Ухвала

від 01.10.2014 по справі 2-а-3074/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Вінниця

01 жовтня 2014 р. Справа № 2-а-3074/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,

Суддів: Віятик Наталії Володимирівни,

ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.

заявника: ОСОБА_2

позивача: ОСОБА_3

відповідача: не з'явився,

відповідача ІІ: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області про зміну способу виконання постанови суду від 03.03.2011 року в адміністративній справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ТОВ "Поділляагротранс" до Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, ДПА у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 12.07.2010 року № 0002092300/0. Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ "Поділляагротранс" 3,40 грн. судового збору та 50338,00 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи.

На виконання вказаної постанови, яка набрала законної сили, Вінницьким окружним адміністративним судом 05.07.2011 року видано виконавчий лист.

17 вересня 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області про зміну способу виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року в частині стягнення на користь ТОВ "Поділляагротранс" 3,40 грн. судового збору, та 50338,00 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи з рахунків Державної судової адміністрації (том 3 а.с.76-79). Заява мотивована тим, що наразі не є можливим стягнути судовий збір з Державного бюджету України, сплачений позивачем за подання адміністративного позову, оскільки його було сплачено до місцевого бюджету, як державне мито, то повернення зазначених судових витрат має здійснюватись саме з рахунків, на яких обліковуються кошти місцевого бюджету. тому безспірне списання з надходжень державного бюджету державного мита, що сплачено до місцевого бюджету не підпадає під дію п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ. Що стосується стягнення з Державного бюджету на користь товариства витрат на проведення судово-економічної експертизи то витрати пов’язані з проведенням судової експертизи не обліковуються на рахунках бюджету, оскільки вони ні до Державного, ні до місцевого бюджетів не надходили взагалі. У зв’язку із чим, заявник просив змінити спосіб виконання судового рішення в частині, шляхом стягнення на користь ТОВ «Поділляагротранс» 3,40 грн. судового збору з відповідних рахунків місцевого бюджету та 50338,00 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи з рахунків Державної судової адміністрації.

Представник управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницькій області у судовому засіданні подану заяву підтримала, просила суд задовольнити її повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, оскільки порядок відшкодування судових витрат чітко передбачений ст.94 КАС України.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомленні належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпискою про отримання копії ухвали суду (том 3 а.с.86, 87). Заяв, клопотань про неможливість прибуття у судове засідання суду не надано, належного представника не направлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись ч. 2 ст. 263 КАС України, вирішив здійснювати розгляд подання за їх відсутності.

Ознайомившись із заявою про встановлення способу та порядку виконання постанови, заслухавши з цього приводу думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як з’ясовано судом, з метою виконання судового рішення в частині стягнення судового збору у розмірі 3,40 грн. та 50338,00 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи ТОВ "Поділляагротранс" звернулось з відповідною заявою та виконавчим листом до УДКС України у м. Вінниці Вінницької області.

На думку Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області, з метою виконання вказаного судового рішення є необхідним змінити спосіб такого виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, необхідно зауважити, що суд, змінюючи спосіб та порядок виконання постанови, не може змінювати суті прийнятого рішення.

Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вказана норма чітко вказує яким чином повинен діяти суд при вирішені питання щодо відшкодування судового збору стороні, яка не є суб’єктом владних повноважень та на користь якої прийнято судове рішення

Оскільки постанова суду від 03.03.2011 року винесена на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд, на виконання положень ст.94 КАС України, присудив здійснені позивачем судові витрати (судовий збір та витрати на проведення судово-економічної експертизи) з Державного бюджету України.

Запропонований УДКС України у м. Вінниці Вінницької області спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення судового збору та витрат на проведення судово-економічної експертизи з Державного бюджету шляхом їх безспірного списання з ДСА України є нічим іншим, як зміна суті судового рішення та його резолютивної частини, що не відповідає вимогам ст.263 КАС України та є недопустимим.

Крім того, слід звернути увагу на те, що заявник стверджує, що єдиний механізм повернення коштів пов'язаний з проведенням судово-економічної експертизи передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Та вказують, що саме даною постановою встановлено Державній судовій адміністрації та Міністерству фінансів України передбачати в межах визначеного, зазначеній адміністрації граничного обсягу видатків за відповідними бюджетними-програми кошти для компенсації судових витрат у цивільних та адміністративних справах.

Однак, суд вказує на ту обставину, що дійсно частиною 5 статті 92 КАС України визначено, що граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України. В той час, як нормами вище вказаної постанови передбачений механізм надання коштів для компенсації судових витрат у цивільних та адміністративних справах за ініціативою суду. В даному випадку судові витрати на проведення судово-економічної експертизи здійснювались стороною у справі за її власною ініціативою у відповідності до вимог ч.1 ст.92 КАС України. В свою ж чергу, нормами ст.94 КАС України і передбачений механізм розподілу таких судових витрат з рахунку Державного бюджету України.

Крім того, механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими органами чітко визначений підпунктом 3 пункту 9 розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення по справі №2а/0270/3074/10.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 263 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у м.Вінниці Вінницької області про зміну способу виконання постанови суду від 03.03.2011 року в адміністративній справі № 2-а-3074/10/0270 - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя: Томчук Андрій Валерійович

Судді: Віятик Наталія Володимирівна

ОСОБА_1