Ухвала

від 20.07.2016 по справі 820/3669/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року м. Київ К/800/10129/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Демос-Агро» на постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі№820/3669/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Демос-Агро» доХарківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проскасування рішення та вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Демос-Агро» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Демос-Агро») звернулось до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Харківська ОДПІ), в якому просило скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0000210026 від 10 листопада 2014 року та вимогу №36-25 від 12 січня 2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування фінансових санкцій №0000210026 від 10 листопада 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За результатами перегляду зазначеного судового рішення Харківським апеляційним адміністративним судом 15 березня 2016 року винесено постанову, якою постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року скасовано в частині задоволення позову ТОВ «ДЕМОС-АГРО» та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 серпня 2014 року співробітниками СДСБЕЗ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) №141480.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, Харківською ОДПІ 10 листопада 2014 року було прийнято рішення №0000210026 про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 6800,00 грн., у зв'язку із порушенням вимог статті 15 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: продаж тютюнових виробів особі, що не досягла 18 років.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення Харківської ОДПІ про застосування фінансових санкцій №0000210026 від 10 листопада 2014 року суд першої інстанції виходив з його протиправності.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками Харківського окружного адміністративного суду не погодився та за результатами дослідження матеріалів, які стали підставою для винесення спірного рішення про застосування фінансових санкцій, дійшов висновку про його правомірність.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №481/95-ВР).

Відповідно до пункту 2 частини 1, частин 4 та 5 статті 15 3 названого Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі по тексту - Порядок №790), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, факт реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, підтверджується фіскальним чеком за 30 серпня 2014 року, письмовим поясненнями продавця та неповнолітньої особи, яка придбала тютюнові вироби, копією службової записки від 05 листопада 2014 року №588/7/20-23-18-02, відповідно до якої ОСОБА_4, який придбав тютюнові вироби, народився 13 вересня 1996 року.

Зі змісту статті 15 3 Закону України №481/95-ВР вбачається категорична заборона продажу неповнолітній особі тютюнових виробів, що обумовлює необхідність належного рівня обачності суб'єктів господарювання, який би унеможливлював порушення вказаної заборони.

Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 26 березня 2013 року по справі №21-48а13.

Крім того, зі змісту наведених вище положень Закону України №481/95-ВР та Порядку №790 не вбачається, що умовою для застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій за здійснення реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років є притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка здійснила такий продаж.

Зважаючи на викладене вище, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що посилання позивача на відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності продавця, не може бути підставою для звільнення від відповідальності суб'єкта господарської діяльності за порушення статті 15 3 Закону України №481/95-ВР.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демос-Агро» залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі №820/3669/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Є.А. Усенко