Постанова

від 14.08.2018 по справі 922/384/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. Справа № 922/384/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Ільїн О.В. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ТОВ ФК Форінт - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327" (вх.№ 1386Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі № 922/384/15 (повний текст якої складено 21.05.2018 в приміщенні зазначеного суду суддею Хотенець П.В.)

за позовомпублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків доприватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327", м. Харків третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Харків про стягнення коштів ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2018 заяву (вхідний № 11484 від 02 травня 2018 року) публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Здійснено процесуальне правонаступництво стягувача по справі 922/384/15 - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (код ЄДР 40658146), юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б.34, оф. 212, адреса для листування: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б.34, оф. 212).

Замінено стягувача за наказом від 06 листопада 2015 року на виконання рішення від 12 жовтня 2015 року по справі № 922/384/15 у виконавчому проваджені №50950319 - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, ідентифікаційний код 14305909) в особі Харківської обласної дирекції адреса: 61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11 код ЄДРПОУ податкова номер: 23321095 його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю фінансова компанія "Форінт" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б.34, оф. 212, код ЄДР 40658146).

Відповідач з вказаною ухвалою першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про заміну сторони виконавчого провадження підписана представником заявника Гладкіх Т.А., відносно якої в матеріалах заяви відсутній документ, що підтверджує повноваження представника на здійснення від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" його процесуальних прав та обов'язків, оскільки до зазначеної заяви додана копія довіреності № 610/15-Н від 05.11.2015, яка належним чином не засвідчена. В зв'язку з цим, апелянт вважає, що дана заява повинна бути повернена ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Крім того, апелянт зазначає, що законодавством встановлені певні умови щодо відступлення фактором прав грошової вимоги третій особі, зокрема, наступне відступлення фактором права грошової вимоги може бути здійснено лише особі, яка може бути фактором, а визначення хто може бути фактором наведено в частині 3 ст.1079 Цивільного кодексу України.

Тобто у даному випадку договори відступлення права вимоги можливо було укласти лише з факторинговою компанією, доказів віднесення ТОВ ФК Форінт, до якої не надано. Таким чином догори, які покладено судом першої інстанції щодо відступлення прав вимоги є нікчемними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Позивачу та третій особі встановлено строк до 13.08.2018. Призначено справу № 922/384/15 до розгляду на 14.08.2018.

У судове засідання 14.08.2018 представники учасників справи не з'явились, про поважні причини неявки позивач та третя особа суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином.

10.08.2018 представником боржника подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 14.08.2018 через прийняття ним участі в іншому судовому засіданні. Також, заявник просив витребувати у позивача додатки до договору відступлення права вимоги б/н від 11.04.2018, які становлять його невід'ємну частину, а саме: повідомлення про відступлення права вимоги, акт приймання - передачі документації, розрахунок заборгованості за кредитними договорами, реєстр договорів забезпечення, витребувати також акти приймання-передачі документів за договором відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально б/н від 11.04.2018.

Розглянувши дане клопотання ПрАТ "Автосервіс АТП 16327" в частині витребування доказів колегія суддів вирішила у його задоволенні відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Так, як вбачається поданого представником боржника клопотання, ним не зазначено підстав витребування, оскільки жодні докази неможливості самостійного отримання їх відповідачем до дня розгляду спору судом апеляційної інстанції відсутні.

Розглянувши заявлені представниками ТОВ ФК Форінт та боржника клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вирішила у їх задоволенні відмовити, оскільки вони є необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та положення ч. 2 ст. 273 ГПК України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіслано з порушенням вимог ч. 5 ст. 176 ГПК України, у відповідності до якої ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала від 03.05.2018 про призначення заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль про заміну сторони виконавчого провадження до розгляду на 14.05.2018 була направлена ПрАТ "Автосервіс АТП 16327" 04.05.2018 за вих. № 010663 на адресу, зазначену у заяві та апеляційній скарзі (61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 88). Представник ПрАТ "Автосервіс АТП 16327" в дане судове засідання не з'явився.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.09.2011 р. розгляд справи було відкладено на 04.10.2011 р., в зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Дана ухвала направлена 02.09.2011 р. за вих. № 10972 на ту ж саму адресу, як і попередня ухвала суду, та отримана відповідачем 05.09.2011 р., представник відповідача в дане судове засідання не з'явився.

Оскаржувана ухвала прийнята у судовому засіданні 14.05.2018, в якому представник ПрАТ "Автосервіс АТП 16327" був відсутній.

Як вбачається з офіційного сайту Укрпошта, дане відправлення було отримано ПрАТ Автосервіс АТП № 16327 22.05.2018, тобто вже після прийняття рішення по заяві.

Надаючи відповідну правову оцінку вищенаведеним обставинам та зважаючи на те, що ухвала суду про призначення заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль про заміну сторони виконавчого провадження до розгляду була отримана вже після прийняття рішення по заяві, колегія суддів дійшла висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ПрАТ "Автосервіс АТП 16327" про час і місце судового засідання.

Вищенаведене свідчить про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Щодо суті заяви про заміну сторони виконавчого провадження, яка повинна бути вирішена по суті в ході апеляційного перегляду спору, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, 12 жовтня 2015 року рішенням господарського суду Харківської області стягнуто з приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість у розмірі 855137,01 доларів США та 1412989,09 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15 серпня 2008 року становить 479909,57 доларів США; заборгованість по процентам та пеню за кредитним договором 010-2/02/3-1677-06 від 29 грудня 2006 року станом на 08 грудня 2014 року в сумі 375227,44 доларів США; заборгованість за процентами та пеню за кредитним договором №010-2/07/1-1281-07 від 30 листопада 2007 року станом на 08 грудня 2014 року в сумі 1412989,09 грн.

06 листопада 2015 року по справі № 922/384/15 було видано відповідний наказ.

26 квітня 2018 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрите виконавче провадження №50950319 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327" (61038, вул. Академіка Павлова, 88, код ЄДРПОУ 31633079) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції "Райффайзен Банк Аваль"' (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 23321095, рахунок №290921074 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) заборгованість у розмірі: 855137,01 доларів США та 1412989,09 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15 серпня 2008 року становить 479909,57 доларів США; заборгованість по процентам та пеню за кредитним договором 010-2/02/3-1677-06 від 29 грудня 2006 року станом на 08 грудня 2014 року в сумі 375227,44 доларів США; заборгованість за процентами та пеню за кредитним договором №010-2/07/1-1281-07 від 30 листопада 2007 року станом на 08 грудня 2014 року в сумі 1412989,09 грн.

11 квітня 2018 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" було укладено договір (портфельного відступлення прав вимоги) № Б/Н, згідно умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" передало (сплатило) АТ "Райффайзен Банк Аваль" загальну вартість прав вимоги, а АТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" права вимоги за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15 серпня 2008 року зі змінами і доповненнями та укладеними додатковими угодами до нього та кредитним договором 010-2/02/3-1677-06 від 29 грудня 2006 року зі змінами і доповненнями та укладеними додатковими угодами до нього, кредитним договором № 010-2/07/1-1281-07 від 30 листопада 2007 року зі змінами і доповненнями та укладеними додатковими угодами до нього (надалі разом- "кредитний договір") в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги.

Також, 11 квітня 2018 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" укладено договір відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально №Б/Н від 11 квітня 2018 року, згідно умов якого, у зв'язку з укладенням зазначеного вище договору (портфельного відступлення прав вимоги) № Б/Н від 11 квітня 2018 року, АТ "Райффайзен Банк Аваль" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" прийняло права за договором поруки, а саме: за договором поруки №010-2/02/3-1677/2-06 від 29 грудня 2006 року, договором поруки №-010-2/07/1-1281/1-07 від 30 листопада 2007, укладеними між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитними договорами №010-2/02/3-1677-06 від 29 грудня 2006 року та № 010-2/07/1-1281-07 від 30 листопада 2007 року відповідно; також за договором поруки №07-01-140/2-08 від 15 серпня 2008 року, укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" по кредитному договору № 010- 2/07-01-0678-08 від 15 серпня 2008 року.

Сторонами у повному обсязі виконані зобов'язання за договором (портфельного відступлення прав вимоги) № Б/Н від 11 квітня 2018 року та договором відступлення прав за договорами поруки №Б/Н від 11 квітня 2018 року, таким чином, відповідно до саттей 512, 514, 517, 1077 Цивільного кодексу України АТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив права вимоги за вищевказаними договорами, а отже вибув із правовідносин за вказаними договорами, в результаті чого виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача, АТ "Райффайзен Банк Аваль", у виконавчих провадженнях.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні (стаття 512 Цивільного кодексу України), а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Виходячи зі змісту статті 52 Господарського процесуального кодексу України у визначенні юридичної природи процесуального правонаступництва слід ураховувати такі фактори: передумова процесуального правонаступництва - безспірний перехід суб'єктивного права та (або) обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві; одним із суб'єктів такої заміни (правопопередником) у матеріальному праві має бути особа, яка є стороною або третьою особою в судовому процесі; зміст процесуального правонаступництва - це перехід до правонаступника всіх процесуальних прав та обов'язків правопопередника.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 52 ГПК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час розгляду справи) у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час розгляду справи), статті 52 ГПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року 6-122цс13 та Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо тверджень апелянта про те, що в ході вирішення спору ТОВ ФК Форінт не надано доказів включення підприємства до державного реєстру фінансових установ , колегія суддів зазначає, що дані відкритого публічного реєстру фінансових установ свідчать про те, що Розпорядженням Нацкомісії держфінрегулювання ринків фінансових послуг №1971 від 16.08.2016 ТОВ ФК Форінт віднесено до фінансових установ, а Розпорядженням Нацкомісії держфінрегулювання ринків фінансових послуг №657 від 21.03.2017 ТОВ ФК Форінт видана ліцензія на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі факторингу.

Щодо тверджень апелянта щодо невиконання сторонами умов портфельного відступлення вимоги колегія суддів зазначає, що здатність договору до створення правових наслідків у вигляді виникнення прав та обов'язків (правомірність правочину) презюмується.

Так, згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Оскільки закон не передбачає нікчемності договору факторингу в разі неотримання плати чи непередання новому кредитору документів, що підтверджують борг, правочин за загальним правилом є оспорюваним. Матеріали справи не містять жодних даних щодо оскарження даного правочину і тим більше щодо визнання його недійсним судом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи, а саме наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру N 221 від 11.04.2018 та копією витягу з реєстру відступлення прав вимоги до договору № б/н від 11.04.2018, підтверджується виконання договору факторингу (портфельного відступлення прав вимоги) в частині оплати.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" (фактор) на виконання умов договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 11.04.2018 р. сплачено ПАТ Рйффайзен Банк Аваль загальну суму фінансування шляхом безготівково перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта у розмірі 19 000 000,00 грн.

З огляду на те, що сторони свої зобов'язання за договором факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 11.04.2018 виконали в повному обсязі та зворотного не доведено, зазначений договір недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, тому в силу ст. 204 ЦК України договір факторингу є дійсним і має здатність до створення правових наслідків.

Щодо тверджень апелянта стосовно підписання заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" особою, повноваження якої належним чином не засвідчені (відсутня відмітка Згідно з оригіналом ; підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, посада; дата засвідчення копії, відтиск печатки організації), колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що дійсно, дана заява підписана ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності (а.с. 123-124 т.3), копія якої належним чином не засвідчена.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 14.05.2018 був присутній представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Кожихов А.Ю. за довіреністю № 14/17-Н від 17.01.2017, яка належним чином засвідчена, який повністю підтримав вимоги викладені в заяві ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про заміну сторони у виконавчому провадженні, внаслідок чого дана заява була розглянута судом по суті.

Колегія суддів, дослідивши зазначені факти в сукупності, зазначає, що повернення даної заяви судом першої інстанції було би виявом надмірного формалізму та могло би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.

Перешкоди у доступі до правосуддя можливі як у зв'язку з особливостями національного процесуального законодавства держави, так і через обмеження, передбачені матеріальним правом. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення, про що свідчить практика ЄСПЛ у випадках, коли констатується порушення Конвенції.

Так, у справі Delcourt v. Belgium ЄСПЛ зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно висновків, викладених в рішеннях ЄСПЛ, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду ( Perez de Raela Cavaniles v. Spain , Beles and others v. the Czech Republic , RTBF v. Belgium ).

Також згідно рішення ЄСПЛ не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення Суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії Суд вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

В даному випадку, враховуючи відсутність у суду будь-яких сумнівів щодо наявності в позивача волі на подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження, колегія суддів вважає, що зазначене формальне порушення закону не є підставою для скасування оскарженої ухвали суду чи прийняття іншого рішення, аніж задоволення заяви про заміну сторони.

За таких умов колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржену ухвалу суду слід скасувати внаслідок розгляду спору за відсутності сторони, не повідомленої належним чином про час та місце вирішення спору, а при апеляційному перегляді спору заяву про заміну сторони виконавчого провадження слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 255, 267-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327" на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі № 922/384/15 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі № 922/384/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Здійснити заміну стягувача за наказом від 06 листопада 2015 року на виконання рішення від 12 жовтня 2015 року по справі № 922/384/15 у виконавчому проваджені №50950319 - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, ідентифікаційний код 14305909) в особі Харківської обласної дирекції адреса: 61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11 код ЄДРПОУ податкова номер: 23321095 його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Форінт" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б.34, оф. 212, код ЄДР 40658146).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 20.08.2018.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.