Ухвала

від 09.10.2015 по справі 905/648/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Леніна, 5

У Х В А Л А

09.10.2015р. Справа № 905/648/15

Суддя господарського суду Донецької області Мельниченко Ю.С. , розглянувши матеріали заяви №14442/15 від 08.10.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКО-ФУД», м. Донецьк про відстрочку виконання рішення по справі:

за позовом : Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1», м. Харків

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКО-ФУД», м. Донецьк

про стягнення 15 506 грн. 79 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.07.2015р. по справі №905/648/15 позовні вимоги Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені ОСОБА_1», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-Фуд» задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №24/14 від 17.04.2014р. у сумі 9 000грн., 3% річних у сумі 241грн. 89коп., суму інфляційних втрат у розмірі 5 060грн. 87коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1685грн. 14коп.

08.10.2015р. до господарського суду Донецької області надійшла заява №14442/15 від 08.10.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКО-ФУД», м. Донецьк, про надання відстрочки виконання рішення суду на строк до закінчення проведення антитерористичної операції або до 01 липня 2016 року, якщо вона не буде завершена раніше.

Вказана заява, за висновками суду, підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, відстрочка фактично означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Одночасно, звернення до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення вимагає від заявника виконання загальних правил господарського процесуального законодавства, пов'язаних, у тому числі, із повідомленням учасників справи про наявність підстав для застосування судом приписів ст.121 Господарського процесуального кодексу України щодо відстрочки виконання судового акта.

За змістом п.7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» заяву, зокрема, про надання відстрочки, розстрочки виконання рішення слід розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо.

У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій, заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 121 Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала.

Відтак, на стадії прийняття до розгляду заяви про відстрочку виконання рішення та призначення заяви до розгляду суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником.

В силу статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному випадку такими належними доказами надіслання копій заяви з доданими до неї документами позивачу є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитками календарного штемпеля цього відділення.

Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів можуть вважатися документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та опис вкладення із зазначенням.

Дослідивши матеріали заяви №14442/15 від 08.10.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКО-ФУД», м. Донецьк про відстрочку виконання рішення по справі, судом було встановлено, що в якості доказу направлення позивачу копії заяви про відстрочку рішення суду з додатками, позивачем надано тільки фіскальний чек Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 07.10.2015р., згідно якого неможливо ідентифікувати, чи були відправлені належним чином копія заяви про відстрочку виконання рішення суду та додані до неї документи. Відповідно даний фіскальний чек без опису вкладення, не може бути належними доказом, який підтверджує відправлення іншій стороні копії заяви про відстрочку виконання рішення суду і доданих до неї документів.

При цьому, п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення заяви.

Документи, що підтверджують надсилання відповідачу копії заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з розглядом заяви та забезпеченням її правильного і своєчасного вирішення.

Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів відправки копії поданої до суду заяви про відстрочку виконання рішення суду з додатками в адресу позивача, що є передбаченою п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України підставою для повернення заяви про відстрочку виконання рішення суду без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 34, 38, 57, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Повернути заяву №14442/15 від 08.10.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-Фуд», м. Донецьк, про відстрочку виконання рішення суду і додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Міко-Фуд», що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток (для відповідача): заява про відстрочку виконання рішення суду від 06.10.2015р. на 4 арк. та доданні до неї документи на 34 арк.

Суддя Ю.С. Мельниченко