Ухвала

від 02.06.2016 по справі 803/971/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Справа № 876/11927/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанови за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» (далі - ТзОВ «ВКП «Каскад») звернулося з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2013 року № 16 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.04.2013 року № 22.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року здійснено заміну відповідача правонаступником Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилося ТзОВ «ВКП «Каскад» та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначив, що висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог Розділу 1 п. 1.6 ДБН А.31-5:209 є безпідставними. Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності не містить заборони експлуатації приміщень за відсутності певних документів. У постанові по притягнення товариства до відповідальності не сформульовано дії, які можуть вважатися порушенням закону та є підставю для притягненя до відповідальності на підставі Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності». При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував, що постановою від 11 квітня 2013 року позивача незаконно притягнуто до відповідальності не за вчинення порушення містобудівного законодавства, а за відсутність документу, що не є таким порушенням. Також у справі наявний договір від 26 грудня 1995 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, об'єктом якого є і цегляна будівля, яка була введена в експлуатацію у 1974 році й потім лише здійснювалася добудова до неї. Також суд безпідставно проігнорував вимоги ст. 250 ГК України щодо строку застосування адміністративно-господарських санкцій. Крім того, апелянт зауважив, що висновок суду першої інстанції щодо того, що це порушення є триваючим суперечить правовій позиції Верховного Суду України. Щодо законності оскаржуваного припису апелянт вказав, що у цьому документі не вказано, які саме документи необхідно отримати і ця вимога не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Також апелянт зауважив, що перевірка була проведена без згоди центрального органу виконавчої влади, що свідчить про її незаконність.

До суду надійшли заперечення відповідача на апеляційну скаргу. Позивач зазначив що постанова суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладених у ній висновків.

У судовому засіданні позивач та його представник зауважили, що оскаржувана постанова суду прямо протирічить практиці Верховного Суду України та підтримали апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що постанова Верховного Суду України стосується інших спірних відносин.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про вісутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що інспекцією ДАБК у Волинській області на підставі звернення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 3.16/105 від 06.03.2013 року, наказу № 1/06-02 від 01.04.2013 року «Про проведення позапланової перевірки» було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2013 року, яким встановлено порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», а саме: у позивача відсутні документи, які надають право експлуатації приміщення з магазином і офісом, розташованого за адресою м. Ковель, вул. Косачів, 8.

Враховуючи виявлені порушення відносно ТзОВ «ВКП «Каскад» був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.04.2013 року та винесений припис № 22 від 08.04.2013 року, яким зобов'язано позивача оформити дозвільні документи на право експлуатації об'єкта до 20.05.2013 року.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акта перевірки та протоколу від 08.04.2013 року заступником начальника інспекції ДАБК у Волинській області винесено постанову № 16 від 11.04.2013 року, якою ТзОВ «ВКП «Каскад» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 51615 грн.

Розглянувши спір, суд першої інстанції дійшов висновку про законність припису та постанови про накладання штрафу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Згідно п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірки, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (п. 15 Порядку № 553).

Як передбачено у п. п. 17, 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках.

Статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що під час створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який, зокрема, включає прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як встановлено ч. 8 ст. 39 Закону № 3038-VI, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Аналогічні положення закріплені п. п. 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ст. 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З урахуванням вказаних обставин та положень закону, встановлення та доведеності факту вчиненого позивачем порушення щодо експлуатації об'єкта будівництва, який не введено в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, притягнення останнього до відповідальності на підставі ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР є правомірним.

Доводи апелянта про відсутність у нього обов'язку введення приміщення в експлуатацію є безпідставними з огляду на таке.

Згідно договору купівлі-продажу № 255к цілісного майнового комплексу цеху по пошиттю ковдр від 26 грудня 1995 року Товариство покупців, членів трудового колективу цеху по пошиттю ковдр в особі ОСОБА_1 придбало будівлю цеху в м. Ковель, вул. Косачів, 8, яка була введена в експлуатацію 1974 року площею 167 кв.м. (т. 1 а.с. 95-97).

Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 99 від 16 березня 2000 року було дозволено ВКП «Каскад» провести переобладнання приміщень під магазин для торгівлі товарами власного виробництва. Пунктом 4 цього рішення зобов'язано суб'єкт після проведення робіт по добудові, реконструкції, переобладнанню приміщень і споруд прийняти їх в експлуатацію. (т. 2 а.с. 98).

Позивачем було проведено добудову і на підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 12 червня 2001 року № 229 Волинським бюро технічної інвентаризації оформлено право власності за Виробничо-комерційним підприємством «Каскад» на приміщення площею 234,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Ковель, вул. Косачів, 8, та внесено запис в реєстрову книгу за № 119 від 13 червня 2001 року. Видано свідоцтво про право власності серії АБ №15170.

У період з 2001 по 2003 роки позивачем проведено ремонтні роботи в даному приміщенні, внаслідок яких загальна площа будівлі зменшилась на 3,7 кв.м.

З витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за Товариством зареєстроване право власності на нежитлове приміщення загальною площею 230,4 кв.м. і мала місце реконструкція (т. 1 а.с. 101).

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які не є державною власністю, затверджений розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 16 березня 2000 року № 115 (зареєстровано у Волинському обласному управлінні юстиції 17 березня 2000 року за № 14/423, чинний на момент оформлення права власності), а також постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (чинною на момент застосування штрафу).

Згідно частини 3 статті 18 Закону України № 2780-XII від 16.11.1992 року «Про основи містобудування» в редакції Закону України від 08.02.2001 року № 2257-III закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Отже, ТОВ «ВКП» Каскад» зобов'язано було після закінчення будівництва у 2001 році ввести будинок в експлуатацію.

Суспільна небезпека правопорушення, про яке йдеться у справі, насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

За обставин, коли обов'язок ввести об'єкт будівництва в експлуатацію існував на момент закінчення будівництва та не вичерпався у зв'язку початком фактичної експлуатації, здійснюючи в подальшому використання об'єкта у господарській діяльності, позивач допустив правопорушення, пов'язане з безперервним невиконанням встановлених законом правил та регламентованих законодавством обов'язків.

Така правова позиція висловлена і у постанові Верховного Суду України від 4 березня 2014 року, який зазначив, що обов'язок введення об'єктів в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкт містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Слід зазначити, що Законом України від 21 вересня 2000 року № 1988-ІІІ доповнено частину першу статті Закону України № 208/94-ВР абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями.

Отже, на момент закінчення будівництва прибудови до будинку у позивача був обов'язок ввести об'єкт в експлуатацію і за порушення цих вимог вже була передбачена відповідальність.

Доводи апелянта про закінчення будівництва у 1997 році згідно технічного паспорту є безпідставними, адже рішення органу місцевого самоврядування, яким позивачу було надано дозвіл на реконструкцію, було прийнято у 2000 році і саме з цього моменту підприємство набуло права здійснювати реконструкцію.

Отже, Інспекція дійшла правильного висновку про наявність з боку позивача порушення норм чинного законодавства і притягнення позивача до відповідальності.

Доводи апелянта щодо відсутності у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області права проводити позапланову перевірку через відсутність згоди центрального органу виконавчої влади є безпідставними, виходячи з такого.

Правовий статус Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноваження їх посадових осіб на момент виникнення спірних правовідносин були визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 (далі - Положення № 439/2011) (чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 1 Положення № 439/2011 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Як встановлено п. 6 Положення № 439/2011, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Волинській області станом на момент виникнення спірних правовідносин була територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, діяла від її імені, входила до системи органів виконавчої влади і забезпечувала реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, наказ начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про призначення позапланової перевірки позивачем оскаржено не було і такий є актом одноразового застосування і вичерпав свою дію фактом виконання. Отже, підстав для визнання припису та постанови протиправними через відсутність згоди центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки немає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову і підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року у справі № 803/971/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлено 07 червня 2016 року.