Ухвала

від 29.09.2015 по справі 826/9902/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/8765/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 826/9902/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дагпром-Союз» (далі - Підприємство) до ДПІ,

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчини дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання дій ДПІ щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість неправомірними, скасування рішення ДПІ № 231 від 14.03.2013 року (далі - Рішення № 231) про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та зобов'язання ДПІ вчинити дії щодо поновлення реєстрації платника податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неправомірним, оскільки встановлені комісією факти свідчать про фальсифікацію документів посадовими особами ДПІ.

Окружним адміністративним судом міста Києва в інших судових справах та прокуратурою Дарницького району міста Києва встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість , які свідчать про наявність оподаткованих операцій, подавались Підприємством вчасно, у встановленій законодавством формі та в повному обсязі, але внаслідок неправомірних дій посадових осіб ДПІ не були прийняті.

25 жовтня 2013 року постановою Оружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, позов задоволено.

Дії ДПІ щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Підприємства визнані неправомірними; Рішення № 231 скасоване; зобов'язано ДПІ вчинити дії щодо поновлення реєстрації платника податку на додану вартість Підприємства.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 24.05.2007 року Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області Підприємство зареєстроване як юридична особа за №10361020000000544 (ідентифікаційний код юридичної особи 35132771), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою АА №778187 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно свідоцтва БН №305395 №200035857 про реєстрацію платника податку на додану вартість 21.06.2007 року Підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість.

14 березня 2013 року ДПІ прийняла Рішення № 231 щодо анулювання реєстрації Підприємства як платника податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Згідно з пп. 5.1.3 п. 5.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 7.11.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за № 1369/20107 (далі - Положення) при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 Положення встановлено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до пп. 5.5.2.3, 5.5.2 п. 5.5 Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджувальних документів (відомостей). У випадку скасування реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України підтверджуючим документом є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України , а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом , а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Однією з підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неподання протягом 12 послідовних податкових місяців органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість або подання такої декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Суди встановили, що 20.02.2012 року між Підприємством та податковим органом був укладений договір про визнання електронних документів № 170330121, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Підприємство надавало контролюючому органу в електронному вигляді податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2012 року до лютого 2013 року з яких вбачається, що Підприємством за звітні податкові періоди нараховувалися суми податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету і визначалися суми податкового кредиту, що підтверджується відповідними квитанціями.

24 травня 2012 року, 26 грудня 2012 року постановами Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеними без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, дії ДПІ щодо неприйняття податкової звітності Підприємства в електронній формі визнані неправомірними, зобов'язано ДПІ прийняти та зареєструвати податкові декларації з податку на додану вартість.

31 жовтня 2012 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2013 року, у задоволенні позову ДПІ про визнання установчих документів Підприємства недійсними відмовлено.

Суди обґрунтовано зазначили, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статус відомостей про юридичну особу підтверджено, місцезнаходження Підприємства не змінювалося.

Податковий орган не надав суду доказів щодо відсутні у Підприємства оподатковуваних операцій.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.