Рішення

від 12.10.2015 по справі 922/384/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р.Справа № 922/384/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції "ОСОБА_1 Аваль", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 довіреність №301/15-Н від 02.07.15 р.;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції "ОСОБА_1 Аваль" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 855137,01 доларів США та 1412989,09 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008 р. становить 479909,57 доларів США; заборгованість по процентам та пеню за кредитним договором 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006 р. станом на 08.12.14 р. в сумі 375227,44 доларів США; заборгованість за процентами та пеню за кредитним договором №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007 р. станом на 08.12.2014 р. в сумі 1412989,09 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 922/384/15 зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням Московського районного суду м. Харкова з цивільної справи № 643/3626/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "ОСОБА_1 банк Аваль" та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" про визнання недійсними договорів кредиту та припиненнями договорів поруки.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.06.15 р., апеляційну скаргу ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "ОСОБА_1 Аваль" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2015 у справі № 922/384/15 скасовано. Клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № 922/384/15 залишено без задоволення. Справу № 922/384/15 передано на розгляд господарського суду Харківської області.

10.07.15 р. на адресу господарського суду Харківської області надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.15р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р.

07.10.2015 р. матеріали справи №922/384/15 було повернуто на адресу господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2015 р. розгляд справи призначено на "12" жовтня 2015 р. о 12:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представник не направив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

15 серпня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" (правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль") (далі по тексту - позивач) та ЗАТ "Автосервіс - АТП 16327", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Автосервіс - АТП 16327" (далі по тексту - відповідач) було укладено генеральну кредитну угоду № 07-01-140-08 (далі по тексту - угода).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів.

У відповідності до угоди між сторонами був укладений кредитний договір №010-2/07-01-0678-08, відповідно до якого позичальнику було надано кредитні кошти в сумі 225000,00 дол. США зі сплатою 16,8% відсотків річних та датою повернення кредиту 15.08.2018 року.

Відповідно до договорів поруки №010-2/07/1-1281/1-07 від 30.11.2007р. та №010- 2/02/3-1677/2-06 від 29.12.2006р., укладених між АТ "ОСОБА_1 Аваль" та ЗАТ "Автосервіс - АТП 16327", відповідач зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_2, які виникають з кредитних договорів №010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006р., №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007р.

Згідно кредитного договору №010-2/02/3-1677-06 ОСОБА_2 було надано кредитні кошти в сумі - 518270,00 дол. США зі сплатою з 29.12.2006р. по 29.03.2007р. - 9,99% річних, а з 30.03.2007 року по дату остаточного повернення кредиту 12% річних, з кінцевою датою повернення кредиту - 29.12.2016 року.

Згідно кредитного договору №010-2/07/1-1281-07 ОСОБА_2 було надано кредитні кошти в сумі - 1597600,00 гривень зі сплатою 12,75% відсотків річних, дата повернення кредиту 30.11.2017 року.

Позичальники, отримавши кредитні кошти, мають виконувати власний обов'язок за Кредитними договорами, що полягає у щомісячному погашенні кредиту та нарахованих на залишок заборгованості по кредиту процентів за визначеною договором відсотковою ставкою. Повернення кредиту та сплата процентів має відбуватись відповідно до графіку погашення, що є невід'ємним додатком до кредитних договорів.

Позивач свої зобов'язання за вищевказаними договорами виконав та надав кредити, але відповідач та третя особа зобов'язання по сплаті грошових коштів виконували не належним чином, що зумовило звернення позивача до Московського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ЗАТ "Автосервіс - АТП 16327" та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20.12.2011 року у справі №2-574/11 (№2-7810/10) позовні вимоги АТ "ОСОБА_1 Аваль" були задоволені в повному обсязі - стягнуто заборгованість з відповідачів за трьома кредитними договорами та звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення трьох кредитних договорів.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28.02.2013 року рішення Московського районного суду м. Харкова було змінено в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08. Не задовольняючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008 р. апеляційний суд зазначив про те, що позичальником та іпотекодавцем за даним кредитним договором є ЗАТ "Автосервіс - АТП 16327" відповідач у даній справі, а вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки судом задоволені, що знаходить своє відображення в резолютивній частині рішення.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідач та третя особа продовжують не виконувати умови кредитних договорів по сплаті кредиту та нарахованих відсотків за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008 р. та по сплаті нарахованих процентів та пені згідно кредитних договорів: 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006 р.; №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007 р. , що зумовило звернення позивача із даною позовною заявою до суду.

Відповідно до пунктів 1.4.1. кредитних договорів проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами включаючи видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов ст.1.5 цього договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі заборгованості: за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008 р. становить 439345,78 доларів США; заборгованість по процентам за кредитним договором 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006 р. в сумі 257175,08 доларів США; заборгованість за процентами за кредитним договором №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007 р. у сумі 1008795,99 грн., правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню за кредитними договорами: 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006 р. в сумі 118052,36 доларів США; №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007 р. у сумі 404193,10 грн., №010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008 р. 40563,79 доларів США.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пунктів 4.1.1. кредитних договорів за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки. Позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327" (61038, вул. Академіка Павлова, 88, код ЄДРПОУ 31633079) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції "ОСОБА_1 Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 23321095, рахунок №290921074 в ХОД "ОСОБА_1 Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) заборгованість у розмірі 855137,01 доларів США та 1412989,09 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008 р. становить 479909,57 доларів США; заборгованість по процентам та пеню за кредитним договором 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006 р. станом на 08.12.14 р. в сумі 375227,44 доларів США; заборгованість за процентами та пеню за кредитним договором №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007 р. станом на 08.12.2014 р. в сумі 1412989,09 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327" (61038, вул. Академіка Павлова, 88, код ЄДРПОУ 31633079) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції "ОСОБА_1 Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 23321095, рахунок №649989 в ХОД "ОСОБА_1 Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_4