Ухвала

від 27.08.2015 по справі 2а/1270/1029/2012

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ К/9991/34534/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Олендера І.Я.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахпроммаш»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року

у справі № 2а/1270/1029/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахпроммаш»

до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стахпроммаш» (далі - ТОВ «Стахпроммаш»; позивач) звернулось до суду з позовом до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі - Стаханівська ОДПІ Луганської області; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000382302 від 08 листопада 2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 49 235,00 грн. та № 0000372302 від 08 листопада 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 103 689,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ТОВ «Стахпроммаш», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ «Стахпроммаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт № 328/23-33449862 від 25 жовтня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372302 від 08 листопада 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 113 780,00 грн. (113 337,00 грн. - основний платіж; 443,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0000382302 від 08 листопада 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 53 955,00 грн.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення товариством підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР), пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Уголь-Сфера 2010» деталей та в Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка» робіт з механічної обробки деталей за нікчемними правочинами.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Подібні умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість встановлюються і пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому варто враховувати, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинною документацією покладено на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який обчислює кінцеву суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Проте, як встановлено судами в розглядуваній ситуації, доказів на підтвердження реального характеру проведених операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Уголь-Сфера 2010» та робіт у ТОВ «КФ «Луганськвуглепереробка», зокрема, документів, які б засвідчували походження товару, його транспортування, зберігання, а також які б дозволяли достеменно встановити виробничий характер результатів придбаних у ТОВ «КФ «Луганськвуглепереробка» робіт, позивачем не подано.

Наведені обставини в сукупності з іншими доказами, в тому числі щодо відсутності у контрагентів ТОВ «Стахпроммаш» технічних та технологічних можливостей виконати спірні поставки, свідчать про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за проведеними з ТОВ «Уголь-Сфера 2010» та ТОВ «КФ «Луганськвуглепереробка» операціями.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахпроммаш» відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Олендер І.Я.

Острович С.Е.