Постанова

від 30.09.2015 по справі 826/10381/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2015 року № 826/10381/15

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Київ по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 березня 2015 року № 0000712202.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, закони України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» неправомірно зроблений висновок про те, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнекс» фактично не здійсненні, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами підтверджуються необхідними первинними документами.

Відповідач заперечив по суті заявлених позовних вимог посилаючись на Податковий кодекс України та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000712202 від 10 березня 2015 року, оскільки реальність здійснення операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс» не підтверджується первинними документами та позивачем не надано доказів на використання в рамках власної господарської діяльності придбаного товару.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

В період з 10 лютого 2015 року по 14 лютого 2015 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу № 193 від 9 лютого 2015 року, згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс» за період з 1 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві складено акт від 19 лютого 2015 року № 561/26-58-22-02-17-18638780 , яким встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна»:

- п.185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 347 717 грн. в тому числі по періодам: жовтень 2014 року - 347 717 грн.

На підставі складеного акту перевірки 10 березня 2015 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення № 0000712202, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» суму грошового зобов'язання в розмірі 521 576 грн., з якої: за основним платежем - 347 717 грн., за штрафними санкціями - 173 859 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс», оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагентами не спричинили настання реальних правових наслідків.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

11 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі», як постачальником, укладено договір № 11/0714, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити обладнання на об'єкт (комерційний об'єкт нерухомості - торгівельний центр «Форум Львів», розташований в м. Львів, між вул. П. Куліша та вул. Під Дубом) відповідно до специфікації до договору та надати всю документацію на нього, визначену договором. Також замовник зобов'язується своєчасно сплатити вартість обладнання у відповідності до договору та додатку № 2 - «графік платежів та поставок», який є невід'ємною частиною договору № 11/0714. Постачальником отримав обсяг інформації стосовно виконання зобов'язання та врахував при складані договірної ціни всі витрати стосовно ризиків, що можуть виникнути в ході виконання договору Всі зобов'язання за цим договором виконуються постачальником до стану, коли їхні результати будуть придатні для використання за призначенням - обладнання придатне до експлуатації у робочому режимі, що підтверджується відповідним актом про завершення, відповідно до ДБН України, Державних стандартів та правил, інших нормативних актів згідно із чинним законодавством України, а також з урахуванням технічних норм і технічних стандартів та будівельних Норм ЄС та підписання сторонами акту першого запуску.

Специфікацією № 1 визначено товар: Чіллер LENNOX NAC 1080F у кількості 4 штук та Чіллер LENNOX NAC 540D NM5M Spetial у кількості 3 штуки на загальну суму 10 200 008, 40 грн.

Додатком № 2 до договору № 11/0714 складено графік платежів та поставок строком на 12 тижнів.

На виконання умов договору № 11/0714 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі», як постачальником, підписано видаткові накладні: № 245 від 22 жовтня 2014 року на загальну суму 3 576 924 грн.; № 297 від 28 жовтня 2014 року на загальну суму 3 576 924 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» виписало на користь позивача податкові накладні: № 85 від 16 жовтня 2014 року на загальну суму 233 848 грн., в тому числі ПДВ - 38 974, 67 грн.; № 37 від 7 жовтня 2014 року на загальну суму 450 000 грн., в тому числі ПДВ - 75 000 грн.; № 74 від 14 жовтня 2014 року на загальну суму 470 000 грн., в тому числі ПДВ - 78 333, 33 грн.

На підтвердження оплати поставленого товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі», позивачем надано виписки по рахунку в АТ «УкрСиббанк». Також суду надані копії товаро-транспортних накладних щодо перевезення продукції від ТОВ "Софтпро-Технолоджі" за замовленням позивача та договір відповідального зберігання майна щодо зберігання майна у м. Київ. по вул. Пост-Волинська, 5. Як вбачається з листування між позивачем та ТОВ "Софтпро-Технолоджі" місце доставки змінено з м. Львів на м. Київ, адреса - вул. Пост-Волинська, 5.

Договір № 20-14/10 від 20 жовтня 2014 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна», як покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс», як постачальником, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки та за ціною узгодженою сторонами у рахунках та/або специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену продукцію. Також, в договорі зазначено, що постачальник гарантує покупцю, що продукція, яка поставляється за умовами договору, вільна від прав будь-яких третіх осіб та постачальник повинен передати покупцю продукцію, якість якої відповідає загальноприйнятим вимогам до даного виду продукції.

Додатком № 1 до договору № 20-14/10 визначено специфікацію №1, а саме товар: завантажувальний траверс у кількості 1 шт.; муфта Victaulic у кількості 7 шт; плата розширення ТСР/ІР у кількості 7 шт.; клино-хомутові Ліси у кількості 3 шт. на загальну суму 486 216 грн.

Суду пред"явлено договір поставки № 27-14/10 від 27 жовтня 2014 року, за умовами якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна», як покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс», як постачальником, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки та за ціною узгодженою сторонами у рахунках та/або специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену продукцію.

Додатком № 1 до договору № 27-14/10 визначено специфікацію №1, а саме товар: комплект автоматики у кількості 3 шт.; шумопоглинач на компрессор Scroll у кількості 3 шт.

На виконання умов договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс», як постачальником, підписано видаткові накладні: № 308 від 22 жовтня 2014 року на загальну суму 486 216 грн.; № 390 від 28 жовтня 2014 року на загальну суму 446 238 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс» виписало на користь позивача податкові накладні: № 308 від 22 жовтня 2014 року на загальну суму 486 216 грн., в тому числі ПДВ - 81 036 грн.; № 390 від 28 жовтня 2014 року на загальну суму 446 238 грн., в тому числі ПДВ - 74 373 грн.

На підтвердження реальності господарських правовідносин Товариством з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» надано докази подальшої реалізації товару, а саме: договір поставки та шефмонтажу обладнання № 14/0710 від 10 липня 2014 року Приватному акціонерному товариству «Мульті Весте Україна 3», додаток № 1 до договору № 14/0710 (розрахунок договірної ціни), додаток № 2 до договору № 14/0710 (графік виконання робіт), додаток № 3 до договору № 14/0710 (специфікація обладнання), додаток № 4 до договору № 14/0710 (форма акту огляду), додаток № 5 до договору № 14/0710 (графік платежів та поставок), додаток № 6 до договору № 14/0710 (форма гарантії материнської компанії), додаток № 7 до договору № 14/0710 (форма акту першого запуску), додаток № 8 до договору № 14/0710 (форма акту завершення), додаток № 9 до договору № 14/0710 (форма акту приймання-передачі), видаткові накладні № 67 та № 56 на виконання умов договору №14/0710, сертифікати відповідності обладнання для вентиляції, опалення і кондиціювання повітря. Також в матеріалах справи містяться податкові накладні виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» на користь Приватного акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 3» та акти приймання-передачі.

Крім того, суду пред"явлено інструкцію з монтажу, експлуатації та техобслуговування чиллерів, технічний паспорт промислової холодильної машину типу "Повітря-вода", довіреності на отримання продукції від позивача тощо.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги висновки відповідача, щодо відсутності фактичних правовідносин позивача з котрагентами, оскільки суду надано докази на підтвердження реального здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення.

Відносно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, суд також зазначає про наступне.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по правочинам, вчиненим з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» ґрунтується на висновках перевіряючого щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платниками податків та акті Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ "Софтпро-Технолоджи" по взаємовідносинам з ТОВ "Петбар", ТОВ "Дабл Флейм Компані" за жовтень 2014 року, оскільки станом на 30.01.2015 року до системи ІС "Податковий Блок" стан платника - 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

Судом враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, суд зазначає, що для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента платника податку на додану вартість в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Як встановлено під час розгляду справи, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість. Протилежного суду не наведено.

Відповідно до видів діяльності за кодом ВЕД ТОВ "Леннокс Україна" здійснює наступну діяльність: виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування, монтаж водопровідних систем, систем опалення та кондиціонування, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

З урахуванням наведеного суд зазначає про відповідність здійснених господарських операцій статутній діяльності позивача.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, а також того, що вчинення зазначених правочинів не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі», тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 березня 2015 року № 0000712202 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 березня 2015 року № 0000712202.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леннокс Україна» (код ЄДРПОУ 38638780) судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева