Рішення

від 11.04.2008 по справі 32/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/161 11.04.08

За позовомПриватного підприємства В«ОСОБА_1 латВ» До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТанталітВ» Провизнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання вчинити дії

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 -предст.,

Від відповідача-1 ОСОБА_3-предст.,

Від відповідача-2 ОСОБА_1 -предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою та просить визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу будинку за адресою: вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, укладений між відповідачами 19.11.2007 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2502284; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нерухомого майна комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«Межигір'яВ» за адресою: вул. Івана Франка, 19, В«ВишгородськийВ» Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області, укладений між відповідачами 19.11.2007 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2502248; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу рухомого майна № 01-С, укладений між відповідачами 16.11.2007; зобов'язати відповідачів повернути майно та кошти, отримані за вищевказаними договорами купівлі-продажу; визнати позивача покупцем майна комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«Межигір'яВ» за адресою: вул. Івана Франка, 19, В«ВишгородськийВ» Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області і будинку за адресою: вулиця Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн. за договором купівлі продажу, укладеним між позивачем та відповідачем-1 13.11.2007; зобов'язати відповідача-1 здійснити необхідні дії для нотаріального посвідчення та реєстрації у Держаному реєстрі правочинів зазначеного договору купівлі-продажу від 13.11.2007; зобов'язати відповідача-1 передати позивачу майно комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«МежигірціВ» , яке розташоване за адресою: вул. Івана Франка, 19 В«ВишгородськийВ» Масив у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області і будинок за адресою: вулиця Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн., і прийняти від позивача оплату у розмірі 98 млн. 900 тис. 100 грн. за договором купівлі-продажу від 13.11.2007.

В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що договір купівлі-продажу від 13.11.2007 необхідно вважати укладеним між позивачем та відповідачем, оскільки позивач прийняв та направив 13.11.2007 відповідь відповідачу-1 про прийняття пропозиціі Товариства з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» від 09.11.2007 придбати у нього за договором купівлі-продажу майно комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«МежигірціВ» , яке розташоване за адресою: вул. Івана Франка, 19 В«ВишгородськийВ» Масив у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області і будинок за адресою: вулиця Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн., сплативши ціну у розмірі 98 млн. 900 тис. 100 грн. Оскільки позивач вважає себе з 13.11.2007 власником зазначеного майна, то укладені між відповідачами договори купівлі-продажу майна від 16.11.2007 та 19.11.2007 підлягають визнанню недійними через відсутність згоди позивача на відчуження майна.

Відповідачі проти позову заперечують, стверджуючи про відповідність укладених між відповідачами спірних угод чинному законодавству України. Відповідачі зазначають, що лист відповідача-1 від 09.11.2007 був лише зверненням з проханням надати пропозиції стосовно укладення договору та не містив істотних умов договору купівлі-продажу. Крім того, відповідач-1 зазначив, що у листі-пропозиції від 09.11.2007 № 128 Товариство з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» надало позивачу строк для дачі відповіді на зазначену пропозицію не пізніше 12.11.2007, а позивач, в свою чергу, в цей термін відповіді відповідачу-1 не надав. За твердженням відповідачів, договір купівлі-продажу спірного майна між позивачем та відповідачем-1 не може вважатися дійсним через недотримання визначених законодавством форми та способу його укладення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» та Національною акціонерною компанією В«Надра УкраїниВ» було укладено договір міни, відповідно до якого ТОВ В«МедінвесттрейдВ» передав НАК В«Надра УкраїниВ» нежилі приміщення за номерами 3-5-7 по вулиці Паркова дорога в місті Києві сукупною оціночною вартістю 93115419 грн., а НАК В«Надра УкраїниВ» передала ТОВ В«МедінвесттрейдВ» будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку В«Пуща ВодицяВ» у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19, та по вулиці Межигірській, 123а, сукупною оціночною вартістю 91771620 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 у справі № 6/655, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2007, вказаний договір міни визнано дійсним, таким що відповідає чинному законодавству, та підтверджено право власності товариства з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку В«Пуща ВодицяВ» у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19, та по вулиці Межигірській, 123а.

