Постанова

від 17.06.2015 по справі п/811/3213/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2015 рокусправа № П/811/3213/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чабаненко С.В.

           суддів:                     Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:          Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Кіровоградське видавництво» корпоративного підприємства державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

          У вересні 2014 року Приватне акціонерне товариство «Кіровоградське видавництво» корпоративного підприємства державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» звернулось із позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 червня 2014 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на 14037 грн. та накладено штрафну санкцію – 7019 грн.

Позовні вимоги обґрунтувало тим, що оренда плата за землю за січень - березень 2014 року розрахована згідно з поданою декларацією в розмірі 1,5 % та 2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказаний розмір орендної плати визначений додатковими угодами № 817 та № 818 від 11 червня 2010 року до договорів оренди земельних ділянок № 559 та № 560 від 22 квітня 2003 року, укладеними з Кіровоградською міською радою, що повністю відповідає законодавству на час укладання та дії договорів, і може бути збільшений лише шляхом внесення відповідних змін до них. Виконуючи умови договорів, Товариство систематично сплачує оренду плату. При цьому, Кіровоградська сумська рада станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, не ініціювала внесення змін до зазначених договорів. Інші додаткові угоди про зміну орендної плати між сторонами не укладались. На думку позивача, посилання податкового органу про збільшення розміру орендної плати за землю на норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року є безпідставними, оскільки положенням ст.58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії у часі, у зв'язку з чим, мінімальний розмір орендної плати, визначений цим Кодексом, може бути застосований лише до орендних відносин, які виникли після набрання чинності ПКУ. За таких обставин, позивач вважає, що у нього не має підстав для сплати орендної плати за землю в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року даний позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність наданням їм юридичної оцінки судом першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Письмовими доказами наявними в матеріалах справи встановлено, що 22 травня 2014 року відповідач провів камеральну перевірку податкової звітності позивача зі сплати оренди за землю за січень – березень 2014 року, за результатами якої складено акт №234/11-23-22-04/05905964.

Висновками зазначеного акту встановлено, що позивачем, в порушення приписів п.п.288.5.1 п.288.5 ст. 288 та п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України занижено податкове зобов'язання з плати за землю на суму 14036,58 грн.

На підставі вказано Акту перевірки, 10 червня 2014 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області винесено податкове повідомлення – рішення №0001362204, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на 14037,00 грн. та накладено штрафну санкцію у розмірі 7019,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство не є суб'єктом сплати орендної плати за землі комунальної власності, оскільки договори укладені з Кіровоградською міською радою припинили свою дію у 2008 році, а додаткові угоди до таких договорів, в порушення приписів ст. 654 Цивільного кодексу України не пройшли державної реєстрації, у зв'язку з чим, донараховуючи позивачу оспорюване грошове зобов'язання Кіровоградська ОДПІ ГУ Міністерства доходів і зборів в Кіровоградській області діяла з перевищення наданих владних повноважень.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зі змісту Земельного кодексу України вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01 січня 2011 року набрав чинності ПК України, який, відповідно до пункту 1.1 ст.1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж кодексу є податком і справляється у формі загального податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності – обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК)

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 зазначеного Кодексу встановлено що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК).

Тобто законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, а також враховуючи пріоритетність норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з набранням чинності ПК України, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу, тобто не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого цим Кодексом, та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, колегія суддів доходить висновку, що навіть незважаючи на те, що додаткові договори, якими продовжено дію договорів оренди землі, не пройшли державної реєстрації, позивач залишився суб'єктом сплати орендної плати за землю, оскільки продовжує користуватися наданими земельними ділянками комунальної власності, та має здійснювати плату за користування земельною ділянкою у розмірі не меншому, ніж у встановленому у п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

          З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що, в свою чергу, призвело до ухвалення помилкового судового рішення, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області – задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у справі № П/811/3213/14 – скасувати.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Кіровоградське видавництво» корпоративного підприємства державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» - відмовити.

          Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий:                                                                      С.В. Чабаненко

          Суддя:                                                                      С.М. Іванов

          Суддя:                                                                      А.В. Шлай