Ухвала

від 16.12.2015 по справі 826/14738/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14738/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю представника позивача Пендюра А.Б., представника відповідача Панасик Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Афіш Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

23.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Афіш Україна" (надалі - ТОВ"Гранд Афіш Україна") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 січня 2015 року № 0000372205.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, що первинні документи, складені за участю позивача та його контрагента, не підтверджують факт здійснення господарських операцій, є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 січня 2015 року № 0000372205.

Суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача з ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ДПІ у Дніпровському районі правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2015 року № 0000372205, оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спричинили настання реальних правових наслідків.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 31.12.2014 року по 13.01.2015 року ДПІ у Дніпровському районі на підставі направлення від 31 грудня 2014 року № 1899, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Дніпровському районі від 31.12.2014 року № 317 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Гранд Афіш Україна» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Лакшері Стайл».

За результатами даної перевірки ДПІ у Дніпровському районі складено акт від 19.01.2015 року № 50/26-53-22-05-21/37203435 про порушення пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 794 724 грн., в тому числі за липень 2014 року на суму ПДВ 246 771 грн., за серпень 2014 року на суму ПДВ 396 311 грн. та вересень 2014 року на суму ПДВ 151 642 грн.

23.01.2015 року ТОВ «Гранд Афіш Україна» подало заперечення на акт перевірки від 19 січня 2015 року № 50/26-53-22-05-21/37203435.

Згідно Листа ДПІ у Дніпровському районі від 27.01.2015 року за № 4873/10/26-53-22-0811 висновки акту залишені без змін, а заперечення від 23.01.2015 року № 10 -без задоволення.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 29.01.2015 року № 0000372205, яким збільшено ТОВ «Гранд Афіш Україна» суму грошового зобов'язання в розмірі 1 192 086 грн., з якої за основним платежем - 794 724 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 397 362 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Гранд Афіш Україна» оскаржило його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 02.04.2015 року № 5529/10/20-15-10-05-35 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 29 січня 2015 року № 0000372205 - залишено без змін, а первинну скаргу ТОВ «Гранд Афіш Україна» від 06.02.2015 року № 22 - без задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.06.2015 року № 12213/6/99-99-10-01-04-25 також дане податкове повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з даними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 необхідною умовою для віднесення позивачем сум податку з придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту та до складу валових витрат є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах його власної господарської діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами, факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом та спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що ДПІ у Дніпровському районі під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Лакшері Стайл», оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спричинили настання реальних правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанія Лакшері Стайл», як виконавцем, та ТОВ «Гранд Афіш Україна», як замовником, укладено договір про виконання робіт від 15.04.2014 року № 150414, за умовами якого виконавець на замовлення замовника зобов'язується виконати роботи з підготовки до друку, та/або виготовлення та обробки різних видів поліграфічної продукції та/або рекламного обладнання та передати йому у власність поліграфічну продукцію та/або рекламне обладнання, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах цього договору. (а.с.97-98)

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування, кількість та вартість, асортимент відповідної партії продукції зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Згідно пункту 1.3 договору, замовник зобов'язується надати виконавцеві письмово затверджений оригінал-макет продукції (в електронному вигляді і роздрукованому на папері) або опис продукції та погодити зразок продукції, якщо в цьому є потреба.

На виконання умов договору позивачем надано: рахунки-фактури від 29.07.2014 року № 139, від 31.07.2014 року № 72, від 14.08.2014 року № 63, № 64, від 15.08.2014 року № 65, № 66, № 67, № 68, від 18.08.2014 року № 69, № 70, № 71, № 72, від 19.08.2014 року № 73, від 21.08.2014 року № 74, від 27.08.2014 року № 75, від 29.08.2014 року № 76, № 77, № 78, від 30.09.2014 року № 76 та № 77, податкові накладні: № 72 від 31.07.2014 року, № 139 від 29.07.2014 року, № 63 від 14.08.2014 року, № 64 від 14.08.2014 року, № 65 від 15.08.2014 року, № 66 від 15.08.2014 року, № 67 від 15.08.2014 року, № 68 від 15.08.2014 року, № 69 від 18.08.2014 року, № 70 від 18.08.2014 року, № 71 від 18.08.2014 року, № 72 від 18.08.2014 року, № 73 від 19.08.2014 року, № 75 від 27.08.2014 року, № 76 від 29.08.2014 року, № 77 від 29.08.2014 року, № 78 від 29.08.2014 року, № 76 від 30.09.2014 року, № 77 від 30.09.2014 року, видаткові накладні від 29.07.2014 року № 139, від 14.08.2014 року № 63, № 64, від 15.08. 2014 року № 65, № 66, № 67, № 68, від 18.08.2014 року № 69, № 70, № 71, № 72, від 19.08.2014 року № 73, від 21.08.2014 року № 74, від 27.08.2014 року № 75, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2014 року № 72, від 29.08.2014 року № 76, № 767, № 78 та від 30.09.2014 року № 76, № 77.(а.с. 127-160)

На підтвердження оплати наданих ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» послуг та поставленої поліграфічної продукції позивачем надано копії платіжних доручень від 15.07.2014 року № 1223, від 21.07.2014 року № 1297, від 24.07.2014 року № 1329, від 28.07.2014 року № 1371, від 29.07.2014 року № 1379, від 08.08.2014 року № 1494, від 11.08.2014 року № 1500, від 15.08.2014 року № 1555, від 19.08.2014 року № 1612, від 09.09.2014 року № 1877, від 10.09.2014 року № 1898, від 11.09.2014 року № 1911, від 01.10.2014 року № 2164, від 22.10.2014 року № 2491, від 10.11.2014 року № 2773, від 24.11.2014 року № 3024, від 26.11.2014 року № 3041, від 03.12.2014 року № 3185, від 09.12.2014 року № 3262, від 16.12.2014 року № 3361 та від 12.01.2015 року № 3615. (додаток)

На підтвердження відображення операцій за участю ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» у бухгалтерському обліку позивачем надано картку рахунку: 631, оборотно-сальдові відомості по рахункам: 631 та 361.(а.с. 99-126)

Крім того, позивачем також надані на підтвердження реальності придбання товару у ТОВ «Компанія Лакшері Стайл», згідно умов договору від 15.04.2014 № 150414, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за ТОВ «Гранд Афіш Україна» та копії подорожних листів вантажного автомобіля, як доказ перевезення поліграфічної продукції власним транспортом ТОВ «Гранд Афіш Україна».(додаток)

На підтвердження наявності у ТОВ «Гранд Афіш Україна» приміщення, обладнання та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з виготовленням поліграфічної продукції, позивачем надано копії договорів оренди нежитлового приміщення від 3 січня 2011 року № 29/2011-А та від 1 жовтня 2012 року № 40/2012-А, укладених між ТОВ «Швейцарська хімчистка «Сіндерела», як орендодавцем, та ТОВ «Гранд Афіш Україна», як орендарем, копію договору оренди обладнання від 20.01.2012 року № 6, укладеного між ТОВ «Гранд Афіш Україна», як орендарем, та ТОВ «Прінт Майстер», як орендодавцем, копії додатків до договору та актів приймання-передачі обладнання та копію штатного розпису.(а.с.74-96)

На підтвердження подальшого використання продукції у своїй господарській діяльності позивачем надано копії договорів та первинних документів, складених за результатами наданих позивачем послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «РТМ-Україна», Товариству з обмеженою відповідальністю «Реклама-Трейд», Товариству з обмеженою відповідальністю «МедіаЕдж:СІ-АЙ-ЕЙ», Публічному акціонерному товариству «Укртелеком», Приватному акціонерному товариству «МТС Україна», Товариству з обмеженою відповідальністю «Крейда», Товариству з обмеженою відповідальністю ДП «Селдіко», Товариству з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп», Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандора», Товариству з обмеженою відповідальністю «Мастер Ед», Товариству з обмеженою відповідальністю «Чейл Юкрейн», Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна». (додаток)

Таким чином, позивач надав належним чином оформлені первинні документи та інші документи на підтвердження виконання умов договору.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому підтверджують факт здійснення господарської операції.

Не заслуговують уваги посилання апелянта на висновки інших актів перевірок, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження прав позивач на податковий кредит.

Крім того, на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується апелянтом.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови. Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2015р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Афіш Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Стягнути судові витрати з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві у розмірі 5359,20 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев`ять грн., 20 коп.) на розрахунковий рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - судовий збір, Код 22030001.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.