Постанова

від 14.02.2013 по справі 5011-24/604-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. Справа№ 5011-24/604-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ральчук Н.В. - дов. № 91/2012/10129-8 від 29.10.2012р.

від відповідача: Наконечний О.М. - дов. б/н від 23.01.2013р.

Петрик А.В. - керівник, витяг з ЄДРПОУ № 21-10/4984-55

від 31.10.2011р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тосна - 1» на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р.

у справі № 5011-24/604-2012 (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі філіалу «Кабельні мережі»

до Приватного підприємства «Тосна - 1»

про стягнення 101 212, 80 грн.

В судовому засіданні 14.02.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. по справі № 5011-24/604-2012 позов задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства «Тосна - 1» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 101 212, 80 грн. основного боргу, 1 012, 13 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача кошти за приєднання до електричних мереж після втрати чинності актів цивільного законодавства, які встановлювали обов'язок щодо такої оплати.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2012р. по справі № 5011-24/604-2012 скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2012р. про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку, а справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р. для розгляду справи № 5011-24/604-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2012р.

В судовому засіданні 13.12.2012р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 24.01.2013р., а за клопотанням представника відповідача ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012р. було продовжено строк розгляду справи.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р., у зв'язку з перебуванням головуючого судді Скрипки І.М. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р., в зазначеному складі колегії суддів, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 14.02.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р., у зв'язку з виходом з відпустки судді Скрипки І.М., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 14.02.2013р.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.02.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.02.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі філіалу «Кабельні мережі», місцевий господарський суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що вимоги позивача про стягнення 101 212, 80 грн. за приєднання до електричних мереж є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, що регулює відносини між постачальником електричної енергії та споживачем. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Одним з етапів укладання договору на електропостачання є підключення та приєднання електроустановок споживача до електричних мереж енергопостачальної організації після виконання споживачем в повному обсязі технічних умов, проектної документації, оплата вартості підключення.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», в подальшому перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (позивач, власник за договором) та Приватним підприємством «Тосна - 1» (відповідач, замовник за договором) укладено договір про приєднання до електричних мереж № 3184/21518/9/25333.

Відповідно до п. 1.1. договору власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання відповідачем за власний рахунок: Технічних умов у повному обсязі; розроблення та узгодження Проектної документації; укладення замовником договору про постачання електричної енергії та у необхідних випадках договору про спільне використання технологічних електричних мереж або договору про технічне забезпечення електропостачання.

Згідно п. 1.2. договору замовник зобов'язується здійснити оплату послуг за приєднання згідно з розрахунком, передбаченим п. 3.1. договору.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що власник зобов'язаний здійснити підключення електроустановки замовника до своїх електричних мереж протягом п'яти робочих днів після виконання замовником вимог пункту 2.2 Договору та п. 5.2. ППЕЕМ, прийняття електроустановки та оформлення акта допуску на підключення електроустановки замовника.

Плата за приєднання електроустановок замовника визначається у розрахунку, наданому замовнику, складеному на підставі узгодженої Проектної документації та відповідно до Методики та ППЕЕМ (які діяли на той час), який після підписання сторонами стає невід'ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору оплата послуг за приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника проводиться замовником протягом 20 днів після одержання розрахунку, однак не пізніше ніж за 5 робочих днів до підключення електроустановок замовника.

Позивач, виконуючи умови договору про приєднання до електричних мереж № 3184/21518/9/25333 від 05.03.2008р., здійснив підключення електроустановки відповідача за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 57/38, до своїх електричних мереж, що підтверджується актом допуску до експлуатації електроустановок споживача від 23.09.2008р. № 0501000173 та договором про постачання електричної енергії № 7564 від 25.06.2011р.

Тобто, до виконання перелічених у п. 1.1. договору приєднання вимог, підключення установки не відбувається.

Приватним підприємством «Тосна - 1», на виконання вимог п. 1.1. укладеного між сторонами договору, виконано за свій рахунок всі вимоги, а 25.06.2011р., вже з урахуванням додаткового підключення до електричних мереж, укладено з позивачем договір про постачання електричної енергії № 7564, що є додатком № 1 до додаткової угоди до договору від 21.03.2000р. № 7564.

Отже, на підставі того, що ПП «Тосна - 1» було виконано всі вимоги, відбулося підключення електроустановки.

Тобто, цивільно-правові відносини, які виникли з договору приєднання від 05.03.2008р. продовжили свою дію до 25.06.2011р.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство «Київенерго» посилалося на те, що ним у відповідності з Методикою була розрахована вартість послуг за приєднання до електричних мереж (додаток № 4 до договору про приєднання електричних мереж № 3184/21518/9/25333 від 05.03.2008р. «Обрахування плати за приєднання електроустановок замовників до електричних мереж»), що є невід'ємною частиною даного договору, та здійснено підключення електроустановки відповідача до електричних мереж, що підтверджується актом допуску до експлуатації електроустановок споживача від 23.09.2008р. № 0501000173 та договором про постачання електричної енергії № 7564 від 25.06.2011р.

Однак, на думку позивача, відповідачем в порушення договірних зобов'язань, не в повному обсязі виконано умови п. 2.2 договору, а саме не здійснено оплату вартості наданих позивачем послуг з приєднання до електричних мереж у точці приєднання згідно з попереднім розрахунком, у визначені договором строки, чим порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв'язку з чим останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 101 212, 80 грн.

