Рішення

від 06.10.2015 по справі 196/197/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8330/15 Справа № 196/197/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Тарабан Є. О. Доповідач - Повєткін В.В.

Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.

при секретарі: Левцунову І.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2015 року

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, -

В с т а н о в и в :

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5, а його батько ОСОБА_5 помер ще раніше ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка площею 3,060 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого начальником Царичанського районного відділу земельних ресурсів та головою Царичанської районної державної адміністрації 27 вересня 2005 року; а також земельна ділянка для обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства площею 0,422 га, розташована по АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, виданого головою Царичанської селищної ради 15 грудня 1998 року. Він та його сестра ОСОБА_4 (відповідач у справі) являються спадкоємцями першої черги за законом. За життя, а саме: 19 жовтня 2010 року мама склала заповіт, згідно якого земельну ділянку площею 3,060 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вона заповіла відповідачці ОСОБА_4 У встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Оскільки він є інвалідом 2-групи та відповідно до ст.1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, тобто на 1/4 частину земельної ділянки. Крім того, йому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, а відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Проте у видачі свідоцтва йому нотаріусом було відмовлено в зв'язку із тим, що у правовстановлюючому документі на земельну ділянку по АДРЕСА_1 Царичанського району - Державному акті на право приватної власності на землю серії ДП - відсутня дата його видачі і неможливо прочитати все у ньому надруковане та є виправлення. В зв'язку із викладеним, посилаючись на норми ст.ст.328,377,1223,1225,1241,1261,1268 ЦК України, позивач просив у позовній заяві визнати за ним право власності на спадкове майно, як спадкоємцем за законом після смерті мами, а саме: на 1/4 частину земельної ділянки площею 3,060 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого начальником Царичанського районного відділу земельних ресурсів та головою Царичанської районної державної адміністрації 27 вересня 2005 року; на земельну ділянку для обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,422 га, розташовану в АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, виданого головою Царичанської селищної ради 15 грудня 1998 року (а.с.1-3).

Заочним рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2015 року (а.с.59-62) позовні вимоги задоволені: визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на:

- 1/4 частину земельної ділянки площею 3,060 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер НОМЕР_2), розташовану на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого начальником Царичанського районного відділу земельних ресурсів та головою Царичанської районної державної адміністрації 27 вересня 2005 року та зареєстрованого в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, догорів оренди землі» 27 вересня 2005 року за № 010513501472;

- земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, загальною площею 0,672 га, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, виданого головою Царичанської селищної ради 15 грудня 1998 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_3, в тому числі: для обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,422 га.

В апеляційній скарзі (а.с.78-81) ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині визнання за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,672 га та ухвалите нове рішення в цій частини про відмову у задоволенні позову, оскільки судом не враховано, що:

- вищезазначена земельна ділянка частково співпадає з суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_2 площею 0,3864 га, власником якої є апелянт;

- право власності на земельну ділянку, належну померлій ОСОБА_5, на яку судом визнане право власності за позивачем, не зареєстроване;

- предметом спадкування по АДРЕСА_1 є не тільки земельна ділянка площею 0,25 га для обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд, належних позивачу, а також земельна ділянка площею 0,422 га для ведення особистого підсобного господарства, щодо якої у позивача та відповідача рівні права для спадкування.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,672 га суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та є власником будинку по АДРЕСА_1, який розташрований на земельній ділянці площею 0,672 га.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у справі є братом і сестрою і спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх матнрі ОСОБА_5 (а.с.4) та обидва у встановлений законом строк подали заяви про прийняття спадщини (а.с.37-40).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входить:

- земельна ділянка площею 3,060 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого начальником Царичанського районного відділу земельних ресурсів та головою Царичанської районної державної адміністрації 27 вересня 2005 року (а.с.15), яку спадкодавець заповідала ОСОБА_4 за заповітом, посвідченим 19 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. за зареєстровим № 1252 (а.с.5);

- земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,672 га, в тому числі: для обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,422 га, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, виданого головою Царичанської селищної ради 15 грудня 1998 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № НОМЕР_3 (а.с.17).

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти; до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 09 липня 2012 року Царичанською селищною радою взамін договору дарування від 2 вересня 1998 року (а.с.19) та витягу про державну реєстрацію прав, виданого 09 липня 2012 року ОКП «Царичанське бюро технічної інвентаризації» (а.с.20) позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Мотивуючи своє рішення в частині визнання за позивачем права власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,25 га для обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,422 га для ведення особистого підсобного господарства посиланням на наявне у позивача право власності на будинок, розміщений на цих ділянках, суд першої інстанції не врахував, що будинок розміщений лише на одній земельній ділянці площею 0,25 га для обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Отже питання щодо спадкування земельної ділянки площею 0,422 га для ведення особистого підсобного господарства ніяким чином не пов'язане з правом власності позивача на будинок, який розташований на іншій земельній ділянці.

Що ж стосується права власності на земельну ділянку, на якій розміщені житловий будинок, будівлі та споруди, власником яких є позивач, то це питання має розглядатися не в порядку спадкування, а в порядку, передбаченому вищезазначеними нормами матеріального права (ч.1 ст.120 ЗК України, ч.1 ст.377 ЦК України).

Тому з цього питання наявні інші правовідносини з іншими особами, але таких позовних вимог позивачем не було заявлено.

З огляду на це рішення суду першої інстанції щодо спадкування земельних ділянок загальною площею 0,672 га підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

До апеляційної скарги апелянтом додані Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,3864 га для ведення особистого сілянського господарства, власником якої є ОСОБА_2 (а.с.83), та копію позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні по АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на належну апелянту земельну ділянку по АДРЕСА_2 (а.с.84-85).

В суді апеляційної інстанції представники позивача не заперечували, що між позивачем та апелянтом наявний судовий спір у зв'язку з частковим співпадінням їх земельних ділянок.

Таким чином, ухваливши рішення про визнання за позивачем права власності на спірні земельні ділянки, суд першої інстанції вирішив питання щодо права ОСОБА_2 як власника суміжної земельної ділянки в той час як це питання не було предметом судового спору і ОСОБА_2 до участі у справі не була залучена.

З огляду на це колегія суддів вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування слід відмовити, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з вказаним позовом до інших осіб з залученням до участі у справі ОСОБА_2

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,309,314,316 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2015 року в цій частині визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування в цій частині - відмовити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: