Постанова

від 16.12.2015 по справі 5023/5022/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 5023/5022/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача), СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2015 року у справі №5023/5022/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення суми, -

Встановив:

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області 1 324 587,27 грн. боргу за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року, 6 967,69 грн. 3 % річних, 84 773,59 грн. пені, 92 721,11 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 грудня 2012 року позов задоволено повністю. Також стягнуто з відповідача судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 24 квітня 2013 року, рішення місцевого суду в частині стягнення 84 773,59 грн. пені, 92 721,11 грн. штрафу, 3 549,28 грн. судового збору скасовано і в позові в цій частині відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1 893,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення залишено без змін.

28 березня 2013 року господарським судом Харківської області на виконання вищевказаних рішення та постанов видано наказ про стягнення з Богодухівської районної державної адміністрації на користь ТОВ "Алькасар-ЛТД" заборгованості за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року у розмірі 1 324 587,27 грн., 6 967,96 грн. - 3% річних, а 20 червня 2013 року - наказ про стягнення судового збору у розмірі 26 631,71 грн.

18 червня 2013 року ТОВ "ТВО "Східбуд" звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити позивача ТОВ "Алькасар-ЛТД" його правонаступником, яким є саме ТОВ "ТВО "Східбуд", на підставі укладеного ними 15 лютого 2013 року договору цесії.

Проте, 11 вересня 2014 року своєю ухвалою господарський суд Харківської області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження щодо розгляду вказаної заяви, оскільки ТОВ "ТВО "Східбуд" своєю заявою просило повернути йому заяву про заміну сторони правонаступником без розгляду, оскільки у боржника відсутні кошти для виконання зобов'язання.

28 листопада 2014 року ТОВ "Вентто" звернулося до господарського суду із заявою про заміну позивача - ТОВ "Алькасар-ЛТД" правонаступником, ТОВ "Вентто", оскільки за договором цесії №27/06-14 від 27 червня 2014 року ТОВ "ТВО "Східбуд" відступило ТОВ "Вентто" право вимоги до відповідача, набуте ним від ТОВ "Алькасар-ЛТД" за договором цесії від 15 лютого 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року у задоволенні заяви ТОВ "Вентто" відмовлено.

9 липня 2015 року ТОВ "Вентто" звернулося до господарського суду із заявою, в якій із посиланням на ст. 25 ГПК України, просило змінити сторону стягувача у даній справі з ТОВ "ТВО "Східбуд" на процесуального правонаступника - ТОВ "Вентто".

Ухвалою місцевого господарського суду від 21 липня 2015 року заяву ТОВ "Вентто" задоволено. Змінено сторону стягувача у справі №5023/5022/12 з ТОВ "ТВО "Східбуд" на процесуального правонаступника ТОВ "Вентто".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2015 року ухвалу суду першої інстанції від 21 липня 2015 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Вентто" про здійснення заміни стягувача у справі на процесуального правонаступника.

У касаційній скарзі ТОВ "Вентто", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, ухвалу господарського суду Харківської області від 21 липня 2015 року залишити в силі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2012 року, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року та постанови Вищого господарського суду від 24 квітня 2013 року у справі №5023/5022/12 з Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області на користь ТОВ "Алькасар-ЛТД" було присуджено до стягнення 1 324 587,27 грн. заборгованості за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року, 6 967,96 грн. - 3% річних та 26 631,71 грн. судового збору.

На виконання цих судових рішень господарським судом Харківської області видано накази від 28 березня 2013 року про стягнення 1 324 587,27 грн. заборгованості за договором та 6 967,96 грн. - 3% річних, а від 20 червня 2013 року - про стягнення 26 631,71 грн. судового збору.

Звернувшись 18 червня 2013 року до суду із заявою про заміну позивача правонаступником - ТОВ "ТВО "Східбуд", товариство посилалось на те, що 15 лютого 2013 року ним, як цесіонаром, і ТОВ "Алькасар-ЛТД", як цедентом, укладено договір цесії, за яким ТОВ "Алькасар-ЛТД" передало ТОВ "ТВО "Східбуд" право вимоги до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року, а саме: 1 324 587,27 грн. основного боргу і 6 967,96 грн. 3% річних. Умовами п.4 договору цесії передбачено, що в момент його підписання цедент передає цесіонарієві оригінали договору №1 від 5 грудня 2011 року, додатків до нього, акти приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору.

В подальшому, посилаючись на відсутність у боржника - Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області - коштів на виконання даного зобов'язання, ТОВ "ТВО "Східбуд" просило господарський суд повернути йому заяву про заміну позивача його правонаступником, на підставі чого ухвалою суду першої інстанції від 11 вересня 2014 року провадження по даній заяві було припинено.

