Постанова

від 05.11.2015 по справі 922/4582/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2015 р. Справа № 922/4582/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.07.2015 року),

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 01.10.2015 року), ОСОБА_3 (довіреність від 01.10.2015 року),

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.5006Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2015 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«АЛС ШармВ» , м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТормехВ» , м.Харків

про стягнення 425367,83 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛС Шарм" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тормех" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми пені у розмірі 43313,33 грн. та суми штрафу у розмірі 382054,50 грн., всього - 425367,83 грн., за порушення умов виконання договору підряду № 1-14 на створення (передачу) обладнання від 03.06.2014 р., укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2015 року у справі № 922/4582/15 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тормех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛС Шарм" суму пені у розмірі 42812,22 грн., суму штрафу у розмірі 382054,50 грн. В решті позову відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права, недослідженість судом в повній мірі всіх обставин справи, не прийняття до уваги умов договору підряду( пункти 1.1; 1.6).

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, зокрема, що, позивачем, відповідно до вимог статті 56 ГПК України, на адресу відповідача була направлена копія позовної заяви з доданими до неї документами, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком пошти; матеріали справи також містять докази повідомлення відповідача про дату та час слухання справи в суді першої інстанції. Крім того, позивач вказує, що умови укладеного договору припускають альтернативне використання системи охолодження замовленого ним обладнання: кріотермостата ТЖ-ТС-01/16К-40 або системи азотного охолодження, розробленого підрядником в рамках даного договору, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги щодо не виконання з боку замовника вимог п.1.6 договору є безпідставними. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

03.06.2014 р. між ТОВ В«АЛС ШармВ» та ТОВ В«ТормехВ» укладено договір підряду № 1-14 на створення (передачу) обладнання (далі - договір) (а.с.9).

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виготовити обладнання за конструкторською документацією на кріогенний роторно-ножевий подрібнювач грубого помелу, кріоаттрітор - подрібнювача тонкого помелу, електронної схеми пульту управління азотною системою охолодження кріогенного роторно-ножевого подрібнювача, електронною схемою пульту управління азотною системою охолодження кріоаттрітора, розроблених в рамках виконаного договору підряду № 2-13 від 21.11.2013 р. та конструкторської документації на систему охолодження корпусу робочої камери кріоаттрітора на основі кріотермостата ТЖ-ТС-01/16К-40 або системи азотного охолодження, розробленою підрядником в рамках даного договору, доставити обладнання на територію замовника, виконати зборку, провести пуско-налаштувальні роботи та передати замовнику кріогенну 2-ох модульну лінію, призначену для тонкого помелу рослинної сировини.

Згідно п. 3.1. договору, вартість робіт підрядника є договірною та визначається кошторисом затрат (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору. Всього загальна вартість робіт підрядника по даному договору складає 215850 грн.

Порядок розрахунків ( у відповідності до Додатку №1) визначено п .3.3 договору:

-протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами даного договору замовник виплачує підряднику аванс в розмірі 60% вартості 1-го етапу робіт (1-й етап робіт - роботи по пункту 1, 2 кошторису витрат);

-протягом 5 робочих днів з дня приймання 1-го етапу робіт, замовник здійснює остаточний розрахунок з підрядником по вартості 1-го етапу робіт;

-протягом 5 робочих днів з дня приймання 1-го етапу робіт, замовник виплачує підряднику аванс в розмірі 50% вартості 2-го етапу робіт (2-й етап робіт - роботи по пункту 3,4,5 кошторису витрат);

-протягом 5 робочих днів з дня приймання 2-го етапу робіт, замовник здійснює остаточний розрахунок з підрядником по вартості 2-го етапу робіт.

В п.4.1 договору визначено, що здача-приймання виконаних робіт по даному договору оформлюється сторонами актом здачі-приймання кожного етапу виконаних робіт.

У відповідності до п.4.2 договору, час здачі-приймання 1-го етапу робіт - не пізніше ніж 60 робочих днів з дня надходження авансового платежу по 1-му етапу робіт на рахунок підрядника в повному обсязі. Час здачі-приймання 2-го етапу - не пізніше 15 робочих днів з дня надходження авансового платежу по 2-му етапу робіт на рахунок підрядника в повному обсязі.

Замовник оплачує загальну вартість робіт по даному договору у відповідності з умовами даного договору (п.5.1 договору).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що матеріали та комплектуючі для виконання робіт по даному договору придбає підрядник.

Відповідно до п.7.1 договору, виконання робіт по кожному етапу даного договору підрядник розпочинає тільки після отримання відповідного авансового платежу, відповідно до п.3.3 договору та Додатку №1.

За несвоєчасне виконання робіт підрядником по даному договору (п.4 даного договору, підрядник сплачує замовнику пеню на вартість прострочених робіт в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення здачі робіт (п.6.2 договору).

Строк дії договору сторони визначили в п.8, відповідно до якого, початок - 14 червня 2014 року, кінець дії договору - 16 вересня 2014 року з урахуванням пунктів 4.2,4.3,5.2 та 7.1 договору.

16.09.2014 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору (а.с.16).

В п.2 додаткової угоди сторони узгодили об'єднати суми оплат пунктів 1,2,3 кошторису витрат до договору підряду №1-14 від 03.06.2014 року і здійснити оплату за роботи, зазначені в цих пунктах, після підписання сторонами акту здачі-приймання 2-х модульної кріогенної лінії протягом наступних 5 банківських днів.

У зв'язку з порушенням підрядником строків здійснення і здачі пуско-налагоджувальних робіт, строк дії договору продовжено до 15.02.2015 р., а в частині взаєморозрахунків - до остаточного виконання сторонами договірних зобов'язань (п.3 додаткової угоди).

Пунктом 4 додаткової угоди до договору було передбачено, що у зв'язку з порушенням строку виконання робіт по договору з вини відповідача, відповідно до п.6.2. договору сторони домовилися нарахувати пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення починаючи з 16.09.2014 р. по день підписання актів приймання - передачі криогенної 2-ох модульної лінії, призначеної для тонкого помолу рослинної сировини.

В п. 7 додаткової угоди до договору визначено, що у разі повторного порушення строків виконання робіт по виготовленню та наладки кріогенної 2-ох модульної лінії, підрядник після 15.02.2015 р. крім пені, сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від вартості кошторису за кожен день прострочення.

Позивач, на виконання вимог п.3.3. договору, перерахував відповідачу авансовий платіж в розмірі 60 % від вартості першого етапу робіт, а саме 96300 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 135 від 07.07.2014 р. на суму 29600 грн., № 130 від 04.07.2014 р. на суму 31100 грн., № 136 від 09.07.2014 р. на суму 30000 грн. та № 139 від 16.07.2014 р. на суму 5600 грн. (а.с.17,18).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що станом на день подання позову відповідач не виконав роботи, передбачені договором, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 382054,50 грн. та 43313,33 грн. пені.

Колегія суддів враховує наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати (аналогічна правова думка міститься в п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Відповідно до п.6.2 договору, за несвоєчасне виконання робіт підрядником по даному договору (п.4 даного договору), підрядник сплачує замовнику пеню на вартість прострочених робіт в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення здачі робіт.

В п. 7 додаткової угоди до договору визначено, що у разі повторного порушення строків виконання робіт по виготовленню та наладки кріогенної 2-ох модульної лінії, підрядник після 15.02.2015 р. крім пені, сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від вартості кошторису за кожен день прострочення.

Отже, стягнення штрафу та пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань передбачено умовами укладеного сторонами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Згідно з умовами п.3.3. та додатку №1 до договору вартість першого етапу робіт (п.1 та п.2 додатку №1) складає 160500 грн. Протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами договору, позивач повинен був сплатити відповідачу аванс в розмірі 60% вартості 1-го етапу робіт, тобто 96300 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував відповідачу авансовий платіж в розмірі 96300 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 135 від 07.07.2014 р. на суму 29600 грн., № 130 від 04.07.2014 р. на суму 31100 грн., № 136 від 09.07.2014 р. на суму 30000 грн. та № 139 від 16.07.2014 р. на суму 5600 грн. (а.с.17,18).

Таким чином, остаточну суму авансового платежу відповідач отримав 16.07.2014 року.

Виходячи з умов п.4.2. договору, відповідач повинен був виконати 1-й етап робіт не пізніше ніж через 60 днів з дня отримання авансового платежу, тобто до 16.09.2014 р.

Станом на час розгляду справи відповідач жодного належного доказу на підтвердження виконання ним 1-го етапу робіт, які передбачені пунктом 1,2 кошторису витрат, до матеріалів справи не надав.

Матеріали справи не містять актів здачі-приймання як 1-го, так і 2-го етапу робіт, як це передбачено п.4.1 договору.

Крім того, судова колегія приймає до уваги, що 16.09.2014 року сторони підписали додаткову угоду, в п.3 якої вказали, що у зв'язку з порушенням підрядником строків здійснення і здачі пуско-налаштувальних робіт, строк дії договору продовжено до 15.02.2015 р.

