Постанова

від 06.09.2011 по справі 44/157

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2011 № 44/157

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Остапенка О.М.

ОСОБА_1

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2- довіреність № 4/01-11_Л від 04.01.2011 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова

компанія «НОВА»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 23.05.2011 року

у справі № 44/157 (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (позивач)

до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (вiдповiдач)

про стягнення заборгованості 2 744,52 грн.

В судовому засіданні 06.09.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 року у справі № 44/157 позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» задоволено повністю.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» 2 124,00 грн. -основного боргу, 74,94 грн. - пені, 21,07 грн. - інфляційних нарахувань, 14,51 грн. - 3% річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із даним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, а саме, на думку відповідача, не взяв до уваги Звіт № 00026 від 16.07.2009 року (а.с. 24-30) про оцінку автомобіля «Тойота Королла», д.н. НОМЕР_1, відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 1 622,12 грн. Натомість, місцевий господарський суд застосував Акт виконаних робіт № ВДЗСА-63136 від 10.09.2009 р. (а.с. 48) на суму 2 634,00 грн. Крім цього, відповідач вважає необгрутованим стягнення з нього на користь позивача штрафних санкцій, пені та 3% річних та суму боргу з урахуванням індексу інфляції, оскільки чинним законодавством України це не передбачено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до розгляду та призначено на 06.09.2011р.

В судове засідання апеляційної інстанції 06.09.2011 року представники відповідача не з'явились, причини неявки апеляційному суду не повідомили, хоча повідомлені належним чином про місце, дату та час судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2011 року залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає зміні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2008 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" -страховик (далі - позивач) та ОСОБА_3 -страхувальник, був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № АС-002137 (далі - договір, а.с. 8), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем марки «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем згідно даного договору є ОСОБА_4.

01 травня 2009 року на перехресті доріг Стрий -Кіровоград -Знам'янка -Любар -ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобіля «Ford Mondeo», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 19.06.2009р. у справі № 3-5685/09 (а.с. 23) ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В результаті ДТП автомобіль «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області № 9/7134 від 26.05.2009р. (а.с. 21-22)

На виконання договору страхування позивач на підставі заяви вигодонабувача від 16.07.2009р. (а.с. 19) та страхового акту № АС-001679 від 01.01.2010р. (а.с. 49-51), розрахунку сум страхового відшкодування до нього, виходячи з Рахунку ВДзС-4109213 від 13.05.2009р. (а.с. 47), Акту виконаних робіт ВДЗСА-63136 від 10.09.2009р. (а.с. 48), враховуючи Звіт № 00026 від 15.07.2009р. (а.с. 24-30) про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla», д. н. АА 8412 ЕА, вх. № 15/04/9.09/1555.09 від 16.07.2009р., здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 2 634,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 295 від 21.05.2010р. (а.с. 53)

Таким чином, позивач за страховим випадком, що стався 01.05.2009р. на перехресті доріг Стрий -Кіровоград -Знам'янка -Любар -ОСОБА_5, за участю автомобіля «Ford Mondeo», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 2 634,00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 на момент ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0468193 від 09.11.2008р., 3-го типу. Термін дії полісу з 09.11.2008р. до 08.11.2009р. (а.с. 91)

Відповідно до п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на час скоєння ДТП) договір страхування третього типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Згідно полісу № ВС/0468193 від 09.11.2008р. передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб в сумі 25 500,00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510,00 грн. (сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих).

21.10.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача регресну вимогу вих. №15/04/8.04/409-10 (а.с. 54-55) про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 2 984,00 грн. (2 634,00 грн. страхового відшкодування+350,00 грн. витрат на проведення експертного автотоварознавчого досідження), яка відповідачем залишена без задоволення.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № АС-002137 від 19.08.2008р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП, шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ В«Страхова компанія В«КронаВ» до АТ В«Українська пожежно-страхова компаніяВ» про стягнення 4 526, 80 грн.

Отже, вимоги позивача в частині 2 634,00 грн. виплаченого страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в сумі 2 124,00 (з вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн. передбаченої полісом № ВС/0468193).

При цьому, колегією суддів взято до уваги п. 6 Договору добровільного страхування № АС-002137 від 19.08.2008р., відповідно до якого передбачено страхування майна без врахування фізичного зносу, а актом виконаних робіт від 10.09.2009р. № ВДЗСА-63136 підтверджується виконання робіт на суму 2 634,00 грн.

Отже, судом першої інстанції під час прийняття рішення, що оскаржується, було правильно застосовані положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України В«Про страхуванняВ» до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем у даній справі.

Що стосується заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 74,94 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 110,52 грн., 3 % річних у розмірі 14,51 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу на підставі ст. 27 Закону України В«Про страхуванняВ» та ст. 993 Цивільного кодексу України виплаченого страхового відшкодування, отже, між сторонами у справі відсутні як договірні зобов'язання, так і грошові зобов'язання.

Оскільки спеціальними законами, які застосовуються до даних правовідносин - Законом України В«Про страхуванняВ» та Законом України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірних відносин між сторонами немає, відповідно відсутні і правові підстави для стягнення пені у розмірі 74,94 грн.

При цьому, положення п. 37.2 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не розповсюджується на правовідносини, що склались між сторонами у даній справі.

Оскільки ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошових зобов'язань, яких між сторонами у справі також не існує, відповідно і правових підстав для стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 110,52 грн., 3 % річних у розмірі 14,51 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України немає.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на дані обставини, а тому помилково задовольнив вимоги позивача в частині нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2011 року у справi № 44/157 підлягає зміні, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2011 року у справi № 44/157 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, код ЄДРПОУ 35429675) 2 124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн. 00 коп. -виплаченого страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 182 (сто вісімдесят дві) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.»

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, код ЄДРПОУ 35429675) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) 11 (одинадцять) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 44/157 повернути до Господарського суду м. Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

ОСОБА_1

15.09.11 (відправлено)