Ухвала

від 11.04.2011 по справі 2а-8396/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 р. Справа № 8796/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Львівської митниці та Державної митної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці та Державної митної служби України про скасування наказів, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці та Державної митної служби України про скасування наказів, поновлення на публічній службі в митних органах та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач посилався на те, що його звільнено зі служби в митних органах за невиконання службових обов’язків та порушення Присяги державного службовця, у зв’язку з порушенням підлеглими йому працівниками відділу порядку митного контролю та оформлення.

Позивач не погодився з таким рішенням, оскільки він не здійснює безпосередньо митного контролю та оформлення товарів.

Крім того, оскаржуваний наказ про звільнення винесено без попереднього проведення службового розслідування та без встановлення факту вчинення позивачем порушення.

Позивач просив скасувати наказ Державної митної служби України №1596 від 21.08.2010 року про припинення перебування його на державній службі в митних органах, наказ начальника Львівської митниці від 21.08.2010 року №803-к в частині оголошення наказу Державної митної служби України від 21.08.2010 року №1596, поновити його на посаді та стягнути з Львівської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2010 року до дня поновлення на роботі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2010 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано наказ Державної митної служби України №1596-к від 21.08.2010 року «По особовому складу митних органів» та наказ Львівської митниці №803-к від 21.08.2010 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 - начальника відділу митного оформлення №3 Львівської митниці.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення №3 Львівської митниці.

Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.08.2010 року по 27.12.2010 року в розмірі 19555,90 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржили Львівська митниця та Державна митна служба України, подавши на неї апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах апелянти зазначають, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянти вказує на те, що вони не пов’язували несумлінне виконання позивачем своїх службових обов’язків із здійсненням безпосередньо митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, оскільки здійснення таких процедур не відноситься до обов’язків позивача, а виявленні під час службового розслідування недоліки стали наслідком неналежного контролю за діями підлеглих з боку позивача, у зв’язку з чим ними було порушено порядок визначення митної вартості та класифікації товарів.

Суд не взяв до уваги, що в силу несумлінного ставлення до виконання обов’язків, позивач не забезпечив виконання покладених на відділ завдань, справляння митних платежів, взаємодії з суміжними службами митниці та контролю за якістю роботи підлеглих.

Апелянти просять скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянтів, який апеляційні скарги підтримав, ОСОБА_1, який просить апеляційні скарги відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

В справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив публічну службу на посаді начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці та наказом Державної митної служби України № 1596-к від 21.08.2010 р. припинено його перебування на державній службі з підстав п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця.

Наказом Львівської митниці від 21.08.2010 р. № 803-к оголошено наказ Державної митної служби України № 1596-к від 21.08.2010 р. про припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі.

Оскаржуваний наказ № 1596-к від 21.08.2010 р. прийнято на підставі даних службового розслідування, проведеного згідно наказу Державної митної служби України № 901 від 10.08.2010 р.

Суд першої інстанції встановив, що згідно з інформацією УСБУ у Львівській області 7.08.2010 р. спецпідрозділом БКОЗ УСБУ у Львівській області було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбачено ч. 1 ст. 201 КК України за фактом контрабандного переміщення через митний кордон України 14 комплектів дерев’яних кухонних меблів італійського виробництва загальною вартістю 538953, 41 грн., які транспортувалися на адресу ТзОВ « Лабрадор Україна» автомобільним транспортом та були затримані працівниками СБУ 27.07.2010 р.

Оформлення товарів за ВМД, які були затримані працівниками СБУ 27.07.2010 р., здійснювали головний інспектор відділу митного оформлення № 3 ОСОБА_2, старші інспектори цього ж відділу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, як зазначено в акті службового розслідування, порушили вимоги Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів з застосуванням вантажно-митної декларації, що призвело до неповного поступлення митних платежів до Державного бюджету України.