Пунктом 4 додаткової угоди до договору сторони узгодили, що у зв'язку з порушенням строку виконання робіт по договору з вини відповідача, відповідно до п.6.2. договору сторони домовилися нарахувати пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення починаючи з 16.09.2014 р. по день підписання актів приймання - передачі криогенної 2-ох модульної лінії, призначеної для тонкого помолу рослинної сировини.

Таким чином, положення додаткової угоди свідчать про те, що відповідач фактично визнав факт порушення строку виконання ним 1-го етапу робіт та погодився з нарахуванням йому пені починаючи з 16.09.2014 року.

Враховуючи наведене, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача пені у розмірі 42812,22 грн. за період з 16.09.2014 року по 11.08.2015 року (нарахування пені з 17.07.2014 , як здійснено позивачем в позовній заяві, є необґрунтованим, таким, що не відповідає умовам п. 4.2 договору).

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів виготовлення та наладки та передачі за актом приймання - передачі кріогенної 2-ох модульної лінії відповідачем до 15.02.2015 року, колегія суддів приходить до висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 382054,50 грн., нарахованих за період з 16.02.2015 року по 11.08.2015 року, на підставі п.7 додаткової угоди.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не виконав п.1.1, п.1.6 договору, а саме не надав відповідачу конструкторську документацію, що розроблена в межах договору підряду №2-13 від 21.11.2013 року та кріотермостат ТЖ-ТС-01/16К-40, що позбавило відповідача можливості належним чином виконати свої зобов'язання за договором.

Відповідно до п.1.6 договору, замовник надає підряднику кріотермостат ТЖ-ТС-01/16К-40 для комплектації кріогенної 2-лх модульної системи.

Судова колегія звертає увагу на те, що про кріотермостат ТЖ-ТС-01/16К-40 зазначено також в п.1.1 договору, як складова частина предмету договору, який має бути виготовлений.

Разом із тим, п.1.1 договору містить альтернативу щодо системи охолодження роторно-ножового подрібнювача: «на основі кріотермостата ТЖ-ТС-01/16К-40 або системи азотного охолодження, розробленої підрядником в рамках даного договору».

Позивач в запереченні на апеляційну скаргу та в своїх поясненнях в судовому засіданні 05.11.2015 року зазначив, що сторони ще в липні 2014 року визначилися стосовно системи охолодження роторно-ножового подрібнювача,що підтверджується змістом підпункту 4 пункту 2.1 договору, який передбачає використання рідинного азоту на 1 кг сировини не більше ніж літр (помел в рідинному азоті або його парах).

Крім того, відповідач разом із апеляційною скаргою надав до матеріалів справи видаткову накладну №47 від 16.07.2014 року, яка свідчить про придбання відповідачем у ТОВ «ТЕХ.САР» з метою виконання своїх зобов'язань за договором азотної системи охолодження в кількості 2 штук (а.с.98).

Вказана обставина також підтверджується переліком комплектуючих та матеріалів для кріогенної 2-ох модульної лінії, призначеної для тонкого помелу рослинної сировини до договору підряду №1-14 від 03.06.2014 року, який затверджений директором ТОВ «Тормех» 14.11.2014 року та містить також посилання на азотну систему охолодження, без використання кріотермостата ТЖ-ТС-01/16К-40 (а.с.100).

Таким чином, судова колегія приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідач мав використати систему азотного охолодження, розроблену ним самим.

Отже, доводи відповідача про те, що строк виконання ним договору не настав, оскільки відповідачем не виконано п.1.6 договору не можуть бути прийнятими до уваги.

Вказані висновки ґрунтуються також на умовах додаткової угоди № 1 від 16.09.2014 до договору підряду № 1-14 від 03.06.2014 р., в пункті 3 якої сторони домовилися продовжити строк дії договору підряду, вказавши причиною - порушення підрядником (відповідачем) строків здачі пуско-налагоджувальних робіт, в пункті 4 додаткової угоди сторони, саме через «порушення строків виконання робіт за договором підряду з вини підрядника» визначилися із періодом нарахування пені.

Отже, умови вказаної додаткової угоди вказують на наявність вини відповідача у порушенні строків виконання договору підряду та визнання цієї обставини самим відповідачем.

За таких обставин, посилання апелянта на документи, які є предметом іншого договору підряду №2-13 від 21.11.2013 року, укладеного між ТОВ «АЛС Шарм» та ФОП ОСОБА_4 є безпідставним, оскільки не стосуються правовідносин сторін у даній справі та не входять до предмету доказування.

