Ухвала

від 29.09.2015 по справі 803/971/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2015 р. м. Київ К/800/28274/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, що переглядається за касаційною скаргою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області (Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області - правонаступник; далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 8 квітня 2013 року № 22 і постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 11 квітня 2013 року № 16.

Зазначали, що оскаржуваним приписом Товариство зобов'язано оформити дозвільні документи на право експлуатації об'єкта до 20 травня 2013 року, постановою до позивача застосовано штраф, передбачений абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), за експлуатацію або використання об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію.

Посилаючись на те, що право власності на об'єкт вже зареєстровано, а Інспекція пропустила річний строк застосування адміністративно-господарських санкцій, просили визнати протиправними та скасувати припис і постанову Інспекції.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Інспекція, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що Інспекцією на підставі звернення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 6 березня 2013 року № 3.16/105, наказу від 1 квітня 2013 року № 1/06-02 «Про проведення позапланової перевірки», проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки складено Акт від 8 квітня 2013 року, яким встановлено порушення Товариством частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», а саме, у позивача відсутні документи, які надають право експлуатації приміщення з магазином і офісом, розташованого за адресою м. Ковель, вул. Косачів, 8.

Враховуючи виявлені порушення, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 8 квітня 2013 року та винесено припис № 22, яким зобов'язано позивача оформити дозвільні документи на право експлуатації об'єкта до 20 травня 2013 року.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі Акта перевірки та протоколу, заступником начальника Інспекції винесено постанову від 11 квітня 2013 року № 16, якою Товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР та накладено штраф у сумі 51 615 грн.

Доводи позивача зводяться до тверджень про те, що державна реєстрація права власності та отримання відповідного свідоцтва про право власності свідчить, що такий об'єкт прийнятий у експлуатацію у встановленому законом поряду, крім того, Інспекцією застосовано Закон, який не був чинним на момент вчинення порушення.

Так, на підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 12 червня 2001 року № 229 Волинським бюро технічної інвентаризації оформлено право власності за Виробничо-комерційним підприємством «Каскад» на приміщення площею 234,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Ковель, вул. Косачів, 8, та внесено запис в реєстрову книгу за № 119 від 13 червня 2001 року. Видано свідоцтво про право власності серії АБ №15170.

В період з 2001 по 2003 роки позивачем проведено ремонтні роботи в даному приміщенні, внаслідок яких загальна площа будівлі зменшилась на 3,7 кв. м.

З витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за Товариством зареєстроване право власності на нежитлове приміщення загальною площею 230,4 кв.м.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що за Товариством зареєстроване право власності на нежитлове приміщення загальною площею 230,4 кв.м., куди згідно технічного паспорта об'єкта нерухомого майна станом на 4 червня 2003 року входить приміщення магазину та адміністративного корпусу, а тому підприємство має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Факт державної реєстрації об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно свідчить про те, що такий об'єкт є прийнятим в експлуатацію.

Колегія суддів вважає вказаний висновок судів передчасним, а доводи Товариства такими, що спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, неприйняття державною приймальною (технічною) комісією в експлуатацію відповідного об'єкту сторонами не заперечується.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які не є державною власністю затверджений розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 16 березня 2000 року № 115 (зареєстровано у Волинському обласному управлінні юстиції 17 березня 2000 року за № 14/423, чинний на момент оформлення права власності), а також постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (чинною на момент застосування штрафу).

Оскільки недотримання правил цих нормативних актів є беззаперечним, доводи позивача про прийняття об'єктів в експлуатацію шляхом реєстрації права власності не можуть прийматися до уваги. Колегія суддів зазначає, що реєстрація права власності є актом офіційного визнання цивільного права, а не підтвердженням технічного стану новобудов.

Доводи позивача щодо неможливості застосування до спірних відносин Закону № 208/94-ВР в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI не можуть прийматися до уваги з огляду на наступне.

Суспільна небезпека правопорушення, про яке йдеться у справі, насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

За обставин, коли обов'язок ввести об'єкт будівництва в експлуатацію існував на момент закінчення будівництва та не вичерпався у зв'язку початком фактичної експлуатації, здійснюючи в подальшому використання об'єкта у господарській діяльності, позивач допустив триваюче правопорушення.

Крім того, судом апеляційної інстанції у своєму рішенні не дано правової оцінки рішенню Ковельської міської ради Волинської області від 15 квітня 2015 року № 69/49 «Про скасування рішення», яким скасовано рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 12 червня 2001 року № 229 «Про оформлення права власності на установи» щодо оформлення права власності на приміщення Товариства, та ухвалі Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2015 року, якою встановлено, що ОСОБА_4 (працівник виконавчого комітету) проігнорувавши відсутність акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації на об'єкт нерухомого майна підготувала висновок та проект рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 12 червня 2001 року № 229.

Викладене дає підстави стверджувати, що рішення судів не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, які встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані обставини залишені судами поза увагою, що є підставою для скасування рішень та направлення справи на новий розгляд у відповідності до вимог частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов