Ухвала

від 28.09.2015 по справі 2а-13418/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року м. Київ К/9991/75448/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012

у справі №2а-13418/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Союз»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протипраним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2012 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Союз» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 26.04.2011 №0001552302/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстнції, у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Мєтастіл» за період з 01.07.2010 по 31.08.2010 з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 07.04.2011 №3803/23-02/32784718.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2. та п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Дані порушення, на думку податкового органу, відбулися внаслідок того, що під час перевірки контрагента позивача ТОВ «Мєтастіл» , було виявлено формування останнім податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками договірних відносин з ТОВ «Е-Восток Україна», в результаті проведення перевірки якого встановлено підписання договорів не генеральним директором зазначеного товариства та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у останнього. Окрім того, трудові ресурси та виробничі можливості ТОВ «Мєтастіл»не дозволяли йому належним чином виконати умови договору поставки, що також на думку податкового органу свідчить про нікчемність такого правочину.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011 №0001552302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1186560,00 грн., з яких 949213,00 грн. основного зобов'язання та 237303,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Частиною 2 зазначеного підпункту встановлено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Нормами підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому, підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупцем) та ТОВ «Мєтастіл» (постачальник) було укладено договір поставки №100 від 22.03.2010. На виконання зазначеного договору ТОВ «Мєтастіл» було поставлено лом та відходи чорних металів відповідно до прибуткових накладних.

На підтвердження реальності названої угоди, позивачем надано копії приймально-передаточних актів та договору поставки №015/7 від 04.01.2010, укладеного між позивачем та ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» на поставку останньому металів чорних вторинних, якими підтверджується транспортування та послідуючий продаж придбаного у ТОВ «Мєтастіл» лому та відходів чорних металів.

Проведення розрахунків за названими угодами підтверджується довідкою з банку та копією реєстру розрахункових документів по рахунку.

Судом апеляційної інстанції досліджувались обставини добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій з вище зазначеним контрагентом, на час укладення та виконання правочинів позивач мав офіційну інформацію щодо свого контрагента з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій, який був зареєстрований в ЄДРПОУ, був юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, перебував на обліку як платник податків, у тому числі був платником податку на додану вартість.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Мєтастіл» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності суб'єкта господарювання при здійсненні вказаних операцій.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун