Ухвала

від 07.10.2015 по справі 816/2231/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р.Справа № 816/2231/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 816/2231/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремторг" ( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.05.2015 № 0002432202/1263.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено.

Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" (код ЄДРПОУ 37154268) до Державного бюджету (реквізити для сплати судового збору: р/р: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) судові витрати в розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок, що, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що у період з 30.03.2015 по 03.04.2015 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кремторг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Алвікс" за період серпень-вересень 2014 року, УДППЗ "Укрпошта" за квітень 2013 року, ПП "Агентство маркетингових Досліджень" за липень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.04.2015 № 499/16-03-22-02-12/37154268.

За висновками акту від 10.04.2015 № 499/16-03-22-02-12/37154268 перевіркою встановлено порушення ТОВ "Кремторг" пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за вересень 2014 року на загальну суму 302 363 грн 31 коп.

На підставі акту перевірки від 10.04.2015 № 499/16-03-22-02-12/37154268 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2015 № 0002432202/1263, яким ТОВ "Кремторг" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 377 954 грн 13 коп., з них: за основним платежем - 302 363 грн 31 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 75 590 грн 82 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені норми колегія суддів, вважає, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та її учасників.

Відповідно до п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству на необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо.

В підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

Таким чином, акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лише при дотриманні вищезазначених умов платники податку мають право віднести витрати на маркетингові послуги до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Алвікс" включено до складу податкового кредиту за вересень 2014 року суму ПДВ в розмірі 302 363 грн 31 коп.

За результатами документальної позапланової перевірки ТОВ "Кремторг" відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення вказаної суми податку до складу податкового кредиту, оскільки в ході перевірки не підтверджено фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання послуг у контрагента ТОВ "Алвікс".

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські відносини із ТОВ "Алвікс" на підставі договору про надання маркетингових послуг від 01.08.2014 № 38.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг у рамках господарської діяльності, платник подав суду копії договору про надання маркетингових послуг від 01.08.2014 № 38 з додатками, актів здачі-прийняття робіт від 31.08.2014 № 002039, від 30.09.2014 № 003030, податкових накладних від 31.08.2014 № 39, від 30.9.2014 № 35, рахунків від 19.09.2014 № 146, від 01.10.2014 № 655, платіжних доручень про оплату послуг, а також копії звітів про проведення маркетингового дослідження /том 1 а.с. 31 - 145/.

Разом з тим, подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності Товариства.

Також, колегія суддів зазначає, що у звіті про маркетингові дослідження не висвітлені напрямки дослідження, які передбачені договором. Звіт має загальний пізнавальний та інформаційний характер і не містить жодних результатів та рекомендацій, які дали б змогу замовнику використати їх в своїй господарській діяльності для стимулювання збуту продукції, зростання обсягів реалізації та збільшення доходу підприємства.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ТОВ "Алвікс" вивчало, досліджувало та аналізувало споживчий попит на ринку, на якому здійснює свою діяльність позивач; у справі відсутні докази того, яким чином надавалися маркетингові послуги, який практичний результат їх використання позивачем.

Наведене не відповідає сутності послуг, визначеній у підпункті 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Враховуючи зазначене, позивачем не спростовано належними доказами доводи контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Так, підтвердженням фактичного виконання умов укладених, платником податку договору, мають виступати не лише первинні документи, що підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійснених господарських операцій, фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Таким чином, формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку, тоді як реальність операцій з поставки маркетингових послуг позивачеві у рамках господарських правовідносин з ТОВ "Алвікс" та зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача документально не підтверджується.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" - необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 816/2231/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.