Ухвала

від 01.10.2015 по справі 2а-3656/12/0170/5

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/73902/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (далі - УПФ) до Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Плодмашпроект» (далі - ДП «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Плодмашпроект») про відшкодування витрат між різницею суми пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2012 року, Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року представник УПФ звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 19 073,16 грн. різницю між сумою пенсії, призначеною науковим працівникам за Законом України від 13 грудня 1991 року №1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі - Закон №1977-ХІІ), та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Посилався на те, що підприємство має заборгованість перед Пенсійним фондом із зазначених виплат, добровільно відшкодовувати різницю у пенсійних виплатах не бажає.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДП «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Плодмашпроект» 19 073,16 грн. заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що підприємство повинно самостійно визначити суму, що підлягає сплаті. Крім того, позивачем пропущені строки звернення до адміністративного суду.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на підприємство поширюються приписи частини дев'ятої статті 24 Закону № 1977-ХІІ.

Висновок суду відповідає дійсним обставинам справи та є законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону № 1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок) встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами ПФУ до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісячно до 25 числа перераховують органу ПФУ за своїм місцезнаходженням відповідні кошти .

Згідно з пунктом 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи ПФУ стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Аналогічні висновки викладені в рішеннях Верховного Суду України від 5 червня 2012 року (справа №21-78а12), від 18 листопада 2014 року (справа № 21-496а14), які відповідно до статті 244-2 КАС України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідачем не надано доказів невірного визначення суми заборгованості та сплати цієї заборгованості в повному обсязі.

Строки звернення до суду врегульовані статтею 99 КАС України, відповідно до положень якої, зокрема абзацу 2 частини другої в редакції Закону України від 17.11.2011 року № 4054-VІ, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, адміністративний позов пред'явлено до суду у квітні 2012 року про стягнення коштів за лютий 2012 року, тобто у межах строку, передбаченого вище згаданою нормою КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Плодмашпроект» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

І.В. Штульман