Постанова

від 01.10.2015 по справі 820/3669/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 жовтня 2015 р. № 820/3669/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальніковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО" до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО" , звернувся до суду із адміністративним позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податку вимогу № 36-25 від 12.01.2015 року та рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 від 10.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки у податкового органу були відсутні достатні та беззаперечні докази на підтвердження вчинення працівником підприємства, яке належить ТОВ «Демос-Агро» адміністративного правопорушення. Також, представник позивача звернув увагу, що у контролюючого органу були відсутні в повному об'ємі матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Закону України №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що в свою чергу вказує на недоведеність та нез'ясованість належним чином факту продажу тютюнових виробів неповнолітній особі. Так, суб'єкт владних повноважень прийшов до висновку про наявність вищезазначених порушень без дослідження матеріалів перевірки ТОВ «ДЕМОС-АГРО», зокрема, відео фіксації такої перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій слугували матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від СДСБЕЗ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, згідно із якими був встановлений факт реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку, що є порушенням вимог ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР. Факт скоєння правопорушення підтверджується поясненнями самої неповнолітньої особи та двох свідків.

У судовому засіданні 01.10.2015 року сторони підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягать частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2014 року співробітниками СДСБЕЗ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) № 141480.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, Харківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області було прийнято рішення від № НОМЕР_1 від 10.11.2014 року про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 6800 грн., у зв'язку із порушенням вимог ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР В« Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробівВ» , а саме: продаж тютюнових виробів особі, що не досягла 18 років.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями суб`єкта владних повноважень про нарахування фінансових (штрафних) зобов`язань, звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість висновків контролюючого органу, та як наслідок правомірність винесення оскаржуваного рішення від № НОМЕР_1 від 10.11.2014 року та вимоги № 36-25 від 12.01.2015 року, суд дійшов висновку про наступне.

Суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюється Законом України №481/95-ВР.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення вимог статті 15 3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Згідно, приписів ч.1 ст. 16 Закону України №481/95-В, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Окрім того, відповідно до п. 6 "Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 2 червня 2003 року №790 з наступними змінами та доповненнями (далі -Порядок №790) , рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Відповідно до п.5 "Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 2 червня 2003 року №790 з наступними змінами та доповненнями (далі -Постанова №790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2014 року співробітниками СДСБЕЗ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області було виявлено факт продажу продавцем магазину «Щедрий кошик», який належить ТОВ «Демос-Агро» ОСОБА_3 тютюнового виробу «Честерфілд» особі, яка не досягли 18 років (ОСОБА_4Ф.), результати чого зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ХА № 141480 від 30.08.2014 року.

Досліджуючи матеріали справи, суд враховує положення ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х (зі змінами та доповненнями встановлено), де встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення ; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що у вищезазазначеному протоколі про адміністративне правопорушення серії ХА № 141480 від 30.08.2014 року (а.с. 124) відстутній запис про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, яке передбачено конкретною статею КУпАП, тобто графа, де зазначається частина статті КУпАП, яка передбачає правопорушення, взагалі залишилась не заповненою, що, в свою чергу вказує на суперечливість вказаного доказу.

Згідно ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що необхідною умовою для повного, всебічного та об'єктивного підтвердження факту скоєння адміністративного правопорушення є наявність фактичних даних щодо встановлення винності особи у скоєнні такого правопорушення, зокрема пояснення свідків, показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять відеоматеріалів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО", які були витребувані ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року, а надані Харківським РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області матеріали первеірки вказаного суб`єкта господарювання не містять інших фактичних даних (окрім пояснень продавця, неповнолітньої особи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА № 141480 від 30.08.2014 року), які б безпосередньо вказувало на наявність адміністративного правопорушення та винність продавя (ОСОБА_3В.) у його вчиненні та інші обставини.

Також, як вбачається з матеріалів справи, суб'єкт владних повноважень дійшов висновку пропорушення ТОВ «Демос-Агро» ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на підставі приєднаних до протоколу ХА № 141480 від 30.08.2014 року пояснень (а.с. 8).

Водночас, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні Харківської ОДПІ від 10.11.2014 року № НОМЕР_1 податковим органом не конкретизовано, пояснення яких саме осіб (винних осіб, свідків) приєднано до протоколу про адміністративне правопорушення ХА № 141480 від 30.08.2014 року.

Окрім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять ані доказів проведення та фіксації співробітниками Харківського РВ ( з обслуговування Харківського району та м. Люботина) ГУМВС України в Харківській області процедури допиту (опитування) свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про адміністративне правопорушення, яке мало місце в магазині "Щедрий кошик" , ані доказів виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015 року щодо доведеності перебування в якості свідків вказаних осіб та підтвердження гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинення продавцем ОСОБА_3 правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП, що в свою чергу позбавляє можливості підтвердити факт порушення позивачем вимог Закону № 481/95-ВР.

Додатково суд також вважає за доцільне зазначити, що матеріали перевірки ТОВ "Демос-Агро" не містять доказів на підтведження того, що гр. ОСОБА_4, який придбав тютбновий виріб в магазині "Щедрий кошмк", дійсно є неповнолітньою особою.

Також, суд вважає за доцільне звернути увагу на особливості притягнення особи ( у даному випадку продавця магазину), яка вчинила правопорушення, передачене ч.2 ст. 156 КУпАП, до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що продавець здійснює свою діяльність від імені та в інтересах свого роботодавця.

Поряд з цим особливості процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення урегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, згідно приписів ч. 2 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156, статтями 156 1, 156 2 цього кодексу.

Вимогами ст. 281 КУпАП передбачено, що при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Також, згідно вимог ст. 283 КупАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Окрім того, ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що визначальною умовою для застосування Харківською ОДПІ до ТОВ «ОСОБА_7 -Агро» (як роботодавця) фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є попередній розгляд селищною радою справи про притягнення до адміністративної відповідності продавця вказаного суб`єкта господарювання - ОСОБА_3 шляхом складання протоколу, результатом чого слугує відповідне рішення селищної ради про підтвердження факту скоєння продавцем (ОСОБА_3В.) адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП.

Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано до суду жодних доказів на підтвердження прийняття відповідною селищною радою рішення щодо підтвердження факту скоєння продавцем магазину «Щедрий кошик», який належить ТОВ «Демос- Агро», ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП. та застосування до вказаної особи штрафних санкцій, що в свою чергу, вказувало б на доведеність факту порушення позивачем ( як роботодавцем ОСОБА_3В.) вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до змісту листа заступника начальника Харківського РВ ( з обслуговування Харківського району м. Харкова) ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_9 від 05.09.2014 року (вих. № 12861) вбачається, що начальника Харківської ОДПІ було повідомлено про направлення протоколу відносно ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення ХА № 141480 від 30.08.2014 року на розгляд до адміністративної комісії за місцем проживання правопорушника (а.с. 122).

Таким чином, зазначені обставини вказують на факт попередньої обізнаності податкового органу про направлення вказаного протоколу до адміністративної комісії з метою підтвердження факту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, рішенням якої і мав бути встановлений/невстановлений факт продажу вказаною особою тютюнового виробу неповнолітній особі, що, в свою чергу вказувало б на наявність достатніх правових підстав для накладення на ТОВ «Демос-Агро» штрафних санкцій.

Окрім того, факт ненадходження до Височанської селищної ради протоколу про адміністративне правопорушення ХА № 141480 від 30.08.2014 року підтверджується листом виконуючого обов'язки голови Височанської селищної ради від 01.09.2015 року № 672/02-26.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було доведено про правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок обґрунтованості винесення спірного рішення про застосування фінансових санкцій.

Позивачем же, в порушення вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів відсутності в діях порушення вимог Закону України №481/95-ВР.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що встановлені за наслідками перевірки порушення позивачем вимог Закону України №481/95-ВР не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, та як наслідок прийняте контролюючим органом спірне рішення про застосування до позивача фінансових санкцій є такими, що прийняте не на підставі, поза межами повноважень та не в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не було доведено під час судового розгляду обґрунтованості прийняття рішення про застосування штрафних санкцій від 10.11.22014 року № НОМЕР_1, з урахуванням необхідності повного з'ясування всіх обставин і підстав справи, з дотриманням приписів діючого законодавства, аналіз якого проведено в даній постанові, з дотримання принципу пропорційності, що має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на правові приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для скасування спірного рішення Харківської ОДПІ щодо ТОВ «Демос-Агро» про застосування штрафних санкцій від 10.11.22014 року № НОМЕР_1.

З приводу позовних вимог щодо скасування податкової вимоги Харківської ОДПІ № 36-25 від 12.01.2015 року, то суд зазначає наступне.

Як було встановлено з пояснень позивача, ТОВ "Демос-Агро" вважає, що оскаржувана податкова вимога № 36-25 від 12.01.2015 року прийнятна Харківською ОДПІ на виконання рішення про застосування фінансових санкцій №0000210026 від 10.11.2014 року, тобто сума, яка зафіксована у вказаному рішенні про застосування фінансових санкцій входить до суми грошового стягнення, яка підлягає стягненню за оскаржуваною податковою вимогою.

В контексті розуміння Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що законодавцем покладено обов`язок на податковий орган надсилати боржнику таку податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

За визначенням п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд вважає за потрібне звернути увагу, що відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Однак, матеріали справи не містять, а позивачем в обгрунтування своєї правової позиції не надано до суду доказів реалізації ТОВ "Демос-Агро" свого законного права на проведення оскарження рішення податкового орану про застосування фінансових санкцій від 10.11.2014 року № НОМЕР_1 в адміністративному та/чи судовомому порядку до моменту прийняття Харківською ОДПІ оскаржуваної вимоги № 36-25 від 12.01.2015 року чи інших належних доказів на підтвердження спростування узгодженості грошового зобов`язання, визначеного підприємству за рішенням про застосування фінансових санкцій від 10.11.22014 року № НОМЕР_1, що в свою чергу, могло б вказуваи на передчасність прийняття Харківською ОДПІ оскаржуваної податкової вимоги.

Також суд вважає за потрібне також зазначити, що позивачем також не надано жодних доказів на підтвердження того, що оскаржувана вимога № 36-25 від 12.01.2015 року прийнята саме з метою примусового виконання позивачем рішення про застосування фінансових санкцій від 10.11.22014 року № НОМЕР_1.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на похідний характер заявлених позовних вимог, суд вважає, що податкову вимогу від 12.01.2015 року № 36-25 було правомірно винесено відповідачем, додатково звертаючи увагу позивача на передчасність вказаної позовної вимоги, з огляду на те, що зазначене судове рішення не набрало законної сили.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що судовим розглядом встановлений факт часткового порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов підлягає частковому задоволенню в частині скасування рішення Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про затосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 від 10.11.2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО" до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати рішення Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про затосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 від 10.11.2014 року.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМОС-АГРО" (62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Миру, 58 код ЄДРПОУ 37131555) судовий збір в сумі 91 (дев`яносто одна) грн. 35 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2015 року.

Суддя Горшкова О.О.