ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 жовтня 2015 року № 826/14738/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Афіш Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» звернулося до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 січня 2015 року № 0000372205.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, закони України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про державну податкову службу в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджену спільним наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року № 228/253, Типові форми єдиної первинної транспортної документації, затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346, Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, та зазначає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 січня 2015 року № 0000372205 підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» неправомірно зроблений висновок про те, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» не спричинили реального настання правових наслідків, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом підтверджуються необхідними первинними документами.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2015 року № 0000372205, оскільки реальність здійснення операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» не підтверджується первинними документами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
В період з 31 грудня 2014 року по 13 січня 2015 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі направлення від 31 грудня 2014 року № 1899, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31 грудня 2014 року № 317 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період з 1 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл».
За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві складено акт від 19 січня 2015 року № 50/26-53-22-05-21/37203435, яким встановлено порушення пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 794 724 грн., в тому числі за липень 2014 року на суму ПДВ 246 771 грн., за серпень 2014 року на суму ПДВ 396 311 грн. та вересень 2014 року на суму ПДВ 151 642 грн.
23 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» подало заперечення на акт перевірки від 19 січня 2015 року № 50/26-53-22-05-21/37203435.
Листом від 27 січня 2015 року за № 4873/10/26-53-22-0811 Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» про те, що висновки акта від 19 січня 2015 року № 50/26-53-22-05-21/37203435 залишені без змін, а заперечення від 23 січня 2015 року № 10 без задоволення.
На підставі складеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2015 року № 0000372205, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» суму грошового зобов'язання в розмірі 1 192 086 грн., з якої за основним платежем - 794 724 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 397 362 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» оскаржило його в адміністративному порядку.
Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 2 квітня 2015 року № 5529/10/20-15-10-05-35 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 січня 2015 року № 0000372205, а первинну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» від 6 лютого 2015 року № 22 без задоволення.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 12 червня 2015 року № 12213/6/99-99-10-01-04-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 січня 2015 року № 0000372205 та рішення про результати розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.
Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл», оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спричинили настання реальних правових наслідків.
Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає про наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.
Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
15 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна», як замовником, укладено договір про виконання робіт № 150414, за умовами якого виконавець на замовлення замовника зобов'язується виконати роботи з підготовки до друку, та/або виготовлення та обробки різних видів поліграфічної продукції та/або рекламного обладнання та передати йому у власність поліграфічну продукцію та/або рекламне обладнання, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах цього договору. Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування, кількість та вартість, асортимент відповідної партії продукції зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Згідно пункту 1.3 договору, замовник зобов'язується надати виконавцеві письмово затверджений оригінал-макет продукції (в електронному вигляді і роздрукованому на папері) або опис продукції та погодити зразок продукції, якщо в цьому є потреба.
Згідно рахунків-фактур від 29 липня 2014 року № 139, від 31 липня 2014 року № 72, від 14 серпня 2014 року № 63, № 64, від 15 серпня 2014 року № 65, № 66, № 67, № 68, від 18 серпня 2014 року № 69, № 70, № 71, № 72, від 19 серпня 2014 року № 73, від 21 серпня 2014 року № 74, від 27 серпня 2014 року № 75, від 29 серпня 2014 року № 76, № 77, № 78, від 30 вересня 2014 року № 76 та № 77, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» наступні послуги та товар: підготовка (адаптація) оригінал-макетів замовників в липні 2014 року, післядрукарська обробка та пакування продукції, постер 6х3м «МТС Смартфон», код: 2, UMCGRAN00940127, постер 1,78х1,15м «МТС Смартфон», код: 3:40, UMCGRAN00940123, постер паперовий 6х3 м, банер 12,16х4,16 м, постер паперовий 6х3м ТМ «Пепси», постер паперовий 6х3 м з рекламою для ТМ «SLANDO», банер повнокольоровий, білбоард формат 6х3м Папір блюбек щільністю 115 г/м2, друк 4+0, підготовка (адаптація) оригінал-макетів замовників в вересні 2014 року, післядрукарська обробка та пакування продукції у вересні 2014 року, сітку просвітну One Way Vision мультибр. 1,5х1м «МТС Смартфон», код: 23, UMCGRAN00940164, сітку просвітну One Way Vision мультибр. 2,4х1,2м «МТС Смартфон», код: 23, UMCGRAN00940164, сітку просвітну One Way Vision мультибр. 1х0,75м «МТС Смартфон», код: 23, UMCGRAN00940164, постер паперовий 6х3м, постер, постер 12*3м, скрол 3,14*2,32м, білборд формат, папір блюбек щільністю 115г/м2, друк 4+0, з робочою назвою макету «Мама та син», білборд формат 6х3м, папір блюбек щільністю 115г/м2, друк 4+0, з робочою назвою макету « 3Моб», постер 1,2х1,8м «МТС Смартфон», код:3, UMCGRAN00940109, постер 6х3м «МТС Смартфон», код:2, UMCGRAN00940127, банер 4х8 сюжет «Берн», банер 3х6 сюжет «Берн», банер 8х4м, трол, наліпку 2,0х1,50м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет (Дархан)» (Нога - 34 комплекти) 73,26 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет (Дархан)» (Проліт - 34 комплекти) 472,14 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет (Дархан)» (Проліт ліво - 34 комплекти) 79,47 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет (Дархан)» (Проліт право - 34 комплекти) 79,47 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет (Дархан)» (Рюша - 34 комплекти) 147,61 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет» (Нога - 139 комплектів) 299,51 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет» (Проліт - 139 комплектів) 1930,21 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет» (Проліт ліво - 139 комплектів) 324,89 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет» (Проліт право - 139 комплектів) 324,89 кв.м, виготовлення та передача Банер «НТК 4х4П з лого «Шьімкет» (Рюша - 139 комплектів) 603,48 кв.м, виготовлення та передача постерів вінілових 6х3м «Шелл», 14 штук, виготовлення та передача постерів паперових 6х3м «Ариель», 50 штук, виготовлення та передача постерів паперових 6х3м «Shell Helix», 205 штук, виготовлення та передача постерів паперових 6х3м «Shell», 47 штук, виготовлення та передача постеру вінілового 12х3м «Shell», 1 штука, підготовка (адаптація) оригінал-макетів замовників в серпні 2014 року, післядрукарська обробка та пакування продукції.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» виписало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» податкові накладні:
- № 72 від 31 липня 2014 року на загальну суму 1 078 218 грн., в тому числі ПДВ - 179 703 грн.;
- № 139 від 29 липня 2014 року на загальну суму 402 408 грн., в тому числі ПДВ - 67 068 грн.;
- № 63 від 14 серпня 2014 року на загальну суму 58 986 грн., в тому числі ПДВ - 9 831 грн.;
- № 64 від 14 серпня 2014 року на загальну суму 58 500 грн., в тому числі ПДВ - 9 750 грн.;
- № 65 від 15 серпня 2014 року на загальну суму 40 800 грн., в тому числі ПДВ - 6 800 грн.;
- № 66 від 15 серпня 2014 року на загальну суму 58 986 грн., в тому числі ПДВ - 9 831 грн.;
- № 67 від 15 серпня 2014 року на загальну суму 45 102 грн., в тому числі ПДВ - 7 517 грн.;
- № 68 від 15 серпня 2014 року на загальну суму 58 500 грн., в тому числі ПДВ - 9 750 грн.;
- № 69 від 18 серпня 2014 року на загальну суму 56 100 грн., в тому числі ПДВ - 9 350 грн.;
- № 70 від 18 серпня 2014 року на загальну суму 58 986 грн., в тому числі ПДВ - 9 831 грн.;
- № 71 від 18 серпня 2014 року на загальну суму 58 500 грн., в тому числі ПДВ - 9 750 грн.;
- № 72 від 18 серпня 2014 року на загальну суму 53 786,40 грн., в тому числі ПДВ - 8 964,40 грн.;
- № 73 від 19 серпня 2014 року на загальну суму 59 601,60 грн., в тому числі ПДВ - 9 933, 60 грн.;
- № 75 від 27 серпня 2014 року на загальну суму 219 369,60 грн., в тому числі ПДВ - 36 561,60 грн.
- № 76 від 29 серпня 2014 року на загальну суму 161 574 грн., в тому числі ПДВ - 26 929 грн.;
- № 77 від 29 серпня 2014 року на загальну суму 704 340 грн., в тому числі ПДВ - 117 390 грн.;
- № 78 від 29 серпня 2014 року на загальну суму 624 756 грн., в тому числі ПДВ - 104 126 грн.;
-№ 76 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 467 580 грн., в тому числі ПДВ - 77 930 грн.;
- № 77 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 442 272 грн., в тому числі ПДВ - 73 712 грн.
Замовлений товар Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» отримало, згідно видаткових накладних від 29 липня 2014 року № 139, від 14 серпня 2014 року № 63, № 64, від 15 серпня 2014 року № 65, № 66, № 67, № 68, від 18 серпня 2014 року № 69, № 70, № 71, № 72, від 19 серпня 2014 року № 73, від 21 серпня 2014 року № 74, від 27 серпня 2014 року № 75.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 липня 2014 року № 72, від 29 серпня 2014 року № 76, № 767, № 78 та від 30 вересня 2014 року № 76, № 77.
На підтвердження оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» послуг та поставленої поліграфічної продукції позивачем надано копії платіжних доручень від 15 липня 2014 року № 1223, від 21 липня 2014 року № 1297, від 24 липня 2014 року № 1329, від 28 липня 2014 року № 1371, від 29 липня 2014 року № 1379, від 8 серпня 2014 року № 1494, від 11 серпня 2014 року № 1500, від 15 серпня 2014 року № 1555, від 19 серпня 2014 року № 1612, від 9 вересня 2014 року № 1877, від 10 вересня 2014 року № 1898, від 11 вересня 2014 року № 1911, від 1 жовтня 2014 року № 2164, від 22 жовтня 2014 року № 2491, від 10 листопада 2014 року № 2773, від 24 листопада 2014 року № 3024, від 26 листопада 2014 року № 3041, від 3 грудня 2014 року № 3185, від 9 грудня 2014 року № 3262, від 16 грудня 2014 року № 3361 та від 12 січня 2015 року № 3615
Отже, під час розгляду справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» вчинені дії згідно укладених договорів, що підтверджується відповідними первинними документами.
Разом з тим, проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
На підтвердження відображення операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» у бухгалтерському обліку позивачем надано картку рахунку: 631, оборотно-сальдові відомості по рахункам: 631 та 361.
На підтвердження реальності придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл», згідно умов договору від 15 квітня 2014 № 150414, позивачем надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» та копії подорожних листів вантажного автомобіля, як доказ перевезення поліграфічної продукції власним транспортом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна».
На підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» приміщення, обладнання та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з виготовленням поліграфічної продукції, позивачем надано копії договорів оренди нежитлового приміщення від 3 січня 2011 року № 29/2011-А та від 1 жовтня 2012 року № 40/2012-А, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Швейцарська хімчистка «Сіндерела», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна», як орендарем, копію договору оренди обладнання від 20 січня 2012 року № 6, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прінт Майстер», як орендодавцем, копії додатків до договору та актів приймання-передачі обладнання та копію штатного розпису.
Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» уклало договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» з метою належного виконання своїх зобов'язань щодо виготовлення поліграфічної продукції. На підтвердження своєї позиції позивачем надано копії договорів та первинних документів, складених за результатами наданих позивачем послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «РТМ-Україна», Товариству з обмеженою відповідальністю «Реклама-Трейд», Товариству з обмеженою відповідальністю «МедіаЕдж:СІ-АЙ-ЕЙ», Публічному акціонерному товариству «Укртелеком», Приватному акціонерному товариству «МТС Україна», Товариству з обмеженою відповідальністю «Крейда», Товариству з обмеженою відповідальністю ДП «Селдіко», Товариству з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп», Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандора», Товариству з обмеженою відповідальністю «Мастер Ед», Товариству з обмеженою відповідальністю «Чейл Юкрейн», Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна».
З огляду на встановлене та враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, висновки відповідача про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагента не підтверджують факт здійснення господарських операцій, судом до уваги не приймаються.
Відносно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» грунтуються на тому, що відповідно до поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» податкової звітності до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві встановлено, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за липень, серпень та вересень 2014 року середньооблікова кількість штатних працівників дві особи. Також в акті вказано про те, що основним постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» у липні та серпні 2014 року було Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпромгруп «Діоніка» та у вересні 2014 року було Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан-Текс», які здійснювали безтоварні операції з продажу товарів (робіт, послуг) та в дійсності товари не реалізовувалися Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл», а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.
Разом з тим, суд зазначає, що при дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2013 року у справі № К/800/15523/13.
При цьому, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року у справі № К/9991/5398/12.
Суд також зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Крім того, суд зазначає, що для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента платника податку на додану вартість в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.
Як встановлено під час розгляду справи, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.
Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» є: друкування іншої продукції, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, рекламні агентства, спеціалізована діяльність із дизайну, будівництво житлових і нежитлових будівель.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл» є: виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, неспеціалізована оптова торгівля, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, консультування з питань комерційної діяльності й керування, рекламні агентства, посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки.
З урахуванням наведеного суд зазначає про відповідність здійснених господарських операцій статутній діяльності позивача та його контрагента.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, а також того, що вчинення зазначених правочинів не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.
З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Стайл», тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 січня 2015 року № 0000372205 підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 січня 2015 року № 0000372205.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» (ідентифікаційний код 37203435) судові витати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2015 |
Оприлюднено | 15.10.2015 |
Номер документу | 52138703 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Бояринцева М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні