Постанова

від 05.09.2011 по справі 2а-1851/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2011 р. Справа № 2a-1851/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: обласного комунального підприємства "Західбудсервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 46843,51 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2011 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до обласного комунального підприємства "Західбудсервіс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 46843,51 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість та земельного податку в загальній сумі 46843,51 грн., що виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, вказав про часткову сплату відповідачем суми боргу. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судове засідання повторно не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності прокурора.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Згідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобов’язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання такої декларації.

В п. 5.1 ст. 5 Закону зазначено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників (платника) податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення - орган державної податкової служби, звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно відповідач, повинен керуватись Земельним кодексом України і Законами України "Про плату за землю" та "Про оренду землі".

Статтею 14 Закону України В«Про плату за землюВ» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з земельного податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що обласне комунальне підприємство "Західбудсервіс" зареєстровано, як юридична особа Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 17.11.2000 року та взято на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську. (а.с. 7-8)

Відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську були подані податкові декларації з податку на додану вартість та податковий розрахунок земельного податку (а.с. 9-15), а саме:

18.02.2011 року, відповідачем подано декларацію з податку на додану вартість, за підсумками поточного звітного періоду в сумі 358.00 грн.;

06.02.2011 року, відповідачем подано декларацію з податку на додану вартість, за підсумками поточного звітного періоду в сумі 28621,00 грн;

28.01.2010 року, відповідачем подано податковий розрахунок земельного податку, за підсумками поточного звітного періоду 2010 року в сумі 20978.94 грн.;

28.01.2011 року, відповідачем подано податковий розрахунок земельного податку, за підсумками поточного звітного періоду 2011 року в сумі 20978.94 грн.;

Відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість та земельного податку, відповідач самостійно визначив та задекларував суми, які підлягають сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду.

Встановлено, що позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції, що підтверджується корінцями податкових повідомлень - рішень за № 0014881503/0 від 24.12.2010 року в сумі 4273,22 грн. та за № 0010271503/0 від 24.09.2010 в сумі 8866,75 грн. (а.с.16-19).

Позивачем надіслано боржнику податкові вимоги про необхідність сплати суми заборгованості, які відповідачем залишені без розгляду та задоволення (а.с. 23).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість та земельного податку в загальній сумі 46843,51 грн., відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Вказана заборгованість підтверджується дослідженими в судовому засіданні податковими деклараціями з податку на додану вартість, розрахунками земельного податку, корінцями податкових повідомлень рішень, податковими вимогами про сплату боргу та довідками позивача про сплату боргу станом на 12.03.2011 року та 14.03.2011 року (а.с. 6, 23, 16-19).

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача про часткову сплату вказаного боргу, яким на обгрунтування зазначеного надані платіжні доручення (а.с. 51-53, 56-58).

Встановлено, що кошти, які сплачені відповідачем згідно вказаних платіжних доручень зараховані позивачем, а наявний податковий борг становить різницю між нарахованими зобов'язаннями та сплаченими коштами. Сплачені кошти зараховані позивачем у відповідності до їх призначення. Дані обставини підтверджено дослідженими в судовому засіданні обліковими картками платника (а.с. 43-50, 54-55, 74-75).

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 46843,51 грн.

При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з обласного комунального підприємства "Західбудсервіс" (76018, вул. Л.Ребета, 10, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 30984793) в дохід бюджету податковий борг в сумі 46843 (сорок шість тисяч вісімсот сорок три) гривні 51 копійку з рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 09.09.2011 року.