Ухвала

від 25.09.2015 по справі 910/20427/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.09.2015Справа №910/20427/15

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" про стягнення 170 459 506,85 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Галка Ю.Д. - дов. №б/н від 24.09.2015 р.; від відповідача:Соковець І.В. - дов. №б/н від 28.05.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" про стягнення 170 459 506,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" умов попереднього договору купівлі-продажу майна №3091 від 16.08.2013 р. в частині належного виконання зобов'язання щодо реконструкції нежитлових будівель, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.08.2015 р. порушено провадження по справі №910/20427/15, розгляд справи призначено на 25.09.2015 р.

25.09.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову згідно якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог на суму 170 459 506,85 грн. шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" та зобов'язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого та рухомого майна дані про заборону відчуження нерухомого та рухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт".

Заява позивача мотивована тим, що заявлена до стягнення грошова сума є значною, а враховуючи нестабільну економічну обстановку в державі існує великий ризик погіршення фінансового стану відповідача, що призведе до утруднення або неможливості виконання судового рішення в майбутньому.

Представник позивача в судове засідання 25.09.2015 р. з'явився, заяву про вжиття заходів забезпечення позову підтримує та просить її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2015 р. з'явився, проти заяву про вжиття заходів забезпечення позову заперечує в повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні 25.09.2015 р. заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, а тому заява Підприємства з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 65, 66, 67, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Підприємству з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Суддя Ю.О. Підченко