Постанова

від 10.07.2006 по справі 8/418пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/418пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.07.06                                                                                 Справа № 8/418пд.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Краснодонської об”єднаної державної податкової інспекції Луганської області, місто Краснодон  Луганської області,

до      1-го відповідача –Приватного підприємства „Лугоптсервіс”, місто Луганськ,

         2-го відповідача –Приватного підприємства „Зеніт”, місто Краснодон, -

про визнання недійсним договору,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від  позивача – Комарова М.Е. –головний державний податковий інспектор, - довіреність №3 від 12.01.06 року;

від  1-го відповідача –не прибув;

від 2-го відповідача -  Ляшенко Л.М. , – довіреність №б/н від 02.01.06 року; -   

встановив:

           суть спору: Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцію Луганської області (далі –ОДПІ; Краснодонська ОДПІ, -  Позивач)  заявлено вимогу про визнання недійсним договору  №212 від 01.09.2003 року –на ремонт м'якої покрівлі житлового будинку №3 на кв. Радянський та №23 Мікроцентру у місті Краснодоні,  укладеного між Приватним підприємством „Лугоптсервіс” (далі –ПП „Лугоптсервіс”, - Підрядник, - 1-й Відповідач), - з одного боку, - та Приватним підприємством „Зеніт” (далі –ПП „Зеніт”, - Замовник, -  2-й Відповідач), - з іншого боку, - як такого, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства (частина 1 ст. 207 Господарського кодексу України, - далі - ГК), та про застосування щодо сторін по договору наслідків, передбачених частиною 1 ст. 208 ГК України, - а саме: стягнути з ПП „Лугоптсервіс” на користь ПП „Зеніт” грошових коштів у сумі 102613,40 грн., отриманих від ПП „Зеніт” на виконання договору від 01.09.03 року №212, а також стягнути з ПП „Зеніт” на користь держави вартість отриманих від ПП „Лугоптсервіс” послуг по договору від 01.09.03 року №212 у загальній сумі 102613,40 грн.

          Відповідно до позовної заяви цю справу порушено на підставі ст.ст.1, 12, 61, 64 та 65 ГПК України.

          Згідно ст. 77 ГПК України   її розгляд було відкладено:

          з 27.06.06 року –на 04.07.06 року  - у зв'язку з неприбуттям до судового засідання відповідачів;

          з 04.07.06 року –на 10.07.06 року –з аналогічних причин.

          З урахуванням того, що позивачем по справі є суб'єкт владних повноважень –Краснодонська ОДПІ, суд, керуючись ст.17 та частиною 1 ст. 18 КАС України, подальший розгляд справи здійснив за правилами адміністративного судочинства.

Представники позивача та 2-го відповідача звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам  ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а тому його задоволено судом.  

Представник  позивача  у судовому засіданні позов підтримав.

Перший відповідач  відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце судового слухання.

З урахуванням цієї обставини суд, керуючись частиною 6 ст.71 та ст.128 КАС України, здійснив розгляд справи на підставі наявних у ній документів.

Другий відповідач позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього за №234/33 від 13.06.06 року, стверджуючи, що при укладенні та виконанні спірного договору не переслідував мети, яка була б завідомо суперечна інтересам держави та суспільства, у тому числі –спрямованої на ухилення від сплати податків.

          Заслухавши представників позивача та 2-го відповідача,  дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1.  02.07.03 року Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради ПП „Лугоптсервіс”, ідентифікаційний код 32539127,  зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що того ж дня зроблено реєстраційний запис №25370169Ю0043475, місцезнаходження підприємства: місто Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 13, кім. 63.

          2. 28.05.99 року виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області ПП „Зеніт”, ідентифікаційний код 30419772, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про зроблено запис №13871200000000114.

          3.Згідно матеріалам справи, - обидва підприємства зареєстровані в якості платників податку на додану вартість (далі –ПДВ).

          4. 01.09.03 року між ПП „Лугоптсервіс”, - з одного боку, - та ПП „Зеніт”, - з іншого боку, - укладено договір №212 –на ремонт м”якої покрівлі житлового будинку №3 на кв. Радянський та №23 Мікроцентру у місті Краснодоні.

          Згідно пункту 1 договору, Підрядник (ПП „Лугоптсервіс”) виконує ремонт м'якої покрівлі житлових будинків №3 на кв. Радянський та №23 Мікроцентру міста Краснодону –згідно проектно-кошторисній документації.          

          Підрядник виконує роботи  з використанням власних будівельних матеріалів, транспорту, засобів малої механізації. (п. 2).

          Закінчення робіт по об'єктах оформляється актами форми №2 та підписується обома сторонами (п.3).

          Замовник зобов'язується здійснювати розрахунки з Підрядником у готівковій та безготівковій формах (п.4).

          Термін дії договору –з моменту укладення  і  до 31.12.04 року (п.7).

          Будь-які дані про те, що договір будь-ким оспорено чи визнано у встановленому законом порядку неукладеним або недійсним, - у справі відсутні.

          5.В якості доказів виконання спірного договору Позивачем на Другим відповідачем надано до суду наступні документи:

          5.1. Надано Позивачем:

          податкові накладні, видані ПП „Лугоптсервіс” –Приватному підприємству „Зеніт”:

          №30/9 від 30.09.03 року -  на суму 75470,00 грн., з яких ПДВ становить 12578,33 грн.;

          №3010 від 30.09.03 року –на суму14686,62 грн., з яких ПДВ становить 2447,77 грн.;

          №3009 від 30.09.03 року на суму 12456,78 грн., з яких ПДВ становить 2076,13 грн.;

          акти приймання виконаних робіт:

           за вересень 2003 року по виконанню робіт по обладнанню систем індивідуального опалення у містах Краснодоні, Молодогвардійську  та Суходольську на загальну суму 75470,00 грн., з яких ПДВ –12578,33 грн.;

          за вересень 2003 року –про виконання ремонту м'якої покрівлі буд. №23 Мікроцентру м. Краснодону на суму 15459,60грн., ПДВ –2576,60 грн.;

          за вересень 2003 року –про ремонт м'якої покрівлі буд. №3 кв. Радянський м. Краснодону на суму 13112,40 грн., з них ПДВ 2185,40 грн.  

          5.2.Надано Другим відповідачем:

          акти приймання виконаних робіт, складені ПП „Зеніт” (Генпідрядник) та Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна контора №1 міськвиконкому” на виконання укладеного між ними договору №19 від 01.09.03 року:

          №б/н за вересень 2003 року (від 22.09.03 року)–на приймання виконаних робіт з ремонту м'якої покрівлі будинку №23 Мікроцентру м. Краснодону –на 15459,60 грн., з яких ПДВ –2576,60 грн.;          

          №б/н за вересень 2003 року  (від 30.09.03 року)–на приймання робіт по ремонту м'якої покрівлі на тому ж будинку на аналогічну суму;

          №б/н за вересень  2003 року (від 30.09.03 року)–на приймання робіт по ремонту м'якої покрівлі на будинку №3 кв. Радянський міста Краснодону –на суму 13112,40 грн, з яких ПДВ –2185,40 грн.;

          №б/н за вересень 2003 року (від 22.09.03 року) –на приймання робіт по ремонту м'якої покрівлі на будинку №3 кв. Радянський міста Краснодону - на суму 13112,540, з яких ПДВ –2185,40 грн.;

          акт приймання виконаних робіт за вересень 2003 року (від 30.09.03 року) по обладнанню систем індивідуального опалення у містах Краснодоні, Молодогвардійську та Суходольську –на суму 75470,33 грн., з них ПДВ –12578,33 грн., підписаний сторонами по спірному договору;

          платіжні доручення:

          №97 від 01.09.03 року –на суму 10000,00 грн.;

          №112 від 11.09.03 року на суму 10000,00 грн., - згідно яким ПП „Зеніт” вказану у них суму грошових коштів сплатило на користь ПП „Лугоптсервіс” за виконаний обсяг робіт згідно актів приймання за серпень 2003 року.

          У справі відсутні докази про визнання цих актів недійсними у встановленому законом порядку.

          5.3. Другим відповідачем також надано до суду витяг з акту перевірки №1504/23-30419772 від 23.07.04 року „Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП „Зеніт”, ід. код 30419772, за період з 01.07.01 року по 31.03.04 року”, здійсненої Краснодонською ОДПІ, - при цьому порушень податкового законодавства стосовно нарахування та сплати ПДВ встановлено не було.

          Таким чином, вищевикладене дає суду підстави дійти висновку про те, що  договір №212 від 01.09.03 року, укладений між Першим та Другим відповідачами, виконано у повному обсязі, що підтверджується  документами, які не спростовані та дані про які наведено вище у цій постанові.

          6.На вимогу суду Позивачем надано до справи податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2003 року, складену ПП „Лугоптсервіс” та подану до Ленінської МДПІ у місті Луганську 14.10.03 року, вх. №70083, згідно якій показано обсяги продажу у сумі 12300,00 грн., та суму зобов'язання з ПДВ  у розмірі  2460,00 грн.

          ІІ. Позивачем долучено до матеріалів справи рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області від 21.07.04 року по справі №2-880 –за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську –до Піхтерєва Володимира Івановича –про визнання недійсними установчих документів ПП „Лугоптсервіс”.

          Згідно цьому рішенню позов задоволено, - тобто установчі документи ПП „Лугоптсервіс” визнано недійсними.

          Підставами для винесення такого рішення стало письмове пояснення, надане  Піхтерєвим В.І. працівникам податкової міліції з приводу того, що  державну реєстрацію ПП „Лугоптсервіс” він здійснив за грошову винагороду,  не маючи при цьому наміру дійсно займатися підприємницькою діяльністю.

          Громадянин Піхтерєв В.І. у судовому засіданні участі не брав.

          З огляду на викладене у цьому розділі постанови господарського суду, - останній критично оцінює це рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області як з огляду на те, що судом не було отримано та досліджено особисті пояснення Піхтерєва В.І., а лише його письмове пояснення, - так і те, що суд не встановив, в чому ж саме полягають факти, які стали підставою для визнання   установчих документів ПП „Лугоптсервіс” недійсними.

          ІІІ. Згідно наданій Позивачем довідці з ЄДРПОУ, лише 23.03.05 року за №13821310000003572 до нього внесено запис  про судове рішення щодо припинення юридичної особи –ПП „Лугоптсервіс”.

          В той же час згідно довідці Головного управління статистики у Луганській області  №13-48/1236 від 16.06.06 року ПП „Лугоптсервіс” ДО ЦЬОГО ЧАСУ значиться в ЄДРПОУ.

          ПП „Зеніт”  також значиться у ЄДРПОУ на час розгляду справи (довідка Головного управління статистики у Луганській області №13-48/1236 від 16.06.06 року).

          Таким чином, за станом на момент укладення та виконання спірного договору  його сторони були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому чинним законодавством (пункт 2 та ін. Положення  про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ  №740 від 25.05.98 року (далі –Положення №740), - яке було чинним на момент державної реєстрації сторін по договору.

          ІУ. Згідно наданому до матеріалів справи акту  №807 від 14.01.05 року, - саме цього дня Ленінською МДПІ  у місті Луганську було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №17313712,  виданого ПП „Лугоптсервіс”, ід. код 32539127.

          З урахуванням доводів, викладених у розділах І-ІУ цієї постанови, суд дійшов висновку про те, що:

           на час укладення та виконання спірного договору обидві його сторони були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому чинним законодавством;

          договір, укладений між ними, повністю виконано, що підтверджується документально, у томі числі –документами, підписаними за участі юридичної особи, яка не є учасником спірного договору №212 від 01.09.03 року, - тобто  Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1 міськвиконкому” (місто Краснодон);

          як сам договір, так і жоден з документів, які підтверджують факт його виконання, не скасовано та не визнано нечинними;

          на момент видачі податкових накладних обидві сторони  по спірному договору були зареєстровані як платники ПДВ;

          в матеріалах справи маються докази того, що декларації з ПДВ як ПП „Лугоптсервіс”, так і ПП „Зеніт” у вересні 2003 року до податкових органів –надавались.

          Заслухавши представників Позивача та Другого відповідача, оцінивши наявні  у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

          1.Наданими Позивачем доказами НЕ доведено, що ПП „Лугоптсервіс” на час укладення та виконання договору №212 від 01.09.03 року НЕ мало статусу юридичної особи.

          Як сказано у п. 36 Положення №740, скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України.

          Аналогічна норма міститься у частині 2 статті 33 „Припинення юридичної особи” - нині чинного Закону України від 15.06.03 року №755-ІУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (далі –ЗУ №755-ІУ), в якій сказано:

юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

          Про це ж йдеться у частині 7 ст. 59 Господарського кодексу України (далі –ГК):

          скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

          2.Закон не покладає на сторону по договору обов'язку про здійснення перевірки законності та обґрунтованості державної реєстрації  іншого учасника договору, а також того, чи звітує він перед податковими органами.

          3.Факт визнання недійсними установчих документів ПП „Лугоптсервіс” рішенням Слов'яносербського районного суду від 21.07.04 року (справа №2-880)   було зареєстровано у встановленому порядку лише 23.03.05 року.

          Цей факт об'єктивно не існував на час укладення та виконання спірного договору, а тому обидва відповідачі по цій справі, укладаючи 01.09.03 року спірну угоду, не могли бути обізнані з цього приводу.

          Матеріалами справи не доведено, що Другому відповідачу по цій справі було відомо про будь-які факти порушення законності під час здійснення засновником ПП „Лугоптсервіс” його державної реєстрації.

           Їх (факти порушень) не встановлено та не зафіксовано і вищезгаданим рішенням Слов'яносербського районного суду, - а одне лише посилання на те, що підприємство зареєстроване за грошову винагороду, - ще не є доказом того, що під час ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ порушено вимоги ЗАКОНОДАВСТВА щодо порядку її здійснення.

          4.Наявними у справі доказами не доведено, що як укладення, так і виконання договору №212 від 01.09.03 року було спрямоване на цілі, завідомо суперечні інтересам держави та суспільства, у тому числі –на ухилення від сплати податків, - тобто на порушення вимог ст.ст.41, 42 та  44 Цивільного кодексу УРСР (далі –ЦК УРСР, - чинного на час укладення та виконання договору).

          Позивачем не надано доказів  порушення сторонами вимог ст. 48 ЦК УРСР, згідно якій недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.

          Ним також не доведено факт порушення  сторонами по договору №212 від 01.09.03 року вимог ст.49 ЦК УРСР, в якій сказано, що якщо угода укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам соціалістичної держави та суспільства, то за наявності умислу у обох сторін –у випадку виконання угоди обома сторонами  в доход держави стягується все отримане ними по цій угоді, а у випадку виконання угоди однією стороною з іншої сторони стягується в доход держави все отримане нею та все належне з неї першій стороні на відшкодування отриманого. За наявності умислу лише у однієї із сторін все отримане нею по угоді повинно бути повернуто іншій стороні, а отримане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

          5.Як уже сказано вище у цій постанові, статтею 49 ЦК УРСР визначено, що недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства.