Колегією суддів встановлено, що при укладенні договору про приєднання до електричних мереж № 3184/21518/9/25333 від 05.03.2008р. сторони керувались Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж (далі - ППЕЕМ), затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2005р. № 1137 та Методикою обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.07.2007р. № 983 (далі - Методика), відповідно обов'язок відповідача щодо сплати послуг за приєднання виник саме після виконання останньої необхідної умови підключення електроустановки, а саме з 25.06.2011р., дати укладення договору на постачання електричної енергії № 7564.

Проте, відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1049 від 29.08.2008р. (зареєстровано в Мін'юсті України 03.09.2008р. за № 810/15501) визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕ від 19.07.2007р. № 983 «Про затвердження Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20.08.2007р. за № 959/14226.

Крім того, Постановою комісії регулювання електроенергетики України № 1050 від 29.08.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.09.2008р. за № 81 1/15502) визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕ від 14.12.2005р. № 1137 «Про затвердження правил приєднання електроустановок до електричних мереж», зареєстровану в Міністерстві юстиції України від 19.01.2006р. за № 42/11916.

Враховуючи п. 2.1. укладеного між сторонами договору, позивач зобов'язаний був здійснити підключення електроустановки відповідача до своїх електричних мереж протягом 5-ти робочих днів після виконання відповідачем вимог п. 2.2. договору та п. 5.2. ППЕЕМ, прийняття електроустановки та оформлення акту допуску на підключення електроустановки відповідача, який був складений позивачем 23.09.2008р., а відповідач у відповідності до п. 3.2. договору повинен був оплатити послуги за приєднання протягом 20 днів після одержання розрахунку, однак не пізніше ніж за 5 робочих днів до підключення електроустановок замовника.

Доказів того, що підключення відбулось 23.09.2008р. позивачем не надано, напроти відповідачем надано наряд-заявку № 391 від 20.11.2008р., оформлену позивачем, на підключення електроустановки за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 57/38.

Тобто, з 15.09.2008р. - дня набрання чинності Постановами НКРЕ від 29.08.2008р. № 1049 та № 1050 та до моменту виникнення зобов'язання у відповідача щодо оплати послуг за приєднання електричних мереж до точки підключення відповідно до умов договору приєднання, нормативно-правові акти, які встановлювали такий обов'язок оплати за приєднання та на підставі яких вона обраховувалась, скасовані.

Частиною 3 ст. 5 Цивільного кодексу України передбачено, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, до обов'язку відповідача щодо оплати вартості послуг щодо приєднання, оскільки даний обов'язок виник після втрати чинності акту цивільного законодавства, яким встановлювався даний обов'язок, до даних правовідносин застосовується новий акт цивільного законодавства, що звільняє відповідача від здійснення оплати вартості послуг щодо приєднання.

Таким чином, з урахуванням ст. 5 Цивільного кодексу України, Постанови НКРЕ України № 1049 від 29.08.2008р., Постанови НКРЕ України № 1050 від 29.08.2008р. у відповідача по суті не виникло зобов'язання щодо здійснення оплати вартості послуг щодо приєднання.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що п. 1 Правил користування електричною енергією визначено, що підключення - це виконання операцій комутації в місцях контактних з'єднань електропроводки з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки).

Відповідно до п. 1.3 цих Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

З наведеного вбачається, що підключення електроустановки споживача до мережі енергопостачальника здійснюється лише після укладення договору на постачання електричної енергії.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів також дійшла висновку, що обов'язок відповідача здійснити оплату за підключення електроустановки за договором про приєднання електричних мереж № 3184/21518/9/25333 від 05.03.2008р. виник після укладення договору на постачання електроенергії, тобто з червня 2011р.

Крім цього, судом взято до уваги той факт, що в матеріалах справи наявний попередній розрахунок, в якому зазначено, що остаточний розрахунок плати за приєднання та видача рахунку-фактури будуть здійснені після отримання технічного рішення за проектом з урахуванням індексу зміни цін на дату здійснення платежу, тобто після виконання відповідачем всіх умов договору про приєднання до електричних мереж.

Позивачем не надано доказів надання відповідачеві рахунку-фактури № 20039 від 11.09.2008р. (копія якого міститься в матеріалах справи), а на момент виникнення обов'язку відповідача сплатити вартість робіт за приєднання, така необхідність відпала, внаслідок того, що законодавчі акти, що встановили таку плату, втратили чинність.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 16.07.2012р. у справі № 5011-1/2263-2012.

Місцевий господарський суд не з'ясував всі істотні обставини справи та не звернув уваги на вказані норми чинного законодавства, а тому без належних правових підстав задовольнив позов в повному обсязі.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а позивачем не були надані належні та допустимі докази в обґрунтування заявленого позову.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. у справі № 5011-24/604-2012, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга Приватного підприємства «Тосна - 1», з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. у справі № 5011-24/604-2012 скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із повним задоволенням апеляційної скарги відповідача, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тосна - 1» на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. у справі № 5011-24/604-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. у справі № 5011-24/604-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київенерго» відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Приватного підприємства «Тосна - 1» (03065, м. Київ, вул. І. Лепсе, буд. 57/38, кв. 147, ідентифікаційний код 24913923) 1 012 (одну тисячу дванадцять) 13 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 5011-24/604-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 19.02.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Руденко М.А.