Відповідач в апеляційній скарзі та в судовому засіданні 05.11.2015 року також пояснював, що він здійснив попередню зборку устаткування, розпочав тестові випробування, але позивач не підписує акт приймання-передачі і не сплачує «кошти необхідні для продовження робіт».

Такі доводи відповідача суперечать його доводам про те, що через невиконання позивачем умов п.1.6. договору відповідач не міг виконувати свої зобов'язання за договором підряду.

Крім того, згідно п.2 додаткової угоди № 1 від 16.09.2014 сторони домовилися, що оплата за роботи, вказані в пунктах 1,2,3 кошторису витрат будуть здійснені після підписання сторонами акта здачі - приймання 2-х модульної кріогенної лінії.

Докази відмови підписати вказані акти з боку позивача в матеріалах справи також відсутні.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції, в порушення порядку прийняття позовної заяви до провадження, не перевірив докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, вказані документи на адресу відповідача не надходили; копія конверту на аркуші справи 21 не є доказом виконання позивачем вимог статті 56 ГПК України. Також апелянт вказує, що суд неправомірно відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та не створив належні умови відповідачу для участі в розгляді справи, поданні відповідних доказів, ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ст.56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб з описом вкладення.

В статті 57 ГПК України зазначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. 19 Постанови кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 р. № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку" № 270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, опис вкладення - це документ, який складається під час відправлення кореспонденції, а наявність на описі вкладення календарного штемпеля поштового відділення з номером поштового відправлення є доказами відправлення такого листа.

Як свідчать матеріали справи, до позовної заяви позивачем надано фіскальний чек від 11.08.2015 року, який є розрахунковим документом встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку та є доказом надсилання відповідачу копії позовної заяви (а.с.6).

Крім того, позивачем до позовної заяви надано опис вкладення в поштове відправлення з відміткою поштового штемпеля, з якого також вбачається факт відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.7).

Таким чином, позивачем виконано вимоги ст. ст.56, 57 ГПК України в частині направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.

Копія поштового конверту (а.с.21), на який посилається відповідач в апеляційній скарзі, підтверджує факт направлення відповідачем відповіді на претензію позивача та не є доказом виконання позивачем вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України.

Враховуючи наведене, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм ГПК України, при прийнятті позовної заяви до провадження є безпідставними.

Крім цього, за приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Ухвала господарського суду Харківської області від 13.08.2015 року про порушення провадження у справі, якою розгляд справи призначався на 10.09.2015 року, направлялась на адресу відповідача, однак повернулась підприємством зв'язку з довідкою про невручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.47-53).

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

10.09.2015 року відповідач в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 29.09.2015 року. (а.с.37).Вказана ухвала направлена на адресу відповідача, про що свідчить штамп на її зворотньому боці.

29.09.2015 року відповідач в судове засідання не з'явився, однак після судового засідання у даній справі, здав нарочно до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, що свідчить про обізнаність відповідача про вказане судове засідання(а.с.45).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2015 року розгляд справи судом відкладено на 07.10.2015 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання (а.с.43). Вказана ухвала направлена на адресу відповідача, про що свідчить штамп на її зворотньому боці і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Крім того, 05.10.2015 року відповідач ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить його підпис на заяві (а.с.45), а отже був обізнаний про час та місце наступного судового засідання.

Посилання апелянта на те, що дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи він отримав лише 05.10.2015 року спростовується листом суду №034901 від 29.09.2015 року про можливість ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні господарського суду Харківської області (а.с.46).

05.10.2015 року суд першої інстанції надіслав відповідачу телефонограму №607, в якій повідомив директора ТОВ «Тормех» ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи на 07.10.2015 року (а.с.56).

Представник відповідача в судове засідання 07.10.2015 року не з'явився, однак 06.10.2015 року надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні (а.с.59).

Колегія суддів враховує, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

В клопотанні про відкладення розгляду справи, відповідач не довів суду неможливість заміни представника та неможливість розгляду справи без участі його представника.

Таким чином, з огляду на викладене, судом першої інстанції надано відповідачу достатньо часу для підготовки та участі в розгляді справи, у зв'язку з чим відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, надати суду відзив, необхідні докази для обґрунтування своєї позиції по справі.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, апеляційний суд приходить до висновку про створення судом першої інстанції належних умов відповідачу для участі в розгляді справи та надання доказів в обґрунтування своєї правової позиції по справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2015 року у справі № 922/4582/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 05.11.2015 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Черленяк М.І.