09.11.2007 відповідач-1 звернувся до позивача листом № 128 з пропозицією придбати у нього нерухоме майно комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«МежигірціВ» , яке розташоване за адресою: вул. Івана Франка, 19 В«ВишгородськийВ» Масив у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області і будинок за адресою: вулиця Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн., сплативши відповідачу-1 ціну у розмірі 98 млн. 900 тис. 100 грн.

Позивач вважає, що він, направивши 13.11.2007 до відповідача-1 лист-відповідь про прийняття зазначеної вище пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» , вчинив необхідні дії для укладення такого договору та стверджує про його укладення, посилаючись на положення статті 640 Цивільного кодексу України.

Суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що відповідач-1, направивши лист від 09.11.2007 з пропозицією придбати нерухоме майно, встановив термін до якого позивач повинен був направити відповідь, а саме - 12.11.2007.

Згідно з положеннями статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, Приватне підприємство В«ОСОБА_1 латВ» направило відповідь Товариству з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» 13.11.2007. Тобто, в строк, визначений відповідачем-1, відповіді про прийняття пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» отримано не було.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

З огляду на викладене, суд не визнає договір купівлі-продажу від 13.11.2007 дійсним, оскільки як вбачається з зазначеного, відповідач-1 на свою пропозицію відповіді у встановлений строк від позивача не отримав, сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору проведено не було.

Тому заявлені вимоги щодо визнання позивача покупцем майна комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«МежигірціВ» , яке розташоване за адресою: вул. Івана Франка, 19 В«ВишгородськийВ» Масив у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області і будинок за адресою: вулиця Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Оскільки у визначені законодавством спосіб та форму договір купівлі-продажу від 13.11.2007 між позивачем та відповідачем-1 не укладався, суд відхиляє вимоги позивача щодо визнання його покупцем майна комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«Межигір'яВ» за адресою: вул. Івана Франка, 19, В«ВишгородськийВ» Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області і будинку за адресою: вулиця Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, про зобов'язання відповідача-1 здійснити необхідні дії для нотаріального посвідчення та реєстрації у Держаному реєстрі правочинів зазначеного договору купівлі-продажу від 13.11.2007, зобов'язання відповідача-1 передати позивачу вказане майно комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» та про зобов'язання відповідача-1 прийняти від позивача оплату у розмірі 98 млн. 900 тис. 100 грн. за договором купівлі-продажу від 13.11.2007.

19.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТанталітВ» був укладений, нотаріально посвідчений та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2502284 договір купівлі-продажу нерухомого майна: будинку за адресою: вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, укладений між відповідачами 19.11.2007.

Також 19.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТанталітВ» був укладений, нотаріально посвідчений та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2502248 договір купівлі-продажу комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«Межигір'яВ» за адресою: вул. Івана Франка, 19, В«ВишгородськийВ» Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області.

16.11.2007 між відповідачами був укладений договір № 01-С купівлі-продажу рухомого майна у зв'язку з зазначеними договорами.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ст. ст. 209, 210 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 657 Цивільного кодексу України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків, внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено матеріалами справи, при укладені 16.11.2007 та 19.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю В»МедінвесттрейдВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В»ТанталітВ» договорів купівлі-продажу майна сторонами дотримано вимог чинного законодавства України щодо форми, змісту та способу укладення договорів, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю В«МедінвесттрейдВ» на відчужене майно підтверджене рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 у справі № 6/655, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2007, майнові претензії позивача на спірне майно судом визнані безпідставними, то за таких обставин позовні вимоги про визнання недійсними з моменту укладення договору купівлі-продажу будинку за адресою: вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, укладеного між відповідачами 19.11.2007 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2502284; договору купівлі-продажу нерухомого майна комплексу відпочинку В«Пуща-ВодицяВ» урочища В«Межигір'яВ» за адресою: вул. Івана Франка, 19, В«ВишгородськийВ» Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області, укладеного між відповідачами 19.11.2007 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2502248; договору купівлі-продажу рухомого майна № 01-С, укладеного між відповідачами 16.11.2007; зобов'язання відповідачів повернути майно та кошти, отримані за вищевказаними договорами купівлі-продажу, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача суперечать наявним доказам та встановленим обставинам справи, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 14.04.2008