Постанова

від 05.10.2015 по справі 5023/5022/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа № 5023/5022/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.,

за участю представників:

позивача (стягувача), ТОВ "Алькасар-ЛТД" - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 20.06.13),

відповідача (боржника), ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області - ОСОБА_3 (довіреність від 20.03.15 №01-25/1159),

ТОВ "ВЕНТТО" - ОСОБА_4 (довіреність б/н від 01.09.15),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (стягувача),ТОВ "Алькасар-ЛТД" (вх. №4455 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.07.15, винесену за результатами розгляду заяви ТОВ "ВЕНТТО", м.Харків, про зміну сторони стягувача її процесуальним правонаступником у справі № 5023/5022/12

за позовом ТОВ "Алькасар-ЛТД", м.Харків,

до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області, м.Богодухів,

про стягнення 1509049,66 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.15 (суддя Жигалкін І.П.) заяву ТОВ "ВЕНТТО" про заміну позивача правонаступником задоволено. Змінено сторону Стягувача у справі 5023/5022/12 з ТОВ "ТВО "СХІДБУД" на процесуального правонаступника ТОВ "ВЕНТТО".

ТОВ "Алькасар-ЛТД" із ухвалою не погодилося, звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а також - скасувати будь-які зміни до наказів на примусове виконання рішення суду у справі 5023/5022/12, які були прийняті на виконання ухвали від 21.07.15; стягнути з заявника, ТОВ "ВЕНТТО", суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.15 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.09.15. Запропоновано не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання надати суду апеляційної інстанції: ТОВ "Алькасар-ЛТД" - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; ОСОБА_2 районній державній адміністрації Харківської області, ТОВ "ТВО "СХІДБУД", ТОВ "ВЕНТТО" - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.15 розгляд справи відкладено на 01.10.15. Запропоновано надати суду апеляційної інстанції: ТОВ "Алькасар-ЛТД" - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 17.09.15; ТОВ "ВЕНТТО" - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 17.09.15, також надати суду для огляду в судовому засіданні оригінал договору цесії №27/06-14 від 27.06.14 та всі отримані за даним договором документи, перелік яких міститься у п.4 договору; у разі відсутності зазначених документів у ТОВ "ВЕНТТО" - надати мотивовані письмові пояснення щодо причин їх відсутності.

ОСОБА_2 районній державній адміністрації Харківської області - відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

В порядку ст.30 ГПК України викликано уповноважену особу ТОВ "ТВО "СХІДБУД" в судове засідання 01.10.15 із відповідними письмовими поясненнями та доказами щодо результатів розгляду прокуратурою Харківської області повідомлення господарського суду від 30.08.15 щодо наявності у діях ТОВ "ТВО "СХІДБУД" складу злочину, передбаченого ст.358 КК України, а також для пред'явлення для огляду в судовому засіданні оригіналів договорів цесії від 15.02.13 та №27/06-14 від 27.06.14.

ТОВ "ВЕНТТО" 21.09.15 надало заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що, на його думку, ухвала про заміну стягувача в господарському процесі оскарженню не підлягає, а тому апеляційне провадження має бути припинено Також ТОВ "ВЕНТТО" наполягає на тому, що процесуальне правонаступництво між ТОВ "Алькасар-ЛТД" і ТОВ "ТВО "СХІДБУД" встановлене ухвалою господарського суду від 21.07.15 і не підлягає доказуванню.

У судовому засіданні 01.10.15 представник ТОВ "ВЕНТТО" звернувся до суду з клопотанням (вх.№13634) про припинення провадження у справі, усно уточнив зміст свого клопотання та зазначив, що просить про припинення апеляційного провадження у справі. У задоволенні вищевказаного клопотання колегією суддів було відмовлено.

Представник ТОВ В«ВЕНТТОВ» усно оголосив заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., судді Гетьман Р.А., Шевель О.В.

У судовому засіданні 01.10.15 о 14:55 годині було оголошено перерву до 16:30 години цього ж дня для виготовлення представником ТОВ В«ВЕНТТОВ» письмової заяви про відвід колегії суддів.

Після перерви представник ТОВ "Алькасар-ЛТД" у судове засідання не з'явився.

Представником ТОВ В«ВЕНТТОВ» письмової заяви про відвід колегії суддів в порядку ст.20 ГПК України надано не було, натомість після перерви подано уточнене клопотання (вх.№13640) про припинення апеляційного провадження у справі №5023/5022/12.

В судовому засіданні 01.10.15 було оголошено перерву до 14:00 години 05.10.15.

Після перерви, в судове засідання 05.10.15 з'явилися представники ТОВ "Алькасар-ЛТД", ТОВ В«ВЕНТТОВ» та ОСОБА_2 районної державної адміністрації.

ТОВ "ТВО "СХІДБУД", повідомлене належним чином про час та місце судових засідань в даній справі, відзиву на апеляційну скаргу не надало, вимог ухвали від 17.09.15 також не виконало, не направило свого представника для участі в судових засіданнях та не повідомило суд про причини його неявки. Копії ухвал від 04.09.15 та від 17.09.15, направлені на адресу ТОВ "ТВО "СХІДБУД", було повернуто до суду відділенням зв'язку із відміткою "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представника ТОВ "ТВО "СХІДБУД".

В судовому засіданні 05.10.15 представником ТОВ В«ВЕНТТОВ» підтримано заявлене ним 01.10.15 клопотання про припинення апеляційного провадження у справі №5023/5022/12. Відповідно до правової позиції ТОВ "ВЕНТТО", апеляційне провадження в даній справі підлягає припиненню, оскільки в переліку ухвал, що підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення місцевого господарського суду (ст.106 ГПК України) не зазначено ухвалу, винесену за результатами вирішення питання про заміну сторони правонаступником.

Також заявник зазначає, що положення п.6-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки вказана постанова регламентує зміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, тоді як у даній справі виконавче провадження не здійснювалося.

Представником ТОВ "Алькасар-ЛТД" 05.10.15 надано письмові заперечення проти задоволення клопотання ТОВ В«ВЕНТТОВ» про припинення апеляційного провадження у справі. ТОВ "Алькасар-ЛТД" просить суд відмовити у вказаному клопотанні з огляду на його необґрунтованість.

Представник ОСОБА_2 районної державної адміністрації зазначив, що не має з даного питання правової позиції і залишає його на розсуд суду.

Розглянувши клопотання ТОВ "Алькасар-ЛТД" (вх.№13640 від 01.10.15) про припинення апеляційного провадження у справі №5023/5022/12, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 25 ГПК України визначено, що процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і що про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Статтею 106 ГПК України встановлено особливості апеляційного оскарження та апеляційного перегляду ухвал господарського суду першої інстанції окремо від рішення місцевого господарського суду. В частині першій зазначеної статті передбачено перелік ухвал, які виносяться з певних питань та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, тобто це ухвали, які перешкоджають подальшому руху справи (аналогічна правова позиція викладена в постанови ВСУ від 05.06.07 у справі № 14/634).

Не підлягають оскарженню саме ті ухвали, які забезпечують лише рух судового процесу, а не перешкоджають йому. Заперечення проти таких ухвал можна включити до апеляційної чи касаційної скарги на рішення та постанову господарських судів, прийнятих за результатом розгляду справи по суті.

Тобто з системного тлумачення відповідних норм чинного процесуального законодавства вбачається, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку - або самостійно, або разом з рішенням по суті.

Відповідне узгоджується з принципами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та з практикою Європейського суду з прав людини, що застосовується судами як джерело права у відповідності до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ".

Так, відповідно до п. 1 ст. 6 та 13 Конвенції, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішеннях Європейського суду з прав людини в справах Garcнa Manibardo проти Іспанії, Levages Prestations Services проти Франції наведена така правова позиція: «Суд повторює, що ст. 6 Конвенції не примушує держави-учасниці створювати апеляційні або касаційні суди. Проте, якщо такі суди існують, гарантії, передбачені ст. 6, повинні бути дотримані, зокрема особам, які вважають своє право порушеним, має бути забезпечене ефективне право доступу до правосуддя у рішеннях, що стосуються «їх цивільних прав і обов'язків».

У справах Waite проти Канади, Prince Hans-Adam II проти Ліхтенштейну, Levages Prestations Services проти Франції також зазначено, що право доступу до правосуддя, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою, ці обмеження будуть відповідати п. 1 ст. 6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Колегія суддів також зазначає, що висновок про можливість подання апеляційної скарги на прийнятий на стадії виконання судового рішення судовий акт, щодо апеляційного оскарження якого в чинному процесуальному законодавстві відсутня відповідна пряма вказівка, але водночас відсутня і пряма заборона на таке оскарження - узгоджується також з конституційними засадами здійснення судочинства, беручи до уваги, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідний висновок міститься, зокрема, у Рішенні Конституційного Суду України від 11.12.07 у справі №11-рп/2007 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, яким передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.2 ст.22, ст.64).

З урахуванням приписів ч.3 ст.129 Конституції України та оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, відповідна ухвала, в тому числі й про відмову в заміні сторони виконавчого провадження, може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у п.6-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", а також у п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України" в якому зазначено, що якщо ухвали місцевого господарського суду за приписами процесуального закону неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду (зокрема йдеться про ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження), то такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку.

Та обставина, що в даній справі відповідач (ОСОБА_2 районна державна адміністрація) є державним органом, а тому виконання судового рішення про стягнення з нього коштів здійснюється не в порядку Закону України "Про виконавче провадження", а згідно з Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" - на думку колегії суддів, не змінює суті правовідносин сторін та їх процесуальних статусів як позивача (стягувача) і відповідача (боржника) та, відповідно, не може впливати на обсяг їх прав і обов'язків у господарському процесі.

Як вбачається зі змісту ст.25 ГПК України, вказана норма не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником, і тим більше - не ставить можливість такої заміни у залежність від порядку виконання судового рішення (шляхом пред'явлення наказу до органів Державної виконавчої служби в порядку Закону України "Про виконавче провадження", або ж до Державного казначейства України, згідно з Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема, у постановах від 26.11.14 у справі №5023/7946/11, від 21.09.15 у справі №46/582, зі змісту яких вбачається, що судом касаційної інстанції виконання судових рішень в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" розглядається як стадія виконання судового рішення, на якій господарський суд може винести ухвалу про заміну (або відмову в заміні) сторони в порядку процесуального правонаступництва, що підлягає оскарженню у встановленому порядку.

Отже, відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників провадження, не може бути підставою для повернення або відмови у прийнятті апеляційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження.

Враховуючи викладене та те, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність і, що відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України - колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про заміну сторони на стадії виконання судового рішення не є перешкодою для її перегляду в апеляційному порядку.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 23.10.14 у справі №4/662.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Харківської області від 21.07.15 в даній справі підлягає апеляційному оскарженню, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання ТОВ "ВЕНТТО" про припинення апеляційного провадження має бути відмовлено, а апеляційну скаргу слід розглядати по суті.

Присутні в судовому засіданні представники ТОВ "Алькасар-ЛТД" та ТОВ В«ВЕНТТОВ» підтримали викладену ними письмово правову позицію стосовно суті спору.

Представником ТОВ "Алькасар-ЛТД" усно уточнено вимоги апеляційної скарги, а саме зазначено, що апелянт не просить скасувати будь-які зміни до наказів на примусове виконання рішення суду у справі 5023/5022/12, які були прийняті на виконання ухвали від 21.07.15 (про що зазначено у п.3 прохальної частини апеляційної скарги) - оскільки після ознайомлення з матеріалами справи представником ТОВ "Алькасар-ЛТД" встановлено, що змін до відповідних наказів суду внесено не було.

Представник ТОВ В«ВЕНТТОВ» надав для огляду в судовому засіданні оригінали договорів цесії від 15.02.13 та №27/06-14 від 27.06.14. Вказані документи оглянуті судом та встановлено візуальну відповідність наявних у матеріалах справи копій наданим представником ТОВ В«ВЕНТТОВ» оригіналам із мокрими печатками та підписами. Колегія суддів не надає оцінки справжності зазначених реквізитів (підписів та відбитків печаток), оскільки не володіє спеціальними знаннями. Також колегія суддів не вбачає необхідності у призначенні експертизи для встановлення справжності підписів та печаток на оригіналах вищевказаних договорів, оскільки встановлення даних фактів не входить до предмету доказування у даній справі в силу приписів ст.204 ЦК України.

Представник ОСОБА_2 районної державної адміністрації зазначив, що не має правової позиції з питання процесуального правонаступництва стягувача в даній справі і залишає його на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 районної державної адміністрації 1324587,27 грн. основного боргу за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.11, 6967,96 грн. - 3% річних за період з 28.12.11 по 29.02.12, 84773,59 грн. пені за період з 28.12.11 по 29.02.12 та 92721,11 грн. штрафу за фактично виконані роботи.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі № 5023/5022/12 від 11.12.12 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 1324587,27 грн. основного боргу, 6967,96 грн. - 3% річних, 84773,59 грн. пені, 92721,11 грн. штрафу та суму сплаченого судового збору у розмірі 30180,99 грн.

25.12.12 господарським судом Харківської області на виконання вказаного рішення було видано наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.13 в даній справі апеляційну скаргу відповідача, ОСОБА_2 районної державної адміністрації, задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 11.12.12 в частині стягнення 84773,59 грн. пені, 92721,11 грн. - штрафу та 3549,28 грн. судового збору скасовано та в позові в цій частині відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

28.03.13 господарським судом Харківської області на виконання вищевказаного рішення та постанови, відповідно до ухвали господарського суду від 28.03.13, якою виправлено помилку в наказі від 25.12.15, було видано наказ про стягнення з ОСОБА_2 районної державної адміністрації на користь ТОВ "Алькасар-ЛТД" заборгованості за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.11 у розмірі 1324587,27 грн., 6967,96 грн. - 3% річних за період з 28.12.11 по 29.02.12 (т.1, а.с.123).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.13 у даній справі касаційну скаргу ТОВ "Алькасар-ЛТД" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.13 залишено без змін.

20.06.13 на виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.12.12, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.13, ухвали господарського суду від 28.03.13 та постанови Вищого господарського суду України від 24.04.13 було видано наказ про стягнення з ОСОБА_2 районної державної адміністрації на користь ТОВ "Алькасар-ЛТД" суми судового збору у розмірі 26631,71 грн.

18.06.13 ТОВ "ТВО "СХІДБУД" звернулося до суду із заявою про заміну позивача правонаступником (т.1, а.с.153), в якій, посилаючись на те, що за договором цесії від 15.02.13 (копію договору додано до заяви) ТОВ "Алькасар-ЛТД" (цедент) передало право вимоги ТОВ "ТВО "СХІДБУД" (цесіонарій), на підставі чого цесіонарій став кредитором за зобов'язаннями між цедентом та ОСОБА_2 районною державною адміністрацією по сплаті 1324587,27 грн. основного боргу за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.11, а також 6967,96 грн. 3% річних. У вказаному договорі цесії зазначено, що зі сторони цедента, ТОВ "Алькасар-ЛТД", його підписав директор даного товариства, ОСОБА_6

Відповідно до п.4 договору цесії, в момент його підписання цедент передає цесіонарієві оригінали договору №1 від 05.12.11, додатків до нього, акти приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.13 заяву ТОВ "ТВО "СХІДБУД" про заміну сторони правонаступником було прийнято до розгляду, зобов'язано заявника надати для огляду в судовому засіданні 09.07.13 оригінал договору цесії від 15.02.13.

03.07.13 ТОВ "Алькасар-ЛТД" надало до господарського суду відзив на вищевказану заяву ТОВ "ТВО "СХІДБУД" (т.1, а.с.164), в якому повідомило суд, що договору про відступлення права вимоги (цесії) від 15.02.13 не існує; всі оригінали документів, зазначених у п.4 наданого ТОВ "ТВО "СХІДБУД" договору цесії, були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 17.01.13, тому у ТОВ "Алькасар-ЛТД" з 17.01.13 наявні лише засвідчені слідчим копії даних документів. Також ТОВ "Алькасар-ЛТД" було зазначено, що ним самостійно проводиться робота зі стягнення з боржника грошових коштів, про що свідчить отримання наказів господарського суду Харківської області від 28.03.13 та 20.06.13 і подання документів до Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Харківської області 24.04.13 та 21.06.13 - тобто значно пізніше від 15.02.13 - дати наданого ТОВ "ТВО "СХІДБУД" договору цесії. До вказаного відзиву додано нотаріально посвідчену заяву, в якій ОСОБА_6 зазначає, що договір цесії з ТОВ "ТВО "СХІДБУД" ним не підписувався та не засвідчувався печаткою і що 15.02.13 він не перебував у м.Харкові (зазначеному як місце укладення договору), а знаходився у м.Ужгород Закарпатської області.

Також ТОВ "Алькасар-ЛТД" надано копії заяв від 24.04.13 та 21.06.13 про виконання судового рішення, поданих до Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Харківської області (т.1, а.с.167, 168).

09.07.13 представник ТОВ "ТВО "СХІДБУД" звернувся до господарського суду із заявою (т.1, а.с.173), у якій, зазначаючи, що оригінал договору цесії від 15.02.13 знаходиться у директора товариства, який перебуває у відпустці, просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 09.07.13 зазначену заяву задоволено, розгляд справи відкладено на 18.07.13 та зобов'язано учасників судового процесу виконати вимоги попередньої ухвали суду. Ухвалою від 18.07.13 за клопотанням представника ТОВ "ТВО "СХІДБУД" строк розгляду заяви про заміну сторони правонаступником продовжено, розгляд заяви відкладено на 27.08.13.

Ухвалою суду 27.08.13 задоволено заяву ТОВ "ТВО "СХІДБУД" про зупинення розгляду заяви про заміну позивача правонаступником. Розгляд заяви зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №922/3234/13, предметом спору в якій є визнання дійсним договору цесії від 15.02.13.

30.08.13 господарським судом Харківської області було направлено до прокуратури Харківської області повідомлення в порядку ст.90 ГПК (т.2, а.с.23) щодо наявності у діях ТОВ "ТВО "СХІДБУД" складу злочину, передбаченого ст.358 КК України - підроблення документів. Відомості про результати розгляду даного повідомлення в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.14 розгляд заяви ТОВ "ТВО "СХІДБУД" про заміну позивача правонаступником поновлено (у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.13 у справі №922/3234/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.13, відмовлено ТОВ "ТВО "СХІДБУД" у позові про визнання дійсним договору цесії від 15.02.13) та призначено розгляд заяви на 11.09.14.

08.09.14 ТОВ "ТВО "СХІДБУД" подало до суду заяву (т.2, а.с.125) про повернення заяви про заміну позивача правонаступником, в якій просить залишити заяву про процесуальне правонаступництво без розгляду у зв'язку з тим, що у боржника, ОСОБА_2 райдержадміністрації, відсутні кошти для виконання зобов'язання.

Ухвалою суду від 11.09.14 провадження по заяві ТОВ "ТВО "СХІДБУД" про заміну сторони правонаступником припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України. Вказана ухвала не була оскаржена в апеляційному порядку і набрала законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, у жодній з ухвал суду, винесених в ході розгляду заяви ТОВ "ТВО "СХІДБУД" про заміну позивача правонаступником, а також у протоколах відповідних судових засідань не зазначено про те, що ТОВ "ТВО "СХІДБУД" на виконання вимог ухвал суду від 21.06.13 та від 09.07.13 було надано для огляду в судовому засіданні та судом оглянуто оригінал договору цесії від 15.02.13.

28.11.14 ТОВ "ВЕНТТО" звернулося до господарського суду із заявою (т.2, а.с.159) про заміну позивача - ТОВ "Алькасар-ЛТД" - правонаступником, ТОВ "ВЕНТТО". Заяву мотивовано тим, що згідно з договором цесії №27/06-14 від 27.06.14 (копію договору додано до заяви) ТОВ "ТВО "СХІДБУД" відступило ТОВ "ВЕНТТО" право вимоги до ОСОБА_2 райдержадміністрації, набуте ним від ТОВ "Алькасар-ЛТД" за договором цесії від 15.02.13, про що боржника, ОСОБА_2 райдержадміністрацію, повідомлено листом від 27.06.14. Заявник посилається на ст.25 ГПК України, якою передбачено залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні.

У п.4 договору цесії №27/06-14 від 27.06.14 зазначено, що в момент його підписання цедент передає цесіонарієві оригінали договору №1 від 05.12.11, додатків до нього, акти приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору, а також копію договору цесії від 15.02.13.

Ухвалою суду від 06.12.14 вказану заяву було прийнято до розгляду, зобов'язано позивача та ТОВ "ВЕНТТО" надати для огляду в судовому засіданні оригінал договору цесії від 15.02.13.

Ухвалою суду від 18.12.14 у задоволенні заяви ТОВ "ВЕНТТО" відмовлено із посиланням, зокрема, на ті обставини, що при розгляді заяви щодо заміни сторони правонаступником, а саме заміни ТОВ "Алькасар-ЛТД" на його правонаступника, ТОВ "ВЕНТТО", позивачем (стягувачем) не надавалось згоди, ані письмово, ані у судовому засіданні. Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції зазначив, що відсутні докази, які б надали правової підстави щодо процесуального правонаступництва, тобто заява ТОВ "ВЕНТТО" про заміну сторони правонаступником є такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, як вбачається зі змісту даної ухвали, що не була оскаржена в апеляційному порядку та набрала чинності, судом першої інстанції було відмовлено у здійсненні відповідного процесуального правонаступництва.

Ухвала від 18.12.14 та протокол судового засідання від цієї ж дати не містять відомостей про те, що учасниками процесу на виконання вимог ухвали від 06.12.14 надано суду для огляду оригінал договору цесії від 15.02.13.

09.07.15 ТОВ "ВЕНТТО" звернулося до господарського суду із заявою вх.№27782 (т.2, а.с.200) в якій із посиланням на ст.25 ГПК України просить змінити сторону стягувача у даній справі з ТОВ "ТВО "СХІДБУД" на процесуального правонаступника - ТОВ "ВЕНТТО". Заяву мотивовано тим, що ТОВ "ТВО "СХІДБУД" набуло від ТОВ "Алькасар-ЛТД" прав кредитора щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 райдержадміністрації відповідно до договору цесії від 15.02.13 (у зв'язку з чим, на думку заявника, процесуальне правонаступництво між ТОВ "Алькасар-ЛТД" і ТОВ "ТВО "СХІДБУД" не підлягає доказуванню виходячи з чинного законодавства України), а ТОВ "ВЕНТТО", у свою чергу, є новим кредитором ОСОБА_2 райдержадміністрації за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 05.12.11 - на підставі договору цесії №27/06-14 від 27.06.14, укладеного ним із ТОВ "ТВО "СХІДБУД".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.15 вказану заяву було прийнято до розгляду, зобов'язано позивача та ТОВ "ВЕНТТО" надати для огляду в судовому засіданні оригінал договору цесії від 15.02.13. Однак, як вбачається з матеріалів справи, даної вимоги суду виконано не було - у жодному процесуальному документі місцевого господарського суду не зазначено про те, що витребувані судом документи були надані учасниками процесу і оглянуті судом першої інстанції.

