Рішення

від 02.10.2015 по справі 910/20427/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2015Справа №910/20427/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт"

про стягнення 170 459 506,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Галка Ю.Д. - представник за довіреністю;

від відповідача: Соковець І.В. - представник за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ: Підприємство з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 111 000 000 грн., трьох процентів річних у сумі 2 627 506,85 грн. та інфляційних у розмірі 56 832 000 грн. відповідно до попереднього договору купівлі-продажу майна від 16.08.2013.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому стверджує, що вимоги позивача є передчасними, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач надав заяву про зупинення провадження у справі № 910/20427/15 до вирішення пов'язаною з нею справи № 910/25567/15 за позовом ОСОБА_4 до Підприємства з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" про визнання недійсними попереднього договору від 16.08.2013, додаткового договору від 26.03.2014 та додаткового договору від 06.08.2014 підписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" та Підприємством з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна".

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.

Суд вбачає можливим розглянути дану справу до вирішення згаданої іншої справи, тому відмовляє у задоволенні даного клопотання позивача.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 16.08.2013 між Підприємством з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" (продавець) було укладено попередній договір купівлі-продажу майна, далі Попередній договір, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрований в реєстрі за № 3091.

Відповідно до п. 1 Попереднього Договору сторони зобов'язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу майна: нежитлових будівель літери А та літери Б загальною площею 2570,40 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Нежитлові будівлі будуть придбані покупцем після закінчення їх реконструкції відповідно до Проекту будівництва офісного будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (побутового обслуговування населення).

Згідно з п. 2 Попереднього Договору сторони зобов'язалися укласти основний договір купівлі-продажу майна до 10.08.2014 включно, якщо інший строк не встановлено додатковим договором або договором про внесення змін до цього договору.

Пунктом 5 Попереднього Договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату за майно в розмірі 111 000 000 грн.

Підприємство з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" здійснило оплату за нежитлові будівлі згідно умов Попереднього договору, що підтверджується платіжним дорученням від 16.08.2013 № 3 на суму 111 000 000 грн.

26 березня 2014 року сторони уклади додатковий договір до Попереднього Договору (зареєстровано нотаріусом в реєстрі за № 1004), згідно якого виклали Передній договір у новій редакції, але датою укладання основного договору купівлі-продажу майна залишилося 10.08.2014.

Додатковим договором від 06.08.2014 до Попереднього Договору (зареєстровано нотаріусом в реєстрі за № 3500) сторони змінили дату укладання основного договору купівлі-продажу майна та зобов'язались укласти його до 10.10.2014 включно, якщо інший строк не встановлено додатковою угодою сторін.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав взяті на себе за Попереднім договором зобов'язання, реконструкція нежитлових будівель літери А та літери Б загальною площею 2570,40 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, не провів, договір купівлі-продажу сторонами не укладено.

Пунктом 11 Попереднього Договору визначено, що якщо основний договір не буде укладено в строки, передбачені цим договором, продавець зобов'язаний повністю повернути покупцю суму попередньої оплати за майно протягом 2-х банківських днів з дня отримання письмової вимоги покупця.

Позивач направив відповідачу претензію від 21.05.2015 № 18 з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 111 000 000 грн., дана претензія отримана відповідачем. Оскільки претензію останнім не виконана, то позивач звернувся до господарського суду з проханням стягнути суму попередньої оплати у судовому порядку.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних у сумі 2 627 506,85 грн. та інфляційні у розмірі 56 832 000 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні (ч. 4 ст. 182 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Частиною 3 даної статті визначено, що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідач не виконав покладені на нього зобов'язання за Попереднім договором, не провів реконструкція нежитлових будівель літери А та літери Б загальною площею 2570,40 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу сторонами не укладено у строк до 10.10.2014 включно, то позовні вимоги позивача про повернення йому суми попередньої оплати у розмірі 111 000 000 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються лише проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Однак, позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК України намагається додатково стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні, саме за прострочення грошового зобов'язання.

Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань. В даному разі існує спеціальна норма, якою регулюються правовідносини за договором купівлі-продажу, пов'язані з попереднім договором та попередньою оплатою, тому у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 2 627 506,85 грн. та інфляційних у розмірі 56 832 000 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.10.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 535, 626, 693 ЦК України, ст. ст. 182, 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт", 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 57Б, код ЄДРПОУ 35234346, на користь:

- Підприємства з іноземними інвестиціями "Міханікі Україна", 65026, м. Одеса, площа Грецька, буд. 3/4, оф. 35, код ЄДРПОУ 20999158, основний борг у сумі 111 000 000 грн. та судовий збір у розмірі 47 588,31 грн., видавши наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 07.10.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко