Ухвала

від 01.10.2015 по справі 4/526

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.10.2015Справа № 4/526 За скаргою Всеукраїнської громадської організації "Європейська рада України"

на дії відділу Державної виконавчої служби України Печерського РУЮ у м. Києві

у справі №4/526

За позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»

До Всеукраїнської громадської організації "Європейська рада України"

про стягнення заборгованості 453 342, 60 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від прокуратури - не з'явився;

від позивача-1 - не з'явився;

від позивача-2 - Завадська О.В., за довіреністю;

від відповідача (скаржника) - Кобилецький В.В., за довіреністю;

від ВДВС - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2011р. у справі №4/526 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Єврейська рада України на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" 431 899 (чотириста тридцять одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. заборгованості по орендній платі. Стягнуто з Всеукраїнської громадської організації "Єврейська рада України в дохід Державного бюджету України 4318 (чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 99 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.01.2012р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2011, яке набрало законної сили 10.01.2012р. видано накази. Накази дійсні для пред'явлення до виконання до 10.01.2013р.

14.07.2015р. скаржник, в порядку статті 121-2 ГПК України, подав скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (надалі - ВДВС) в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 01.07.2015р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №4/526 від 10.01.2012р. і зобов'язати державного виконавця повернути наказ стягувачу.

Ухвалою суду від 16.07.2015р. розгляд скарги призначено на 03.09.2015р.

Ухвалами суду від 03.09.2015р., 22.09.2015р. розгляд скарги відкладався.

Сторони про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштових відправлень.

У судове засідання 01.10.2015р. представники позивача-1, державного виконавця та прокуратури не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Стягувачем подані письмові пояснення по суті скарги, в яких Стягувач заперечив проти поданої скарги.

Відповідно до п. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши доводи поданої скарги господарський суд міста Києва вважає останню необґрунтованою в силу наступного.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У скарзі боржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2015р. щодо виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №4/526 від 10.01.2012р.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що строк пред'явлення наказу №4/526 від 10.01.2012р. до виконання сплив 10.01.2013р. Чинне законодавство України не передбачає права державного виконавця самостійно поновлювати пропущений стягувачем строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання, отже у державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві не було підстав 01.07.2015р. відкривати виконавче провадження з виконання наказу №4/526.

Суд вважає вказані доводи скаржника не обґрунтованими в силу наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (ст. 17 Закону). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону).

Як встановлено судом, 25.01.2012р стягувач звернувся з заявою №61 до держаного виконавця про примусове виконання наказу №4/526.

03.02.2012р. постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №4/526 від 10.01.2012р.

В подальшому 09.12.2014р. державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, судом встановлено, що 26.06.2015р. стягувач повторно звернувся до державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції з заявою №43 про відкриття виконавчого провадження. Вказана заява отримана ВДВС 26.06.2015р. за вх. 13224.

01.07.2015р. державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, на підставі ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, строк пред'явлення до виконання наказу №4/526 був перерваний на підставі ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з пред'явленням наказу №4/526 до виконання.

Відтак, державний виконавець діяв відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» та правомірно у зв'язку з поданням Стягувачем повторно заяви про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2015р. №43 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2015р., у зв'язку з чим підстав для визнання незаконною та скасування вказаної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2015р. суд не вбачає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Скаржником не доведено порушення державним виконавцем вимог закону, а тому підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2015р. не має. Обов'язок доведення покладено на особу яка звертається до суду з певними вимогами.

У задоволенні скарги слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України "Про виконавче провадження", статтями 33, 86, 121, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Всеукраїнської громадської організації "Європейська рада України" відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя І.І. Борисенко