Ухвалою суду від 21.07.15 заяву ТОВ "ВЕНТТО" про заміну позивача правонаступником задоволено. Змінено сторону стягувача у справі 5023/5022/12 з ТОВ "ТВО "СХІДБУД" на процесуального правонаступника ТОВ "ВЕНТТО". Ухвалу мотивовано посиланням на ст.25 ГПК України, якою передбачено залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні на будь-якій стадії судового процесу, а також місцевим господарським судом зазначено, що процесуальне правонаступництво між ТОВ "Алькасар-ЛТД" і ТОВ "ТВО "СХІДБУД" встановлено у справі №5023/5022/12 та не підлягає доказуванню виходячи з чинного законодавства України.

ТОВ "Алькасар-ЛТД" в апеляційній скарзі проти зазначених висновків суду заперечує, посилаючись на те, що дане товариство як позивач (стягувач) не вибував із виконавчого провадження у даній справі та не укладав жодних угод цесії про передачу права вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 райдержадміністрації 1324587,27 грн. основного боргу, а також 6967,96 грн. 3% річних.

Надаючи оцінку наявності процесуальних підстав для здійснення заміни позивача (стягувача) у даній справі суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу здійснення правосуддя, а тому заміна сторони на цій його стадії може відбуватись не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України. При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому ст.25 ГПК України.

Відповідно до ст.25 ГПК України, на яку посилається ТОВ "ВЕНТТО" у поданій до місцевого господарського суду заяві про заміну сторони правонаступником, а також місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі, у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

В ході апеляційного провадження представник ТОВ "ВЕНТТО" наполягав на тому, що оскаржуваною ухвалою замінено сторону саме у справі, а не у виконавчому провадженні. Стосовно даного аргументу колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції здійснено заміну сторони у справі, судовий процес у якій знаходиться на стадії виконання судового рішення - тобто висловлене представником ТОВ "ВЕНТТО" протиставлення процесуального статусу сторони у справі і сторони виконавчого провадження позбавлене юридичного сенсу.

Виходячи зі змісту ст.25 ГПК України, особа, яку суд замінює правонаступником, повинна мати відповідний статус сторони господарського процесу, у даному випадку - позивача (стягувача). Із системного аналізу відповідних процесуальних норм вбачається, що даного статусу підприємство чи організація набуває або шляхом подання ним позову до суду (ст.21 ГПК України) або у випадку заміни особи, що подала позов, її правонаступником в порядку ст.25 ГПК України - про що судом виноситься ухвала (ч.3 ст.25 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позов до суду подано ТОВ "Алькасар-ЛТД", вказана особа також є стягувачем за наказами, виданими господарським судом на виконання рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанції в даній справі.

В ухвалі господарського суду від 18.12.14, яка набрала законної сили і якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ВЕНТТО" про заміну ТОВ "Алькасар-ЛТД" на його правонаступника, ТОВ "ВЕНТТО", зазначено, що ТОВ "Алькасар-ЛТД" як позивачем (стягувачем) не надавалось згоди, ані письмово, ані у судовому засіданні на здійснення такої заміни.

Тобто чинними судовими актами в даній справі встановлено і підтверджено процесуальний статус ТОВ "Алькасар-ЛТД" як позивача (стягувача) в даній справі. Станом на момент винесення господарським судом оскаржуваної ухвали від 21.07.15 ТОВ "Алькасар-ЛТД" не було позбавлене вказаного статусу в порядку ст.25 ГПК України шляхом заміни даної сторони її правонаступником (ТОВ "ТВО "СХІДБУД", ТОВ "ВЕНТТО" або будь-якою іншою особою) відповідною ухвалою суду.

Зокрема, ТОВ "ТВО "СХІДБУД" не набуло процесуального статусу позивача (стягувача), оскільки, як було зазначено вище, 08.09.14 ТОВ "ТВО "СХІДБУД" подало до суду заяву про повернення заяви про заміну позивача правонаступником і ухвалою суду від 11.09.14 провадження по заяві ТОВ "ТВО "СХІДБУД" про заміну сторони правонаступником припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України; вказана ухвала не була оскаржена в апеляційному порядку і набрала законної сили.

За таких обставин колегія суддів вважає підтвердженою обставиною відсутність процесуального правонаступництва між ТОВ "Алькасар-ЛТД" і ТОВ "ТВО "СХІДБУД". Тому твердження місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі і ТОВ "ВЕНТТО" у відзиві на апеляційну скаргу про те, що таке правонаступництво встановлено у справі №5023/5022/12 та не підлягає доказуванню виходячи з чинного законодавства України, колегія суддів вважає такими, що суперечать матеріалам справи, та нормам чинного законодавства - оскільки ні місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, ні ТОВ "ВЕНТТО" під час провадження в суді першої та апеляційної інстанції не наведено посилань на жодну норму права, яка б передбачала передання правонаступникові більшого обсягу прав, ніж мав правопопередник і зокрема, надавала б можливість визнання стороною господарського процесу правонаступника особи, яка ні до, ні після передання цивільних прав за договором цесії не мала відповідного процесуального статусу сторони у справі.

Посилання представника ТОВ "ВЕНТТО" на зазначення про правонаступництво між ТОВ "Алькасар-ЛТД" і ТОВ "ТВО "СХІДБУД" в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.14 в даній справі колегія суддів не вважає належними аргументами, оскільки, як вбачається з третього абзацу описової частини даної ухвали (т.2, а.с.86), на який посилається представник ТОВ "ВЕНТТО", судом лише викладено зміст заяви ОСОБА_2 районної державної адміністрації (т.2, а.с.47), в якій саме ОСОБА_2 районною державною адміністрацією, а не судом, зазначено про те, що ТОВ "ТВО "СХІДБУД" є правонаступником ТОВ "Алькасар-ЛТД" за договором цесії від 15.02.13.

При цьому ні в ухвалі від 14.08.14, ні в жодному іншому процесуальному документі судів першої, апеляційної або касаційної інстанції не зазначено про відповідне процесуальне правонаступництво між ТОВ "Алькасар-ЛТД" і ТОВ "ТВО "СХІДБУД" або між ТОВ "ТВО "СХІДБУД" та ТОВ "ВЕНТТО". Твердження представника ТОВ "ВЕНТТО" про те, що дану обставину встановлено оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.15, колегія суддів також відхиляє, оскільки зазначена ухвала є предметом апеляційного перегляду в даній справі і не набрала законної сили. Окрім того, як уже зазначалося, твердження місцевого господарського суду у вказаній ухвалі про те, що таке правонаступництво встановлено у справі №5023/5022/12 та не підлягає доказуванню виходячи з чинного законодавства України, не мотивовано посиланнями на матеріали справи та відповідні норми чинного законодавства.

Тобто місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме - щодо наявності процесуальних підстав для здійснення правонаступництва.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до вищенаведених приписів ст.25 ГПК України, необхідною передумовою для здійснення процесуального правонаступництва є заміна сторони (в даному випадку - кредитора) у цивільно-правовому зобов'язанні. Для встановлення наявності або відсутності такої заміни, здійсненої в порядку ст.512 ЦК України, має бути з'ясовано обсяг цивільних прав особи, яка подала заяву про відповідне процесуальне правонаступництво.

За твердженням ТОВ "ВЕНТТО", права кредитора у правовідносинах з ОСОБА_2 райдержадміністрацією перейшли до нього на підставі договору цесії №27/06-14 від 27.06.14 від ТОВ "ТВО "СХІДБУД", яке, у свою чергу, набуло даних прав від ТОВ "Алькасар-ЛТД" за договором від 15.02.13.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом визнано встановленою обставиною набуття ТОВ "ТВО "СХІДБУД" цивільних прав кредитора за відповідними зобов'язаннями між ТОВ "Алькасар-ЛТД" і ОСОБА_2 райдержадміністрацією на підставі договору цесії від 15.02.13 - тобто наявну в матеріалах справу копію зазначеного договору визнано належним доказом такого правонаступництва.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, надана ТОВ "ТВО "СХІДБУД" суду першої інстанції копія договору цесії від 15.02.13 (т.1, а.с.155) є засвідченою директором ТОВ "ТВО "СХІДБУД" ксерокопією, знятою не з оригіналу, а з копії даного договору, також засвідченої вказаною особою.

Враховуючи, що в ході провадження в суді першої інстанції ТОВ "Алькасар-ЛТД" заперечувало факт укладення вказаного договору з ТОВ "ТВО "СХІДБУД" і що 30.08.13 господарським судом Харківської області було направлено до прокуратури Харківської області повідомлення в порядку ст.90 ГПК України щодо наявності у діях ТОВ "ТВО "СХІДБУД" складу злочину, передбаченого ст.358 КК України (підроблення документів), колегія суддів вважає, що за таких обставин, для встановлення наявності чи відсутності у ТОВ "ТВО "СХІДБУД" цивільних прав кредитора у правовідносинах з ОСОБА_2 райдержадміністрацією на момент укладення між ТОВ "ТВО "СХІДБУД" та ТОВ "ВЕНТТО" договору цесії №27/06-14 від 27.06.14 - необхідною процесуальною дією є огляд у судовому засіданні оригіналу договору цесії від 15.02.13.

Як уже зазначалося вище, суд першої інстанції, також усвідомлюючи необхідність огляду оригіналу даного документу, неодноразово зобов'язував учасників процесу його надати, однак дані вимоги суду виконані не були.

Тому висновок місцевого господарського суду про набуття ТОВ "ТВО "СХІДБУД" цивільних прав кредитора на підставі договору цесії від 15.02.13 колегія суддів вважає передчасним - оскільки його зроблено за відсутності доказу (оригіналу відповідного договору), надання якого самим судом було визнано обов'язковим для встановлення даної обставини.

Тобто наявність цивільно-правових підстав для заміни сторони у даній справі (а саме, факт переходу прав кредитора від ТОВ "Алькасар-ЛТД" до ТОВ "ТВО "СХІДБУД" та, відповідно, від ТОВ "ТВО "СХІДБУД" до ТОВ "ВЕНТТО") місцевим господарським судом також не встановлено.

В судовому засіданні 05.10.15 судом апеляційної інстанції було оглянуто надані ТОВ "ВЕНТТО" оригінали договорів цесії від 15.02.13 та №27/06-14 від 27.06.14, а також з'ясовано, що станом на дату судового засідання вказані договори не були визнані недійсними в установленому порядку.

Відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленої у ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас колегія суддів зазначає, що навіть у випадку встановлення наявності цивільно-правового правонаступництва за відповідними договорами цесії (між ТОВ "Алькасар-ЛТД" та ТОВ "ТВО "СХІДБУД" і між ТОВ "ТВО "СХІДБУД" та ТОВ "ВЕНТТО") відсутність процесуально закріпленого відповідною ухвалою суду першої інстанції правонаступництва між ТОВ "Алькасар-ЛТД" та ТОВ "ТВО "СХІДБУД" як позивача (стягувача) в даній справі унеможливлює подальше передання прав стягувача від ТОВ "ТВО "СХІДБУД" до ТОВ "ВЕНТТО" (як це було зроблено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі).

Окрім того, відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.4 договору цесії від 15.02.13, в момент його підписання цедент передає цесіонарієві оригінали договору №1 від 05.12.11, додатків до нього, акти приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору. У п.4 договору цесії №27/06-14 від 27.06.14 зазначено, що в момент його підписання цедент передає цесіонарієві оригінали договору №1 від 05.12.11, додатків до нього, акти приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору, а також копію договору цесії від 15.02.13. Разом з тим, як уже зазначалося, вищевказані документи були вилучені у ТОВ "Алькасар-ЛТД" на підставі ухвали слідчого судді від 17.01.13 - тобто не могли бути передані ТОВ "ТВО "СХІДБУД" за договором цесії від 15.02.13, оскільки на вказану дату були відсутні у цедента.

Вказану обставину підтвердив представник ТОВ "ВЕНТТО", який зазначив в ході апеляційного провадження, що відповідні документи (які підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_2 районної державної адміністрації перед ТОВ "Алькасар-ЛТД") не були фактично отримані ТОВ "ВЕНТТО" від ТОВ "ТВО "СХІДБУД" за договором цесії №27/06-14 від 27.06.14.

На думку колегії суддів, зазначені обставини щодо невиконання сторонами договорів цесії від 15.02.13 та №27/06-14 від 27.06.14 положень п.4 даних договорів (які мали бути виконані саме в момент підписання) також мають бути додатково враховані при вирішенні питання щодо процесуального правонаступництва у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Алькасар-ЛТД" (з урахуванням усних уточнень представника даного товариства в судовому засіданні 05.10.15) підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню як така, що винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У задоволенні заяви ТОВ "ВЕНТТО" про зміну сторони стягувача в даній справі на процесуального правонаступника має бути відмовлено - з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача (стягувача),ТОВ "Алькасар-ЛТД", задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.07.15 у справі №5023/5022/12 скасувати.

У задоволенні заяви ТОВ "ВЕНТТО" про зміну сторони стягувача її процесуальним правонаступником (вх.№ 27782 від 09.07.15) відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" (61166, м.Харків, проспект Леніна, буд.36, код ЄДРПОУ 33900517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" (61001, м.Харків, проспект Гагаріна 41/2 секція 5 офіс 107, код ЄДРПОУ 34634122) 609,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 09.10.15

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Шевель О. В.