Ухвала

від 24.09.2015 по справі 2а/0370/2090/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Справа № 876/9723/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тартак» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тартак» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

в с т а н о в и в:

УПФ України в місті Луцьку Волинської області 02.07.2012 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ТОВ «Фірма «Тартак», в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 14166,48 грн.

ОСОБА_1 Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з фірми В«ТартакВ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2009-2011 роки в сумі 14166,48 грн. (чотирнадцять тисяч сто шістдесят шість грн. 48 коп.).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТОВ «Фірма «Тартак» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що постанова прийнята з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення» набрав чинності 01.01.1992 року. Працівник, по відношенню якого позивачем заявлено позов про стягнення заборгованої і по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умові станом на 01.01.1992 року пільгового стажу за списком №2 мав 17 років 10 місяців 10 днів. Отже, пенсія за віком на пільгових умовах йому позивачем має призначатися «відповідно ( вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством».

Раніше діюче законодавство не передбачало відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (ст.ст. 11, 91, 165 ОСОБА_1 Міністрів СРСР №590 від 3.08.1972 року Про затверджені положення про порядок призначення і виплати держаних пенсій, та Закон СРСР «Про державні пенсії» від 01.11.1985 року) ,

Отже, позивачем безпідставно нараховано відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 14166 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 47 коп.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 2001 року на фірмі В«ТартакВ» у формі ТзОВ працює пенсіонер-пільговик ОСОБА_2, якому відповідно до протоколу УПФУ в Ківерцівському районі №99 від 01.04.2010 року з 23.02.2010 року призначена та виплачується пільгова пенсія за віком за списком №2 на підставі п. В«бВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . Даний факт підтверджується протоколом №99 від 01.04.2010 року, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Як видно з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 у сумі 14166,47 грн. за 2009-2011 роки, про що свідчать довідка-розрахунок по фірмі В«ТартакВ» у формі ТзОВ, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідачем не надано суду доказів добровільної сплати заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Задовольняючи адміністративний позов УПФ України в місті Луцьку Волинської області суд першої інстанції виходив з правомірності розрахунку боргу в сумі 14166,47 грн., відшкодування якого відповідачем не здійснено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач по справі - ТОВ «Фірма «Тартак» є суб'єктом підприємницької діяльності та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б" - „з" статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону .

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як видно з матеріалів справи, заперечення проти позову базується на тому, що платником оспорюється призначення пенсіонеру-пільговику ОСОБА_2 пільгової пенсії у відповідності до вимог п. В«бВ» ст.13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідач оскаржував в судовому порядку протокол УПФУ в Ківерцівському районі №99 від 01.04.2010 року, яким ОСОБА_2 призначена пільгова пенсія у відповідності до вимог п. В«бВ» ст.13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

В матеріалах справи міститься копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року, якою відмовлено у задоволенні позову фірми В«ТартакВ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області про визнання протиправним та скасування протоколу №99 від 01.04.2010 року. ОСОБА_1 набрала законної сили.

Отже, судом встановлено правомірність призначення позивачем пенсіонеру-пільговику пенсії саме відповідно до п. В«бВ» ст.13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Інших обставин, з якими відповідач заперечує сплату відшкодування виплат та доставку пільгової пенсії останнім не наведено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає підставною та обґрунтованою вимогу УПФ України в місті Луцьку Волинської області стягнути з ТОВ «Фірма «Тартак» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 14166,47 грн. та погоджується з висновком про задоволення цього позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тартак» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі №2а/0370/2090/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_3