Рішення

від 01.10.2015 по справі 923/1739/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, ОСОБА_1 сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р. Справа № 923/1739/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Рубанику О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого колективного підприємства "АГАТ", ідентифікаційний код 24755163, АДРЕСА_1,

до Цюрупинської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код 04059792, вул. Першотравненва, 62, м. Цюрупинськ Херсонської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Цюрупинська міська рада,

про визнання розпорядження частково недійсним

за участю представників сторін: від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_8, довіреність № 01-28/8-2481 від 28.07.2015р.;

від третіх осіб: ОСОБА_9 - ОСОБА_1, довіреність № 410 від 25.03.2015р.;

ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10Ю, договір про надання правової допомоги від 25.08.2015р., ордер серія ХС № 005893 від 25.08.2015р.еність № 410 від 25.03.2015р.;

представник ТОВ "Фелия" - ОСОБА_11, керівник, наказ № 34-к від 11.09.2013р.

в с т а н о в и в:

Мале колективне підприємство "АГАТ" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Цюрупинської районної державної адміністрації про визнання частково недійсним розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 06.08.2008 р. №678 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині пунктів 1 та 2, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення та надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради, яким присвоєно кадастрові номери: 6525010100:02:005:0038; 6525010100:02:005:0039; 6525010100:02:005:0040; 6525010100:02:005:0041; 6525010100:02:005:0042.

Свої позовні вимоги Мале колективне підприємство "АГАТ" обґрунтовує положеннями ст.ст. 116, 152, 154, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України з посиланням на те, що оспорюваним розпорядженням райдержадміністрації затверджено технічну документацію та надано у власність громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки, законним користувачем якої є позивач на підставі державного акту на право постійного користування землею від 19.06.1997 р. серії І-ХС №000072, що призвело до порушення його права на користування спірною земельною ділянкою, яке на даний час не припинено ні в добровільному, ні в примусовому порядку.

Ухвалами господарського суду Херсонської області від 25.12.2014 та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 у даній справі (том 1 а.с. 117-118), позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 у даній справі, рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 у цій справі та рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Скасовуючи судові рішення у справі, суд касаційної інстанції зауважив на неповному дослідженні судами обставин справи, зокрема: не долучено до матеріалів справи рішення Цюрупинської міської ради від 14.05.1997 р. №125 "Про передачу землі площею 2,4 га"; не витребувано рішення про включення спірної земельної ділянки до земель запасу, не надано правової оцінки тому факту, що згідно державного акту на право постійного користування землею, у Малого колективного підприємства "АГАТ" знаходиться земельна ділянка площею 2,4 га, а розпорядженням Цюрупинської районної державної адміністрації від 06.08.2008 р. №678 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам (12 чоловік) площею 11,1199 га; не встановлено чи мала Цюрупинська районна державна адміністрація правові підстави на виділення земельних ділянок громадянам в адміністративних межах Цюрупинської міської ради; не було надано правової оцінки пункту 2 цього розпорядження в якому вказано, що надано у власність земельні ділянки - відкриті землі, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Цюрупинської міської ради та вказано видати державні акти на право власності на земельні ділянки громадянам згідно з додатком; не досліджено п. 1.5 рішення Цюрупинської міської ради 21.05.1997 р., у якому вказано, що позивачу передано земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на будівництво фінансування мотелю, АЗС та станції технічного обслуговування; не витребувано викопіювання спірних земельних ділянок, достовірно не встановлено, чи дійсно йде накладення земельної ділянки, яка належить позивачу на земельні ділянки фізичних осіб (12 чоловік), якщо "так", то "кому" належать ці земельні ділянки; не витребувано документи що підтверджують права землекористування фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7; висновок суду апеляційної інстанції, в якому він послався на правову позицію Верховного Суду України, та відмовив у позові є передчасним; з'ясування вказаних питань має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

При новому розгляді справи господарський суд ухвалою від 28.07.2015 залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Цюрупинську міську раду Херсонської області, витребував від неї та інших підприємств і установ копії документів та відомості, що необхідні для розгляду справи по суті, з огляду на вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції.

Судом залучено до участі у судовому процесі посадову особу (директора) ТОВ «Фелия» ОСОБА_11, яка надала витребувані судом документи та в судовому засіданні надала усні пояснення стосовно відомостей, які містяться у наданих матеріалах. Відповідно до приписів ст. 30 ГПК України роз'яснено правовий статус такого учасника процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові, посилаючись на прийняття відповідачем розпорядження про затвердження технічної документації та надання у власність громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого 19.06.1997 Цюрупинською міською радою на підставі рішення міської ради від 21.05.1997 року. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 109. Представник позивача зазначив, що про наявність оспорюваного розпорядження йому стало відомо в 2013 році при виготовленні технічної документації із землеустрою, необхідної для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема з рішення державного кадастрового реєстратора від 13.10.2014 про відмову у внесенні відомостей до земельного кадастру. Також, зазначає про чинність державного акту на право постійного користування землею від 19.06.1997, на відсутності рішення про припинення його права землекористування при вирішенні питання про надання земельної ділянки третім особам. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 77-79) та додатково при новому розгляді письмові пояснення (том 2 а.с. 149-151). Відповідач підтверджує, що позивачеві дійсно було видано державний акт на право постійного користування землею, який у відповідності до діючого на час видачі акту, 19.06.1997 року, законодавства пройшов державну реєстрацію. Втім, відповідачем позовні вимоги не визнаються, вважає, що розпорядження № 678 від 06.08.2008 р. "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам земельних ділянок прийняте правомірно. Відповідачем та його представником зазначено про відсутність на час прийняття райдержадміністрацією оспореного розпорядження інформації щодо перебування земельної ділянки в користуванні позивача. Зазначає, що земельна ділянка і право на неї не внесено до Державного земельного кадастру. Окрім того, вважає, що позивачеві земельна ділянка надана з порушенням чинного законодавства без виготовлення технічної документації, земельна ділянка позивачем не використовувалася за призначенням, земельна ділянка не сформована як об'єкт цивільних прав відповідно до чинного законодавства. Отже, відповідач вважає, оскільки районна державна адміністрація не володіла інформацією про наявність прав у позивача на частину земельної ділянки, що надавалася громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, тому перешкод для надання земельних ділянок третім особам не вбачала.

Також відповідач зазначає, що державний акт виписано позивачеві без розробленої землевпорядної документації, що суперечить ст. ст. 19, 30, 34, 102 Земельного кодексу України № 561-XII, наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)», які діяли на момент виписки державного акту на право постійного користування. Виходячи з того, що земельна ділянка, що перебуває в користуванні МКП «Агат», не була зареєстрована в державному земельному кадастрі, їй не було присвоєно кадастрового номера, відповідач не знав і не міг знати при прийнятті спірного розпорядження про права користування позивача, оскільки відповідно до законодавства ці права не були належним чином зареєстровані та підтверджені.

Окрім того, відповідач вказує, що позивач не сплачував земельний податок за користування землею, який мав сплачувати з моменту отримання земельної ділянки в постійне користування з 19.06.1997 року до моменту його реєстрації в податковому органі як платника єдиного податку, тобто до 27.01.2012 року.

На виконання вимог ухвали господарського суду Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надало до суду копії Державних актів на право власності на земельну ділянку, які видано: ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 6525010100:02:005:0042 (том 2 а.с. 144); ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 6525010100:02:005:0041 (том 2 а.с. 145); ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6525010100:02:005:0039 (том 2 а.с. 146); ОСОБА_9 на земельну ділянку з кадастровим номером 6525010100:02:005:0040 (том 2 а.с. 147); ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6525010100:02:005:0038 (том 2 а.с. 148).

Також, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в листі від 09.09.2015 № 9-28-0.1-18122-15 (том 2 а.с. 143) повідомило, що земельні ділянки, що надані вказаним фізичним особам з кадастровими номерами 6525010100:02:005:0038, 6525010100:02:005:0039; 6525010100:02:005:0040; 6525010100:02:005:0041; 6525010100:02:005:0042 згідно відомостей Державного земельного кадастру - індексно-кадастрової карти земельної ділянки, знаходяться в адміністративних межах Цюрупинської міської ради.

Залучена до участі у справі у якості третьої особи Цюрупинська міська рада надала до справи копії витребуваних судом матеріалів, що залучені до справи (том 2 а.с. 107-110), письмово свого ставлення до предмету позову не висловила.

Залучені до участі у справі треті особи ОСОБА_9І та ОСОБА_12Ю надали свої письмові заперечення на позов.

Зокрема, представник ОСОБА_9, ОСОБА_1, надав відзив на позовну заяву (том 2 а.с. 103-106), проти позову заперечує, вважаючи, що позивач не довів належними доказами факту накладання належної йому земельної ділянки і земельних ділянок, наданих оспореним розпорядженням громадянам, у т.ч. ОСОБА_9 Окрім того, вважає, що державний акт, яким підтверджено право землекористування позивача, є нікчемним, оскільки позивачеві не встановлено меж земельної ділянки в натурі, що підтверджується, на його думку, відсутністю технічної документації на земельну ділянку, вважає, що у позивача не виникло право постійного користування земельною ділянкою, отже право відсутнє, а тому не підлягає судовому захисту.

Представник ОСОБА_12, адвокат ОСОБА_10, надав заперечення до позову (том 2 а.с. 138-142), вважає, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що: позивач не надав належних і допустимих доказів того, що йому на праві постійного користування належить саме та земельна ділянка, яка частково накладається на земельні ділянки, що були надані громадянам у власність відповідно оспорюваного розпорядження відповідача; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 000072 від 19.06.97 не містить відомостей, які б могли ідентифікувати земельну ділянку на місцевості та довести або спростувати факт «накладання» земель МКП «Агат» та третіх осіб;

копії графічних матеріалів, виготовлених на замовлення позивача ТОВ «Фелия» щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки не пояснює якими вхідними даними замовника користувався цей виконавець при встановленні меж земельної ділянки, що належить на праві постійного користування МКП «Агат»; відсутність технічної документації на земельну ділянку ставить під сумнів набуття права користування землею позивачем.

Ухвалою суду від 10.09.2015 господарський суд витребував від ТОВ "Фелия" копії документів, що містять вхідні дані для розробки технічної документації по встановленню меж належної МКП В«АгатВ» земельної ділянки на індексній кадастровій карті (плану) та в натурі, а також пояснення щодо визначення номеру кадастрової зони (кадастрового кварталу).

Залучена до участі у судовому процесі посадова особа (директор) ТОВ «Фелия» ОСОБА_11 пояснила, що для виготовлення технічної документації з землеустрою для МКП «Агат» нею були використані надані замовником МКП «Агат» документи, що підтверджують право землекористування, зокрема Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 000072 від 19.06.97, наведений у Державному акті план зовнішніх меж землекористування та ситуаційний план земельної ділянки площею 2,4 га, який відображає місцезнаходження земельної ділянки, координати (точки) її прив'язки до нерухомих об'єктів на місцевості, зокрема електропідстанції, тощо. Вказані відомості стали підставою для визначення номеру кадастрової зони (кадастрового кварталу) цієї земельної ділянки 6525010100:02:. Саме в цій кадастровій зоні було виявлено накладання земельних ділянок за номерами :02:005:0038, :02:005:0039; :02:005:0040; :02:005:0041 та :02:005:0042, що надані, як виявилося, фізичним особам у власність. Також директор ТОВ «Фелия» ОСОБА_11 повідомила, що нею встановлено факт накладання земельних ділянок. Але нею отримано від Головного управління Держземагенства України листа від 01.11.2014 року № 2201/01-10/01, в якому підтверджено зберігання в архіві другого примірника наданого МКП «Агат» Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 000072 від 19.06.97, та про відсутність в архіві землевпорядної документації спірної земельної ділянки. Враховуючи, що, на думку Держземагенства є неможливим відновлення меж земельної ділянки, ТОВ «Фелия» роботи з виготовлення технічної документації припинила.

У зв'язку з наявністю в матеріалах справи документів, що підтверджують наведені директором ТОВ «Фелия» ОСОБА_11, відсутністю питань та суперечностей щодо повідомлених обставин, суд та учасники процесу не виявили необхідності у письмовому викладенні отриманих від службової особи відомостей.

Інші треті особи в судових засіданнях участі не приймали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується листом розсилки процесуальних документів.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 21.05.1997 на ХІ сесії ХХІІ скликання Цюрупинської міської ради народних депутатів прийнято рішення "Про затвердження рішень міськвиконкому, прийнятих в міжсесійний період з питань землекористування та землевпорядкування підприємств, організацій, установ" (том 1 а.с. 16, том 2 а.с. 108-109), відповідно до якого пунктом 1.5 затверджено рішення від 14.05.1997 №125 (том 2 а.с. 110) про надання земельної ділянки площею 2,4 га МКП «Агат» у зв'язку з переходом прав на будівництво та фінансування мотелю, АЗС та станції технічного обслуговування від АТ "Херсонагроінвест", згідно із статтею 30 Земельного кодексу України.

На підставі вказаного рішення міськради МКП "АГАТ" 19.06.1997 видано Державний акт на право постійного користування землею (том 1 а.с. 11-15) площею 2,4 га, яка розташована на території Цюрупинської міської ради в межах згідно з планом землекористування, для будівництва автозаправної станції з блоком технічного обслуговування і мотелем.

План зовнішніх меж землекористування є невід'ємною частиною зазначеного Державного акту, наведений у ньому.

Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 109, його другий екземпляр переданий на зберігання Цюрупинській міській раді.

Факт зберігання другого екземпляру Державного акту підтверджено листом Головного управління Держземагенства України від 01.11.2014 року № 2201/01-10/01.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України, чинної на час надання Державного акту, визначено, що право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Видачі Державного акту на право постійного користування землею згідно з приписами ст. 22 Земельного кодексу України мала передувати відповідна робота по встановленню меж земельної ділянки в натурі.

Факт виконання роботи з встановлення меж земельної ділянки в натурі підтверджується самим Державним актом, що пройшов державну реєстрацію, та ситуаційним планом земельної ділянки, в якому визначено місцезнаходження земельної ділянки, її конфігурація та фізичні параметри.

За таких обставин суд констатує, що позивачеві МКП "АГАТ" на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 000072 від 19.06.1997 року належить право користування земельною ділянкою площею 2,4 га на території Цюрупинської міської ради.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», який набирав чинності з 1 січня 2013 року, встановлено, що земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Отже, суд зазначає, що належна позивачеві МКП "АГАТ" на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 000072 від 19.06.1997 року земельна ділянка площею 2,4 га вважається сформованою, є об'єктом цивільних прав, які позивач має право захищати встановленими законом способами.

Отже, твердження відповідача та третіх осіб, що позивач не набув права землекористування спростовуються матеріалами справи.

З цих підстав позивач цілком правомірно звернувся до землевпорядної організації (ТОВ «Фелия») щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), присвоєння їй кадастрового номеру та внесення її до Державного земельного кадастру.

Зазначена земельна ділянка за даними ТОВ «Фелия», яка уповноважена на здійснення робіт із землеустрою згідно ліцензії Державного агентства земельних ресурсів (том 1 а.с. 60), визначено, що земельна ділянка, на яку видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 000072 від 19.06.1997, знаходиться в кадастровій зоні за номером 6525010100:02:, кадастровому кварталі за номером 6525010100:02:005: що підтверджується технічною документацією, виготовленою ТОВ «Фелия» (том 1 а.с. 18-68), а також рішенням № РВ-6500016332014 від 13.10.2014 року Державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (том 1 а.с. 63-64), відповідно до якого (рішення) підставою для відмови є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами 6525010100:02:005: 0038, 6525010100:02:005: 0039; 6525010100:02:005: 0040 ; 6525010100:02:005: 0041 ; 6525010100:02:005: 0042 .

Як встановлено позивачем та підтверджено при судовому розгляді справи, земельні ділянки з кадастровими номерами 6525010100:02:005: 0038, 6525010100:02:005: 0039; 6525010100:02:005: 0040 ; 6525010100:02:005: 0041 ; 6525010100:02:005: 0042 були сформовані на підставі розпорядження відповідача № 678 від 06.08.2008 р. "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" (том 1 а.с. 17), яким затверджено проект землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам (всього 12 чоловік) загальною площею 11,1199 га із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з інформацією Держземагенства (Дергеокадастру) у Цюрупинському районі Херсонської області земельні ділянки під кадастровими номерами 6525010100:02:005: 0038 , 6525010100:02:005: 0039 , 6525010100:02:005: 0040 , 6525010100:02:005: 0041 , 6525010100:02:005: 0042 належать, відповідно, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (згідно із договором купівлі-продажу від 17.11.2009 р. №1666 право власності перейшло до ОСОБА_4А.), ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

За таких обставин факт накладання земельної ділянки, що належить позивачеві на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 000072 від 19.06.1997 та земельних ділянок з номерами 6525010100:02:005: 0038, 6525010100:02:005: 0039; 6525010100:02:005: 0040 ; 6525010100:02:005: 0041 ; 6525010100:02:005: 0042 , які надані громадянам (третім особам) у власність спірним розпорядженням, суд вважає встановленим.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження відповідача № 678 від 06.08.2008 р. "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" прийняте без попереднього вирішення питання про вилучення земельної ділянки від землекористувача (припинення права) МКП "АГАТ", що належить останньому на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 000072 від 19.06.1997, площею 2,4 га, чим порушено цивільні права позивача.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо законності прийнятого ним розпорядження, оскільки його твердження щодо відсутності реєстрації права землекористування позивача не відповідає встановленим судом фактичним обставинам. Та обставина, що відповідачеві нібито не було відомо про зареєстроване право користування землею позивача при розробці проекту відведення земельної ділянки громадянам свідчить лише про неналежне виконання (або навмисне невиконання) відповідними службовими особами землевпорядних організацій, органу по земельних ресурсах тощо, своїх обов'язків.

Отже, суд визнає, що на час прийняття спірного розпорядження відповідачем позивачеві належало право постійного користування землею, яка без її вилучення була поділена на декілька земельних ділянок та передана іншим особам у власність.

Приписами ст. 152 Земельного кодексу України прямо визначено способи захисту прав на земельні ділянки. Так, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання недійсними пунктів 1 та 2 розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 06.08.2008 р. №678 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Зазначений предмет позову визначено позивачем і відповідає способам захисту прав, передбачених законом. Позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту є ефективним і він наполягає на задоволенні позову та застосування юридичних наслідків стосовно рішення органу державної влади, що не відповідає закону - визнати його недійсним.

Відповідно до підпункту 2.8 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що вимоги позивача відповідають фактичним обставинам, встановлених судом, ґрунтуються на наявних правах позивача, що юридично належать йому та були порушені спірним рішенням відповідача.

За таких обставин та правових підстав позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Визнати недійсними пункти 1 та 2 розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 678 від 06.08.2008 року "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання у власність громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради (відкриті землі (інші)).

3. Стягнути з Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області, 75100, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 24, ідентифікаційний код 04059823 на користь малого колективного підприємства "АГАТ", АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 24755163 - 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено та підписане 09.10.2015 р.

Суддя П.Д. Пригуза