСОБА_2 про стягнення 26 384, 73 грн. заборгованості згідно договору оренди від 28.12.07 слід задоволити.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст.ст. 49, 105 ГПК України, покласти на відповідача судові витрати за розгляд спору в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 28.01.10 у справі № 17/29-696 скасувати.

3. Позов задоволити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного Підприємства В«Торговий дім ТернопільВ» 26 384, 73 грн. заборгованості згідно договору оренди від 28.12.07, в т.ч. 21 592, 20 грн. -заборгованості по орендній платі; 1 881, 08 грн. - пені за період з 01.07.09 по 31.12.09; 1 000, 00 грн. - штрафу; 420, 08 - 3% річних; 1 491, 37 грн. - інфляційних нарахувань.

4. Судові витрати за розгляд спору в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом покласти на відповідача.

5. Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

6. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

7. Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

ОСОБА_5Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник