Постанова

від 02.10.2015 по справі 815/4224/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4224/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Радчука А.А.,

при секретарі судового засідання - Гур'євої К.І.

за участю сторін:

представника позивача - Хархан О.В. (довіреність від 18.02.2015)

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державнї фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000552200 від 10.07.2015, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом ТОВ «Бєлтранс» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000552200 від 10.07.2015.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в період з 20.05.2015 року по 10.06.2014 року співробітники Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК», код ЄДРПОУ 36893993, ТОВ «СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 39222638, ТОВ «ГЕРМЕС ЛОГІСТИК» код 39167682, ТОВ «ЛОРЕНЦО» код ЄДРПОУ 37810328, ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ» код ЄДРПОУ 39486103 у січні 2015 року, відображення результатів даних операцій в податковій звітності за відповідний період 2015 року, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ «Бєлтранс» та впливу зазначених операцій на формування податкових зобов'язань з додатку на додану вартість за відповідні періоди.

За результатами цієї перевірки 17.06.2015 року відповідачем складено акт № 612/22/37260797, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 4686987,00 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення: від 10.07.2015 року № 0000552200, яким позивачеві за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7029580,50 грн., у тому числі за основним платежем на 4686387,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2343193,50 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000552200 від 10.07.2015.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'яився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Позов не визнав з підстав зазначених в письмових запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» зареєстроване 13.10.2010 за № 15311020000001751.

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 14.10.2010 року.

На підставі направлень від 20.05.2015 №205/22 та від 20.05.2015№204/22 а також Наказу № 254 від 20.05.2015 в період з 20.05.2015 по 10.06.2015 співробітники Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК», код ЄДРПОУ 36893993, ТОВ «СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 39222638, ТОВ «ГЕРМЕС ЛОГІСТИК» код 39167682, ТОВ «ЛОРЕНЦО» код ЄДРПОУ 37810328, ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ» код ЄДРПОУ 39486103 у січні 2015 року, відображення результатів даних операцій в податковій звітності за відповідний період 2015 року, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ «Бєлтранс» та впливу зазначених операцій на формування податкових зобов'язань з додатку на додану вартість за відповідні періоди.

За результатами цієї перевірки 17.06.2015 відповідачем було складено акт № 612/22/37260797 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс», код ЄДРПОУ 37260797, в якому встановлено порушення з боку позивача п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 4686987,00 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що у позивача відсутні належним чином складені та оформлені первинні документи, в ході проведення перевірки позивач не надав журнал реєстрації довіреностей за січень 2015 року, не встановлено реалізацію придбаного товару. Крім цього в акті зазначено, що згідно податкової інформації щодо ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ» за січень 2015 року виявлено факти, які свідчать про залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

За наслідками перевірки позивача контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.07.2015 № 0000552200, яким позивачеві за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7029580,50 грн., у тому числі за основним платежем на 4686387,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2343193,50 грн.

За період з 01.01.2015 по 31.01.2015 ТОВ «Бєлтранс» мало фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками:

- ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК», код ЄДРПОУ 36893993, на загальну суму ПДВ 13116,13 грн.;

- ТОВ «СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 39222638, на загальну суму ПДВ 24026,40 грн.;

- ТОВ «ГЕРМЕС ЛОГІСТИК» код 39167682, на загальну суму ПДВ 1673270,30 грн.;

- ТОВ «ЛОРЕНЦО» код ЄДРПОУ 37810328, на загальну суму ПДВ 1333333,33 грн.;

- ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ» код ЄДРПОУ 39486103, на загальну суму ПДВ 1666666,66 грн.

ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК» уклали договір №17/18 від 01.09.2014 на надання послуг з технічного обслуговування, ремонту автотранспортних засобів, постачання запчастин та агрегатів, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів замовника.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК» позивачем надано акти надання послуг та видаткові накладні (том 1 арк. справи 97-135).

ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДИНГ» уклали договір поставки №142-ПНП/14 від 01.09.2014, за яким Постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, за ціною та в строк відповідно до умов договору та додатків до нього.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДИНГ» позивачем надано видаткову накладну (том 1 арк. справи 135).

ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «ГЕРМЕС ЛОГІСТИК» уклали договір поставки №б/н від 31.01.2015, за яким Продавець поставляє за письмовими або усними заявками Покупця товар, а Покупець приймає його та зобов'язується оплатити його вартість. Згідно з п. 3.4 розділу 3 зазначеного договору перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «ГЕРМЕС ЛОГІСТИК» позивачем надано товаро-транспортні та видаткові накладні (том 1 арк. справи 140-163).

ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «ЛОРЕНЦО» уклали договір поставки №26/01/15-1 від 26.01.2015, за яким Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товари народного споживання в асортименті, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його сплату на умовах договору. Згідно з п.п. 2.3 розділу 2, поставка товару зі складу Продавця відбувається транспортними засобами покупця або транспортними засобами третьої особи - перевізника/експедитора притягненого покупцем(самовивіз).

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «ЛОРЕНЦО» позивачем надано товаро-транспортні та видаткові накладні (том 1 арк. справи 166-184).

ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ» уклали договір поставки №26/01/15 від 26.01.2015, за яким Продавець поставляє за письмовими або усними заявками Покупця товар, а Покупець приймає його та зобов'язується оплатити його вартість. Згідно з п. 3.4 розділу 3 зазначеного договору перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Бєлтранс» та ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ» позивачем надано товаро-транспортні, видаткові та податкові накладні (том 1 арк. справи 188-250, том 2, том 3 арк. справи 1-26).

З огляду на те, що за договорами, укладеними позивачем з контрагентами ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК, ТОВ «СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ГЕРМЕС ЛОГІСТИК», ТОВ «ЛОРЕНЦО» та ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ», позивач отримав товар, суд дійшов до висновку, що вказані господарські операції реально пов'язані з його господарською діяльністю.

Іншими словами, на думку суду, придбання товарів позивачем за вищезазначеними договорами, повністю узгоджується та відповідає тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України: «Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)».

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.6 цієї статті собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

З сукупного аналізу вказаних норм законів суд приходить до висновку, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК, ТОВ «СИСТЕМ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ГЕРМЕС ЛОГІСТИК», ТОВ «ЛОРЕНЦО» та ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ» надавалися позивачеві послуги з постачання товарів, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку що господарські операції між ТОВ «Бєлтранс» та зазначеними контрагентами є реальними і сторони зазнали змін майнового стану.

Також, суд звертає увагу, що згідно з п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту отримання позивачем товарів від контрагентів у позивача виникло право на віднесення ПДВ по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту з ПДВ.

При цьому факт виконання вказаними контрагентами позивача передбачених укладеними договорами послуг з постачання товару підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Щодо відсутності журнала реєстрації довіреностей за січень 2015 року представник позивача надала пояснення, що у відповідності до штатного розпису серед інших робітників ТОВ «Бєлтранс» є також водії транспортних засобів.

Наказом від 12.01.2015 №2-ос на посаду водіїв автотранспортних засобів прийняті: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Транспортні засоби були закріплені за зазначеними особами та на них було покладено відповідальність за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів у відповідності до наступних наказів:

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/1 (ОСОБА_8.);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/2 (ОСОБА_9);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/3 (ОСОБА_10.);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/4 (ОСОБА_11.);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/5 (ОСОБА_12.);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/6 (ОСОБА_6.);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/7 (ОСОБА_5.);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/8 (ОСОБА_4.);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/9 (ОСОБА_2.);

наказ від 14.01.2015 №ТС-3/10 (ОСОБА_13).

Враховуючи ці обставини, а також той факт, що водії, згідно їх обов'язків, є матеріально-відповідальними особами за транспортний засіб та товар, який перевозять, суд вважає, що необхідність у видачі довіреностей відсутня, оскільки під час завантаження/розвантаження товару водій фактично є представником ТОВ «Бєлтранс».

Суд не враховує доводи відповідача щодо використання в ході перевірки податкової інформації щодо встановлення ризикового контрагента ТОВ «ОБУВСВІТ МАРІУПОЛЬ», оскільки позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Таким чином, суд вважає, що позивач не порушував податкове законодавство.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державнї фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000552200 від 10.07.2015 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0000552200 від 10.07.2015.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» (код ЄДРПОУ 37260797) суму сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень та 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складений 02 жовтня 2015 року.

Суддя А.А. Радчук

.