Постанова

від 04.02.2008 по справі 2-а-39/2008

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-А-3 9/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2008 року Тетіївськ ий районний суд Київської об ласті в складі:

головуючого судді: Волош ко Т.П.

при секретарі: Козятинсь кій О.В.

за участю адвоката: ОСО БА_1

розглянувши в відкритому попередньому судовому засід анні в м. Тетієві адміністрат ивну справу за адміністратив ним позовом ОСОБА_2 до упр авління праці та соціального захисту населення Тетіївськ ої райдержадміністрації про стягнення недоотриманих нал ежних сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до су ду з вказаним позовом мотиву ючи тим, що він є учасником лі квідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії , а тому згідн о законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 міні мальних заробітних плат, роз мір якої визначається на мом ент виплати, але відповідаче м виплачено вказану допомогу за 2000-2007 роки у значно нижчому р озмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести допл ату вказаної грошової допомо ги, то позивач просить суд ст ягнути з відповідача недопла чену суму одноразової грошов ої допомоги на оздоровлення за 2000-2007 рік в розмірі 17 966 гривень 50 коп.3гідно доданого розраху нку.

В судовому засіданні предс тавник позивача ОСОБА_1 ут очнив позовні вимоги і проси в суд визнати відмову відпов ідача щодо перерахунку вказа ної грошової допомоги неправ омірною та стягнути з відпов ідача на користь позивача не доотриману суму грошової доп омоги на оздоровлення за 2000-2007 р оки виходячи з розміру мінім альної заробітної плати на м омент виплати. На думку предс тавника позивача , вина відпо відача в тому , що він не здійс нював перспективні розрахун ки потреби коштів на забезпе чення виконання державних пр ограм соціального захисту по страждалого від наслідків Чо рнобильської катастрофи нас елення району та не подав їх в ідповідним органам.

Представник відповідача у правління праці та соціально го захисту населення Тетіївс ької райдержадміністрації Биховцова Л.В. в своїх письм ових та усних поясненнях зап еречує проти позову , посилаю чись на те , що одноразова доп омога на оздоровлення ОСОБ А_2 виплачувалася у відпові дності до постанов Кабінету Міністрів України та Законів України « Про державний бюдж ет України на 2000-2007 роки» . Крім т ого ст. 62 Закону України « Про статус і соціальний захист г ромадян , які постраждали вна слідок Чорнобильської катас трофи « прямо зобов»язує упр авління щорічну допомогу на оздоровлення проводити в пор ядку , визначеному Кабінетом Міністрів України , рішення якого є обов»язковими для ви конання місцевими органами д ержавної влади , всіма суб»єк тами господарювання незалеж но від їх відомчої підпорядк ованості та форм власності . У правління праці та соціально го захисту населення Тетіївс ької райдержадміністрації є розпорядником коштів , а том у діючи відповідно до постан ов Кабінету Міністрів Україн и не допускало порушень зако нодавства, а тому вважає позо вні вимоги не обґрунтованими .

Заслухавши пояснення пр едставника позивача адвок ата ОСОБА_1,

2

пояснення представника ві дповідача, оглянувши матер іали справи, суд приходить д о висновку, що позовні вимог и підлягають частковому зад оволенню.

В судовому засіданні встан овлено , що ОСОБА_2 є учасн иком ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категор ії , в зв»язку з чим отримува в щорічну допомогу на оздоро влення в таких розмірах : за 2000 - 2004 роки - по 26, 70 за кожен рік ; за 2 005 - 2007 роки - по 100 грн. за рік , а всь ого за 8 років йому виплачено 4 33, 50 грн. Остання виплата за 2007 р ік в розмірі 100 гривень здійсн ена 20.11.2007 року . В червні 2007 року по зивач звернувся до відповіда ча з проханням провести дора хування та виплатити недоотр имані кошти на оздоровлення , проте в задоволенні вимог п озивача було відмовлено. Вст ановлені судом обставини під тверджуються : поясненнями п редставників сторін , показа ми свідка ОСОБА_4 , копією посвідчення серії НОМЕР_1 , копією рахунку позивача НОМЕР_2 про отримання кошті в на оздоровлення за 2001 -2007 роки , копією відповіді відповід ача.

Крім того в судовому засіда нні установлено із « Положен ня про відділ у справах захис ту населення від наслідків Ч орнобильської катастрофи уп равління праці та соціальног о захисту населення Тетіївсь кої райдержадміністрації « , що основною функцією відді лу є здійснення перспективни х розрахунків потреби коштів Фонду на забезпечення викон ання державних програм соціа льного захисту постраждалог о від наслідків Чорнобильськ ої катастрофи населення райо ну та надання їх відповідним органам.

Вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають частковому задов оленню із наступних підстав .

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціаль ний захист громадян, які пос траждали внаслідок Чорнобил ьської катастрофи" передбаче на щорічна допомога на оздор овлення учасникам ліквідаці ї наслідків аварії на ЧАЕС - в розмірі п"яти мінімальних за робітних плат, розмір якої в изначається на момент виплат и. Щорічна допомога на оздоро влення виплачується громадя нам за місцем їх проживання о рганами соціального захисту населення.

Постановами Кабінету Міні стрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати о собам, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи" та постановою KM України від 12.07.2005 року за № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення гр омадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської кат астрофи" ( далі

Постанова КМУ № 562 ) встановле но щорічні виплати на оздоро влення за період з 2000 року по 2004 рік в розмірі 26, 70 гривень , а з 2005 року по 2007 рік по 100 гривень.

На думку суду , Постанови К МУ № 836 та № 562 суперечать вимога м ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист г ромадян , які постраждали вн аслідок Чорнобильської ката строфи « та іншим Законам Укр аїни

Відповідно до Закону Украї ни « Про встановлення мініма льної заробітної плати на 2000 р ік» розмір мінімальної зароб ітної плати встановлено з 01.07.20 00 року в сумі 118 гривень , які зг ідно внесень послідуючих змі н до Державного бюджету Укра їни зростав кожен наступний рік

Згідно Закону України « Про встановлення мінімальної за робітної плати на 2002 рік « розм ір мінімальної заробітної пл ати з 01.01.2000 року в сумі 140 гривень , який згідно внесень послід уючих змін до Державного бюд жету України зростав кожен н аступний рік.

Згідно закону України «Про встановлення мінімальної за робітної плати на 2003 рік « розм ір мінімальної заробітної пл ати встановлений 185 гривень , який згідно внесень посліду ючих змін до Державного бюдж ету України зростав кожен на ступний рік .

Відповідно до ст. 89 Закону України "Про Державний бюдже т України на 2004 рік" з 1 січня 2004 ро ку розмір мінімальної заробі тної плати встановлений на р івні 205 грн. на місяць, з 1 верес ня 2004 року-237 грн. на місяць.

ст. 83 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" установлений

3

з 1 січня 2005 року розмір міні мальної заробітної плати 262 гр н. на місяць, з 1 квітня 2005 року-290 грн., з 1 липня 2005 року-310 грн., з 1 в ересня 2005 року-332 грн.

Згідно ст. 82 Закону України "Про Державний бюджет Україн и на 2006 рік" установлений з 1 січ ня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 грн. на міс яць, з 1 липня 2006 року-375 грн., з 1 гр удня 2006 року - 400 грн..

Відповідно до ст. 76 Закону У країни „Про державний бюджет України на 2007 рік", установлен о з 1.04.2007 року розмір мінімально ї заробітної плати 420 грн. на мі сяць, з 1.07.2007 року 440 грн. на місяць та з 1.10.2007 року - 460 грн. на місяць.

Всі вказані Закони не мали ж одних обмежень щодо застосув ання ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи", я ка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздор овлення в розмірі 5 мінімальн их заробітних плат, а навпаки , ст. 2 вказаного вище Закону У країни "Про встановлення мін імальної заробітної плати на 2003 рік" передбачено обов'язок K M України здійснювати застос ування цих норм.

Заперечуючи позов , відпов ідач посилається на те , що зг ідно ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист г ромадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катас трофи" - роз'яснення порядку за стосування цього Закону Укра їни провадиться KM України, рі шення якого є обов'язковими д ля виконання міністерствами та іншими центральними орга нами державної виконавчої вл ади України, місцевими орган ами державної виконавчої вла ди, всіма суб'єктами господар ювання незалежно від їх відо мчої підпорядкованості та фо рм власності. А тому саме в роз мірах, які і визначені KM Украї ни, виходячи з реальних можли востей Державного бюджету Ук раїни згідно з бюджетними пр изначеннями і враховуючи вим оги ст. 95 Конституції України , позивачу проведена виплата зазначеної допомоги на оздо ровлення.

Але з цими запереченнями ві дповідача суд не може погоди тися з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України.

За ст. 113 Конституції Україн и KM України у своїй діяльності керується Конституцією і за конами України, актами Прези дента України.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України су д при вирішенні справи керує ться принципом законності, в ідповідно до якого органи де ржавної влади, органи місцев ого самоврядування, їхні пос адові і службові особи зобов 'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спо сіб, що передбачені Конститу цією та законами України.

ст. 95 Конституції України, н а яку посилається представни к відповідача, передбачено, що виключно законом про Держ авний бюджет України визнача ються будь-які видатки держа ви на загальносуспільні потр еби, розмір, і цільове спряму вання цих видатків.

Але законами про Державний бюджет України на відповідн і роки розмір вказаної допом оги не визначений, як наприкл ад, розмір одноразової грошо вої допомоги ветеранам війни , на яких поширюється чинніст ь Закону України "Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту".

Крім того, ст. 62 Закону Украї ни "Про статус і соціальний за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку також пос илається відповідач запереч уючи проти позову, надає KM пра во визначати порядок застосу вання цього Закону, але не де легує йому повноважень щодо визначення розміру допомоги на оздоровлення, встановлен ої цим Законом.

Відповідно до ст. 71 Закону У країни "Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи" дія положен ь цього Закону не може призуп инятися іншими законами, крі м законів про внесення змін д о цього Закону.

Слід зазначити, що дію пол ожень ст. 48 вказаного Закону з упинено на 2006 рік в

4

частині виплати компенсац ій і допомог у розмірах відпо відно до мінімальної заробіт ної плати згідно з Законом Ук раїни від 20.12.2005 року Ж3235-ІУ, до ць ого Верховна Рада України ні яких законів з цих питань не п риймала.

Між тим, визначені постано вою Кабінету Міністрів № 836 ро зміри щорічної допомоги на о здоровлення залишалися трив алий час незмінними, хоча роз мір мінімальної заробітної п лати неодноразово змінювавс я, а з 2005 року постановою KM № 562 ро змір цієї допомоги був зміне ний, але всупереч ст. 48 Закону він також визначений у тверд ій грошовій сумі.

Отже, оскільки закони Укра їни мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підля гають застосуванню саме поло ження ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи" та положення зазначених вище З аконів про встановлення розм іру мінімальної заробітної п лати, а не постанови KM України № 836 та № 562.

Згідно ч.4 ст. 9 КАС України у р азі невідповідності нормати вно-правового акта Конституц ії України, закону України, м іжнародному договору, згода на обов'язковість якого нада на Верховною Радою України, а бо іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, яки й має вищу юридичну, силу.

Відповідно до ст. ст. 22 , 64 Ко нституції України зміст і об сяг прав і свобод людини при п рийнятті нових законів або в несенні змін до чинних закон ів не може бути звужений , а пр аво громадян на соціальний з ахист , інші соціально - еконо мічні права можуть бути обме жені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих полож ень) лише в умовах воєнного та надзвичайного стану на певн ий строк .

Отже, враховуючи наведене, суд вважає , що управління пр аці та соціального захисту н аселення Тетіївської райдер жадміністрації повинно було відповідно до свого Положен ня здійснювати перспективні розрахунки потреби коштів н а забезпечення виконання дер жавних програм соціального з ахисту постраждалого від нас лідків Чорнобильської катас трофи населення району та по дати їх відповідним органам , а потім виплачувати позивач у щорічну допомогу на оздоро влення виходячи із розміру м інімальної заробітної плати на момент виплати.

Поскільки відповідачем не виконані покладені законода вством на нього обов»язки , т о позов підлягає до задоволе ння .

Представник відповідача п росить застосувати до даних правостосунків ст. 100 КАС Укр аїни та відмовити в задоволе нні адміністративного позов у . Суд вважає клопотання пред ставника відповідача не може бути задоволено , поскільки , на думку суду , позивач не по рушив встановлений ст. . 99 КАС України річний строк для зве рнення до адміністративного суду за захистом прав , свобо д, та інтересів особи .Як вста новлено , позивач про порушен ня своїх прав дізнався , отри мавши відповідь з управління праці та соціального захист у населення Тетіївської райд ержадміністрації від 17.01.2008 рок у , в якому дано офіційне пись мове роз»яснення щодо виплат и вказаної допомоги на оздор овлення та відмовлено в пров еденні перерахунку цієї допо моги всім категоріям потерпі лих , які мають право на її оде ржання , що стверджується коп ією зазначеного листа за № 7/74 в ід 17.01.2008 року Крім того , як пояс нив представник позивача , йо го довірителю стало відомо п ро порушення його прав після ознайомлення з рішеннями Ве рховного Суду України та Вищ ого Адміністративного Суду У країни щодо практики застосу вання законодавства, яке рег улює порядок виплати вказано ї грошової допомоги на оздор овлення.

Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку , що перебіг річного строку зв ернення до суду за захистом с воїх прав для позивача почин ається з того часу, коли він д ізнався про порушення його п рав, на що вказано вище в пост анові, а не з моменту виплати вказаної допомоги.

Таким чином, суд вважає за можливе визнати відмо ву відповідача щодо

5

перерахунку вказаної грош ової допомоги неправомірною та стягнути на користь позив ача з відповідача недоотрима ну суму допомоги на оздоровл ення за 2000 - 2007 роки , виходячи із слідуючого розрахунку . При ц ьому розмір мінімального роз міру заробітної плати визнач ається на момент щорічної ви плати .

З урахуванням отриманої су ми - 26, 70 гривень та розміру міні мальної заробітної плати на час виплати позивачу допомог и в 2000 році -118 гривень на користь позивача підлягає стягненню за 2000 рік - 563 грн.30 коп. (118 грн .х 5 - 26.70 г рн ); за 2001 рік -563, 30 грн. (118x5- 26.70 грн); за 2002 рік - 673, 3 грн ( 140 х 5- 26.70 грн); за 2003 рік -898.3 грн. (185 х 5- 26.7); за 2004 рік , з урахув анням отриманої суми 26.70 грн. та розміру мінімальної заробіт ної плати на момент виплати в грудні 2004 року 237 грн - 1158, 30 грн. (237 х 5-26, 70); за 2005 рік з урахуванням отр иманої суми 100 грн. та розміру м інімальної заробітної плати на момент виплати в грудні 2005 р оку 332 грн. підлягає стягненню - 1560 грн ( 332 х 5-100) ; за 2006 рік , з урахув анням отриманої суми 100 грн. та розміру мінімальної заробіт ної плати на момент виплати в квітні 2006 року 350 грн.- 1650 грн. ( 350 х 5-1 00); за 2007 рік , з урахуванням отри маної суми 100 грн. та розміру мі німальної заробітної плати н а момент виплати в листопаді 2007 року 460 грн.- 2200 грн. ( 460 х 5-100) а всьо го розмір з 2000 по 2007 рік недоотри маної допомоги на оздоровлен ня визначений становить 9 266, 50 г ривень.

Поскільки позивач був звіл ьнений від сплати судового з бору , то судові витрати у від повідності зі ст. 94 КАС Украї ни підлягають стягненню з ві дповідача в доход держави . Ві дповідно до ст. 88 КАС України суд вважає за необхідне повн істю звільнити Управління пр аці та соціального захисту н аселення Тетіївської районн ої державної адміністрації в ід сплати судового збору у ро змірі 51 гривня на користь держ ави , так , як вказаний відпов ідач є бюджетною організаціє ю та грошові кошти для виплат и цього виду компенсації, що оспорювався надходять з держ авного бюджету .

На підставі ст. 4 Декрету КМ "Про державне мито" позивач зв ільнений від сплати судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 64, 113 Конс титуції України, ст. 48, 62, 71 Зако ну України "Про статус і соціа льний захист громадян , які п остраждали внаслідок Чорноб ильської катастрофи", ст. 83 За кону України "Про Державний б юджет України на 2002-2007 роки", ст. ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, Р ішенням Конституційного Суд у України від 09.07.2007 року , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до управл іння праці та соціального за хисту населення Тетіївської райдержадміністрації про ст ягнення недоотриманих належ них сум щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити частково.

Визнати відмову управлінн я праці та соціального захис ту населення Тетіївської рай держадміністрації щодо пере рахунку одноразової грошово ї допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 , виходячи з розміру мінімальної заробітної плат и неправомірною.

Стягнути з управління прац і та соціального захисту нас елення Тетіївської райдержа дміністрації на користь ОС ОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 9 266 (дев »ять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 50 коп. недоотри маної суми одноразової грошо вої допомоги за 2000 - 2007 роки.

Стягнути з управління прац і та соціального захисту нас елення Тетіївської райдержа дміністрації на користь ОС ОБА_2 200 ( двісті ) гривень за на дання юридичної допомоги.

Постанова може бути оскар жена до Київського апеляційн ого адміністративного суду ч ерез Тетіївський районний су д протягом двадцяти днів піс ля подання заяви про апеляці йне оскарження, яка може бути подана до суду протягом деся ти днів з дня проголошення по станови.