ТОВ "Вентто" звертаючись 28 листопада 2014 року до господарського суду із заявою про заміну позивача - ТОВ "Алькасар-ЛТД" правонаступником - ТОВ "Вентто" посилалось на те, що за договором цесії №27/06-14 від 27 червня 2014 року ТОВ "ТВО "Східбуд" відступило ТОВ "Вентто" право вимоги до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, набуте ним від ТОВ "Алькасар-ЛТД" за договором цесії від 15 лютого 2013 року, про що боржника повідомлено листом від 27 червня 2014 року. При цьому, заявник посилався на ст. 25 ГПК України, якою передбачено залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони у разі заміни кредитора в зобов'язанні.

У задоволенні вказаної заяви ТОВ "Вентто" судом було відмовлено з тих підстав, що при розгляді цієї заяви ТОВ "Алькасар-ЛТД" не надавало своєї згоди на здійснення заміни його правонаступником, а тому відсутні докази, які б надали правової підстави щодо процесуального правонаступництва його на ТОВ "Вентто".

ТОВ "Вентто" у повторній заяві, поданій до господарського суду Харківської області 9 липня 2015 року, посилаючись на ст. 25 ГПК України, просить змінити сторону стягувача у даній справі з ТОВ "ТВО "Східбуд" на нього, як процесуального правонаступника.

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву ТОВ "Вентто", посилаючись на положення ст. 512 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 25 ГПК України, вказував на те, що ТОВ "ТВО "Східбуд" набуло від ТОВ "Алькасар-ЛТД" прав кредитора щодо стягнення боргу з Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області відповідно до договору цесії від 15 лютого 2013 року, і таке процесуальне правонаступництво встановлено у межах справи №5023/5022/12, тобто не підлягає доказуванню, а тому ТОВ "Вентто", у свою чергу, є новим кредитором Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області за договором №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року на підставі договору цесії №27/06-14 від 27 червня 2014 року, укладеного ним із ТОВ "ТВО "Східбуд".

Харківський апеляційний господарський суд встановивши, що ухвалою місцевого господарського суду від 18 грудня 2014 року ТОВ "Вентто" вже було відмовлено у здійсненні відповідного процесуального правонаступництва, на момент винесення судом першої інстанції (21 липня 2014 року) ТОВ "Алькасар-ЛТД" не було позбавлено статусу позивача у справі №5023/5022/12, а ТОВ "ТВО "Східбуд" жодним процесуальним документом не було надано статусу його правонаступника, дійшов висновку про безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що таке правонаступництво встановлено у межах цієї справи і не потребує доказування. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування ухвали господарського суду Харківської області від 21 липня 2015 року та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Вентто".

З висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з таких підстав.

Встановлено, що спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, що виникли на підставі договору №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року, а тому з відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 1 324 587,27 грн. основного боргу, 6 967,96 грн. 3% річних, на виконання яких видано наказ про стягнення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Частиною 1 ст. 25 ГПК України встановлено, що, зокрема, у разі заміни кредитора в зобов'язанні, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.

Стадія виконання судового рішення є невід'ємною частиною стадії судового процесу.

З матеріалів справи вбачається те, що за договором відступлення права вимоги (цесії) від 15 лютого 2013 року ТОВ "Алькасар-ЛТД" передає ТОВ "ТВО "Східбуд" належне йому право вимоги до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, що виникає на підставі договору №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 5 грудня 2011 року в розмірі 1 324 587,27 грн. основного боргу і 6 967,96 грн. 3% річних.

За договором №27/06-14 відступлення права вимоги (цесії) від 27 червня 2014 року ТОВ "ТВО "Східбуд" набуте ним право вимоги за вказаним договором та у вказаному розмірі передав ТОВ "Вентто".

На вказані обставини попередні судові інстанції не звернули належної уваги, не встановили та не зазначили у судових рішеннях чи відбулася заміна кредитора в зобов'язанні щодо якого виник спір та хто з учасників є кредитором в цьому зобов'язанні, що впливає на правильність застосування закону про процесуальне правонаступництво.

За таких обставин, як ухвалу господарського суду Харківської області від 21 липня 2015 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2015 року у справі №5023/5022/12, не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими відповідно до норм матеріального та процесуального права, фактичних обставин та наявних матеріалів справи, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду судам слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін у справі і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2015 року у справі №5023/5022/12 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий:П.А.Гончарук Судді:І.Д.Кондратова Л.В.Стратієнко