          В якості доказу наявності такого умислу  у ПП „Лугоптсервіс”  Позивач посилається на вищезгадане рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області  від 21.07.04 року по справі №2-880 –про визнання недійсними установчих документів ПП Лугоптсервіс”.  

          Як вбачається з матеріалів цієї справи, будь-які інші об'єктивні докази наявності такого умислу у ПП „Лугоптсервіс” та ПП „Зеніт”  –відсутні.

          6.Оцінюючи наявні у справі докази щодо умислу  ПП „Лугоптсервіс” та у ПП „Зеніт” на укладення  угоди, про яку йдеться у частині 1 ст. 49 ЦК України, суд керується роз'ясненням  Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.99 року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, згідно абзацу 4 пункту 11 якого умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися  встановленою.

          Тобто вимогу про просте, механічне визнання протиправними всіх угод юридичної особи, укладених нею, починаючи з дати, з якої в подальшому через той чи інший значний проміжок часу (у даному випадку –через 10 місяців) судом визнано  її установчі документи недійсними, - господарський суд, розглядаючи цю справу, не вважає за належний доказ наявності як умислу у ПП „Лугоптсервіс” та ПП „Зеніт” на укладення угоди з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави та суспільства, так і  підстав для визнання її такою у судовому порядку.

          Це тим більше так ще й тому, що Позивачем не надано доказів порушення щодо посадових осіб сторін (або хоча б однієї з них) по спірному договору  кримінальної справи; притягнення її (їх) посадових осіб до кримінальної відповідальності; наявності судових вироків; актів  документальних перевірок, вчинених податковими органами щодо них; та т. і. (надана Другим відповідачем для долучення до справи переписка ПП „Зеніт” з Управлінням податкової міліції ДПА в Луганській області свідчить лише про запити у нього копій деяких документів щодо його взаємовідносин з ПП „Лугоптсервіс” і ніяким чином не підтверджує факту наявності  у провадженні УПМ ДПА кримінальної справи щодо посадових осіб ПП „Лугоптсервіс”).

          7.Суд вважає, що аналогічний підхід  по аналогічній справі  здійснено і Верховним Судом України при розгляді ним у касаційному порядку справи №21-321во05  за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „В.Э.В»- про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 21.07.05 року у справі за позовом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області до ТОВ „В.Э.В”, Приватного підприємства „Арго” –про визнання угоди недійсною.

          Так, у своїй постанові за результатами касаційного розгляду вищезгаданої скарги Верховний Суд України прямо говорить про те, що „наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності.

          8.Як вбачається з пункту 34 Положення №740 (аналогічна норма міститься у статтях 38 та 52 ЗУ №755-ІУ), юридичним наслідком визнання судом недійсними установчих документів ПП „Лугоптсервіс”  повинні були стати:

          здійснення ліквідаційної процедури суб'єкта підприємницької діяльності,

          виключення його з ЄДРПОУ, -

а не вимога про механічний перегляд всіх угод, укладених таким суб'єктом підприємницької діяльності з метою визнання їх такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

          9.Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України у вищецитованій постанові, де сказано, що сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягнув за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.            

          З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що Першим та Другим відповідачами 01.09.03 року укладено угоду №212, яка НЕ МОЖЕ БУТИ ВИЗНАНА ТАКОЮ, що укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, - а тому у задоволенні позову належить відмовити, оскільки Позивачем не доведена законність та обґрунтованість своїх вимог.

Відповідно до частини 4 ст. 94 КАСУ суд не стягує з відповідачів судові витрати.

          На підставі викладеного,  ст.ст.41, 42, 44 Цивільного кодексу УРСР; ст.ст. 202, 203 Цивільного кодексу України,  керуючись ст.ст. 94, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           у задоволенні .позову  відмовити.

          Відповідно до частини 3 ст. 160 та частини 4 ст.167 КАС України у судовому засіданні 10.07.06 року за згодою представників позивача та другого відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 17.07.2006 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа