Рішення

від 06.07.2010 по справі 35/185-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.10р. Справа № 35/185-10

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1,

м. Дніпропетровськ

до Регіонального відділення Фонду держмайна України в

Дніпропетровській

області, м. Дніпропетровськ

Третя особа: Дніпропетровський центр професійної освіти, м. Дніпропетровськ

про скасування штрафних санкцій

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, представник, дов. б/н від 02.07.2010р.

Від відповідача:ОСОБА_3, головний спеціаліст-юристконсульт, дов. №89, від 10.12.2009р.

Від третьої особи: ОСОБА_4, представник, дов. б/н від 30.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить визнати недійсною нараховану Відповідачем Позивачу заборгованість та неустойку по орендній платі за договором оренди від 30.03.2006р. № 12/02-2308-ОД з січня 2009р. по березень 2010р. та скасувати ці штрафні санкції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірний договір оренди є чинним, вона не зобов`язана звільняти орендоване приміщення, своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату, а вимоги Відповідача вважає такими, що не відповідають закону та договору.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що правомірно вимагає від Позивача сплати збитків та неустойки, оскільки направив Позивачу лист про припинення дії договору з 01.01.2009р., а Позивач вказане приміщення не звільнив.

Третя особа - балансоутримувач, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вважає дії Відповідача незаконними, оскільки чинний договір не припинив свою дію, Позивач вчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату.

За згодою представників сторін в судовому засіданні було оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - орендодавець (надалі позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - орендар (надалі відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №12/02-2308-ОД від 30.03.2006р. строком дії з 30.03.2006р. по 01.02.2007р. включно, тобто на одинадцять місяців.

Відповідно до умов р.1 договору позивачу передається в оренду вбудовані приміщення площею 42,6 кв. м, за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська,11а, що знаходилися на балансі ПТУ-63, надалі Дніпропетровський центр професійної освіти (третя особа).

Умовами п. 10.1. цього договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме наявності договору страхування, дозволу пожежної інспекції та узгодження Балансоутримувача договір за заявою орендаря до продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.

До договору було укладено додаткові угоди від 30.05.2007р., від 08.08.2007р., від 15.08.2007р., від 05.11.2007р. в частині продовження дії договору до 01.02.2008р. та визначення розміру орендної плати. Всі інші умови договору залишені без змін.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В 2008р. жодна із сторін не заявляла про відмову від договору та відповідно до вище наведених положень ст. 17 Закону він продовжив свою дію до 01.01.2009р.

Відповідно до ст.ст. 254, 255 Цивільного кодексу України строк, що

визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

В подальшому відповідач направив позивачу листа №11-03-00835 від 30.01.2009р. (поштовий реєстр від 31.01.2009р.) про припинення дії договору з 01.01.2009р. в зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, необхідності повернути майно орендодавцю та можливість укласти новий договір на конкурсних засадах.

Позивач вважає, що договір не припинив свою чинність, сторонами на цей час укладається новий договір, але відповідач ухиляється від укладання цього договору, мотивуючи тим, що позивач повинен сплатити неустойку відповідно до положень ст. 785 Цивільного кодексу України. Зважаючи на свої доводи просить визнати недійсною нараховану Відповідачем заборгованість та неустойку по орендній платі за договором оренди від 30.03.2006р. №12/02-2308-ОД з січня 2009р. по березень 2010р. та скасувати ці штрафні санкції. На підтвердження цього надав розрахунок збитків та неустойки на суму 20 265,90 грн, що підписаний начальником відділу контролю виконання умов договорів оренди РВ ФДМУ по Дніпропетровській області ОСОБА_5 Доказів того, що відповідач вимагає сплати цієї неустойки в установленому порядку, направив позов чи інші претензію позивачу суду не надано.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально -правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні юридичні наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Розрахунки, акти перевірок, протоколи, тощо, не є актами ненормативного характеру.

Таким чином, оскарження дій лише щодо факту складання розрахунку, як і самого розрахунку, який не встановлює для позивача будь - яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховану неустойку, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Також не передбачено такого способу захисту порушених прав, як скасування штрафних санкцій, які не виражені шляхом складання відповідним органом акту ненормативного характеру, а існують лише в розрахунках, складених працівниками відповідача.

Зазначений розрахунок може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, зокрема, при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків, неустойки, тощо.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем обрано спосіб захисту своїх прав, який не передбачений чинним законодавством, та не призведе до поновлення його прав, тобто, до укладення нового договору оренди. В позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України ст.ст. 16, 783, 785 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_6

Рішення підписано 07.07.2010р.