Ухвала

від 23.09.2015 по справі 2а-8677/10/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року м. Київ К/800/18527/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Моторного О.А., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі №2а-8677/10/1370 (№49363/11/9104) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максрембуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Максрембуд» (далі - ТОВ «Максрембуд», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, відповідач) задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 09.06.2010 №0003141630/0/13356 та №0003131630/0/13355, від 08.09.2010 №0003141630/1/21155 та №0003131630/1/21154.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що обставин, з настанням яких у позивача виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість у січні 2010 року та лютому 2010 року в процесі розгляду справи встановлено не було, а тому нарахування ТОВ «Максрембуд» податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 01.04.2013 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.04.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі актів від 01.06.2010 №697/200/15-2/33981381 та №696/201/15-2/33981381 про результати документальних невиїзних перевірок податкової декларації з податку на додану вартість позивача, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2010 №0003141630/13356, яким ТОВ «Максрембуд» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 429451,50грн., у тому числі 286301,00грн. - основний платіж та 143150,50грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0003131630/13355, яким ТОВ «Максрембуд» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 101165,40грн., у тому числі 72261,00грн. - основний платіж та 28904,40грн. - штрафні (фінансові) санкції

За наслідками адміністративного оскарження визначені суми податкових зобов'язань залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.09.2010 №0003141630/1/21155 та №0003131630/1/21154.

Підставою для визначення ТОВ «Максрембуд» суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість став висновок податкового органу про порушення вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок не включення позивачем до складу податкових зобов'язань у січні-лютому 2010 року сум податку на додану вартість у розмірі 358561,35грн. згідно податкових накладних №5 від 18.01.2010 на суму 1717804,50грн. та №7 від 10.02.2010 на суму 433563,60грн. виписаних на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Полюс» (далі - ТОВ «Фірма «Полюс»).

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої та другої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

З наведених законодавчих положень випливає, що підставою для виникнення у продавця податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість є надходження коштів від покупця товарів (робіт, послуг) або відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг).

На підставі належних на допустимих доказів судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Фірмою «Полюс» та ТзОВ «Максрембуд» було укладено договори субпідряду від 12.10.2007 та генерального підряду від 01.12.2007 предметом яких є виконання земляних робіт та виготовлення фундаментів. Фактичне виконання умов вказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року, січень 2008 року та лютий 2008 року на загальну суму 944684,37грн.

За результатом вказаних господарських операцій ТОВ «Максрембуд» було включено до складу податкових зобов'язань у відповідних звітних періодах суми податку на додану вартість з вартості виконаних робіт для ТОВ «Фірмою «Полюс», що підтверджується матеріалами справи, зокрема, податковими накладними, деклараціями з податку на додану вартітсь та актом від 15.08.2008 №1562/207/23-120/33981381 «Про результати планової документальної перевірки ТОВ «Максрембуд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 23.12.2005 по 31.03.2008».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості посилань податкового органу на безпідставність не включення позивачем до складу податкових зобов'язань у січні-лютому 2010 року сум податку на додану вартість у розмірі 358561,35грн. згідно податкових накладних №5 від 18.01.2010 та №7 від 10.02.2010 виписаних на адресу ТОВ «Фірма «Полюс», оскільки належних первинних документів чи доказів, що фіксують факти здійснення господарських операцій - відвантаження товарів або надання послуг чи засвідчують факт виконання робіт (послуг) позивачем для ТОВ «Фірми «Полюс» у вказаний період, на вимогу суду в процесі розгляду надано не було.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що грошові кошти у січні-лютому 2010 року від ТОВ «Фірми «Полюс» на банківський рахунок позивача, як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягали поставці, не зараховувалися, в касі позивача не оприбутковувалися, інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує позивача не проводилося, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунках позивача.

Таким чином, обставини, з настанням яких у позивача виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість у січні та лютому 2010 року податковим органом доведено не було.

Враховуючи вищевикладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 09.06.2010 №0003141630/13356 та №0003131630/13355, від 08.09.2010 №0003141630/1/21155 та №0003131630/1/21154 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі №2а-8677/10/1370 (№49363/11/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

О.А. Моторний