Державна митна служба України прийшла до висновку про незабезпечення начальником відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці ОСОБА_1 якісного виконання покладених на відділ завдань щодо організації митного контролю та митного оформлення, справляння митних платежів, належної взаємодії з суміжними структурними підрозділами митниці та контролю за якістю роботи підлеглих працівників, внаслідок чого припинила державну службу позивача за порушення Присяги державного службовця на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Аналізуючи зміст оскаржуваного позивачем наказу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про пов’язання відповідачами припинення державної служби позивача саме з порушенням ним службової дисципліни, суть якої розкрита в ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України». Такий висновок ґрунтується на тому, що в тексті Присяги державного службовця чітко зазначено обов’язок державного службовця сумлінно виконувати свої обов’язки.

З акту службового розслідування від 21.08.2010 р. вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 2.1, 2.3 та 2.33 посадової інструкції начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

Відповідно до зазначених пунктів посадової інструкції начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці в обов’язки позивача входить, зокрема, загальне керівництво відділом митного оформлення № 3; забезпечення виконання покладених на відділ завдань щодо організації митного контролю та митного оформлення товарів, цінностей, інших предметів, що переміщуються через митний кордон України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та своєчасне їх оформлення; забезпечення якості митного контролю та митного оформлення, справляння митних платежів; забезпечення у межах своєї компетенції взаємодії із суміжними структурними підрозділами митниці, а також з органами державної влади та управління, відповідальність за забезпечення систематичного контролю за якістю роботи підлеглих працівників.

З наказу відповідача про припинення державної служби відповідача не видно, в чому полягає несумлінне ставлення позивача до виконання своїх обов’язків як державного службовця, чим це підтверджується, не визначено, що був зобов’язаний вчинити по службі позивач в плані виконання зазначених пунктів посадової інструкції і чого конкретно він не вчинив, що призвело до певних негативних наслідків.

Суд першої інстанції, детально проаналізувавши докази, зокрема, наказ Львівської митниці № 793 від 3.11.2009 р. «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб Львівської митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості», Розподіл функціональних обов’язків посадових осіб відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці, затверджений наказом її начальника від 7.02.2010 р., прийшов до правильного висновку, що на позивача як на начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці не покладено обов’язків з безпосереднього проведення митного контролю та митного оформлення товарів, а також відповідальності за порушення обов’язків щодо митного контролю та митного оформлення товарів працівниками відділу, на яких прямо покладено такі функції і які є самостійними суб’єктами відповідальності за вчинення порушень по службі.

З врахуванням того, що юридична відповідальність можлива лише у випадку вчинення особою правопорушення і має індивідуальний характер, а вчинення позивачем порушення, за які він звільнений з органів митної служби, не доведено, посилання в наказі на допущення порушень по службі носить загальний характер з приведенням певних пунктів посадової інструкції позивача, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними наказ Державної митної служби України № 1596-к від 21.08.2010 р. і, як наслідок, наказ Львівської митниці від 21.08.2010 р. № 803-к та на законних підставах поновив позивача на публічній службі та стягнув на його користь оплату за час вимушеного прогулу.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційних скарг в частині того, що виявлені порушення законодавства в процесі митного оформлення товарів з боку підлеглих працівників відділу митного оформлення № 3 є наслідком несумлінного ставлення до виконання обов’язків позивача не є підставою для їх задоволення, оскільки винні працівники несуть встановлену відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків, а їх вина автоматично не тягне за собою висновку про несумлінне ставлення позивача до виконання своїх обов’язків по службі, що би стало підставою для його звільнення з митних органів за порушення присяги.

Доводи апеляційних скарг щодо незабезпечення позивачем покладених на відділ завдань, справляння митних платежів, взаємодії з суміжними службами митниці та контролю за якістю роботи підлеглих також не є підставою для їх задоволення, оскільки відповідачами як суб’єктами владних повноважень не доведено бездіяльності позивача та її причинного зв’язку з негативними наслідками, які настали внаслідок неналежного виконання своїх обов’язків з боку підлеглих йому працівників.

Порушення вимог закону при виконанні своїх обов’язків підлеглими позивачу працівниками було можливим і при умові сумлінного ставлення до виконання своїх обов’язків позивача.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Львівської митниці та Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2010 року по справі № 2а-8396/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

ОСОБА_5

Повний текст виготовлено 15.04.2011 р.