Рішення

від 07.10.2015 по справі 922/4582/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р.Справа № 922/4582/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛС Шарм", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тормех", м. Харків про стягнення 425367,83 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 17.07.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛС Шарм" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тормех" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми пені у розмірі 43313,33 грн. та суми штрафу у розмірі 382054,50 грн., всього - 425367,83 грн., за порушення умов виконання договору підряду № 1-14 на створення (передачу) обладнання від 03.06.2014 р., укладеного між сторонами.

29.09.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 07.10.2015 р. о 10:00.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх. № 40473 від 07.10.2015 р.), яка судом була задоволена.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 30.09.2015 р. за вх. № 39356, надав письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 06.10.2015 р. за вх. № 40352, надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника відповідача (адвокат ОСОБА_2В.) у розгляді іншої справи у Краснокутському районному суді Харківської області. Дана заява судом долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Господарський суд, розглянувши заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи, вважав за необхідне в її задоволенні відмовити, оскільки представник позивача проти її задоволення заперечував, а з наданого до заяви повідомлення не вбачалося, що ОСОБА_2 приймає участь у справі № 627/640/15-ц Краснокутського районного суду Харківської області, яка призначена на 07.10.2015 р. о 10:00.

При цьому суд зазначає, що не підлягає й задоволенню заява відповідача про відкладення розгляду справи від 29.09.2015 р. (вх. № 38976), оскільки представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 05.10.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

03.06.2014 р. між сторонами був укладений договір підряду № 1-14 на створення (передачу) обладнання (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що замовник (позивач) поручає, а підрядник (відповідач) зобов'язується виготовити обладнання за конструкторською документацією на криогенний роторно-ножевий подрібнювач грубого помелу, електронної схеми пульту управління азотною системою охолодження криогенного роторно-ножевого подрібнювача, електронною схемою пульту управління азотною системою охолодження криоаттритора, розроблених в рамках виконаного договору підряду № 2-13 від 21.11.2013 р. та конструкторської документації на систему охолодження корпусу робочої камери криоаттритора на підставі криотермостата ТЖ-ТС-01/16К-40 або системи азотного охолодження, розробленою підрядником в рамках даного договору, доставити обладнання на територію замовника, виконати зборку, провести пуско-налаштувальні роботи та передати замовнику криогенну 2-ох модульну лінію, призначену для тонкого помелу рослинної сировини.

Відповідно до п. 3.1. договору, додатку № 1 (кошторис витрат) до договору та додатку № 2 до договору (протокол узгодження договірної ціни) була визначена загальна вартість підрядних робіт у сумі 215850,00 грн.

Згідно з вимогами п.3.3. та додатку №1 до договору вартість першого етапу робіт (п.1 та п.2 додатку) складає 160500,00 грн.

Позивачем відповідно до вимог п.3.3. договору було здійснено авансовий платіж у сумі 60 % від вартості першого етапу (96300,00 грн.), що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 135 від 07.07.2014 р. на суму 29600,00 грн., № 130 від 04.07.2014 р. на суму 31100,00 грн., № 136 від 09.07.2014 р. на суму 30000,00 грн. та № 139 від 16.07.2014 р. на суму 5600,00 грн.

Остаточна сума авансового платежу була здійснена відповідачу 16.07.2014 р.

Згідно з п.4.2. договору відповідач повинний був здати роботу (1 етап) не пізніше ніж через 60 днів з дня отримання авансового платежу, тобто до 16.09.2014 р.

У зв'язку з тим, що відповідачем зазначені роботи у визначений термін не були виконані 16.09.2014 р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору підряду № 1-14 від 03.06.2014 р.

Згідно п.3 додаткової угоди до договору строк дії договору було продовжено до 15.02.2015 р., а в частині взаєморозрахунків - до остаточного виконання сторонами договірних зобов'язань.

Пунктом 4 додаткової угоди до договору було передбачено, що у зв'язку з порушенням строку виконання робіт по договору з вини відповідача, відповідно п. 6.2. договору сторони домовилися нарахувати пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочки починаючи з 16.09.2014 р. по день підписання актів приймання - передачі криогенної 2-ох модульної лінії, призначеної для тонкого помолу рослинної сировини.

Згідно п. 7 додаткової угоди до договору сторони домовилися, що у разі повторного порушення строків виконання робіт по виготовленню та наладки криогенної 2-ох модульної лінії, відповідач після 15.02.2015 р. крім пені сплачує позивачу штраф у розмірі 1% від вартості кошторису за кожен прострочений день.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем робіт за договором та складення між сторонами акту виконаних робіт за договором.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

При цьому суд зазначає, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011, постанова Верховного Суду України від 30.05.2011 р. у справі № 42/252 та постанова Верховного Суду України від 09.04.2012 р. у справі № 20/246-08).

Судом були перевірені розрахунки позивача суми пені та штрафу та встановлено, що розрахунок суми штрафу є вірним, а сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 42812,22 грн.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми пені у розмірі 42812,22 грн. нарахованої за період з 16.09.2014 р. по 11.08.2015 р. та суми штрафу у розмірі 382054,50 грн. нарахованого за період з 16.02.2015 по 11.08.2015 р.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 8497,34 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 627, 628, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тормех" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17, ідентифікаційний код 31440082, р/р 26001799985675 в ПАОКБ "Правекс-Банк" МФО 380838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛС Шарм" (61098, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 25467325, р/р 26008349841200 в ПАТ "УкрСіббанк" МФО 351005) суму пені у розмірі 42812,22 грн., суму штрафу у розмірі 382054,50 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 8497,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 12.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_3