Окрема ухвала

від 17.12.2015 по справі 922/384/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

17 грудня 2015 р. Справа № 922/384/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Катренко І.С.,

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 02.07.2015р. № 301/15-Н,

від відповідача (апелянта) - не з'явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного АТ "Автосервіс-АТП 16327" (вх.№ 5252 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від "12" жовтня 2015 р. у справі № 922/384/15,

за позовом ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль", м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства "Автосервіс - АТП 16327", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

17.12.2015р. Харківським апеляційним господарським судом апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автосервіс-АТП 16327" на рішення господарського суду Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2015р. у справі №922/384/15 залишено без розгляду.

Оцінюючи матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що Приватне АТ "Автосервіс-АТП 16327" не виконав обов'язки, а також недобросовісно використав свої процесуальні права, визначені відповідно статтями 4-5, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Так, 23.10.2015р. Приватним АТ "Автосервіс-АТП 16327" було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2015р. у справі № 922/384/15.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2015р. вказану апеляційну скаргу було повернуто заявникові - ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327" на підставі п.3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що платіжне доручення про сплату судового збору від 22.10.2015р. № 132 не містило підпису та прізвища уповноваженої особи банку, печатки банку, як доказу проведення банком зазначеного у платіжному дорученні платежу.

04.11.2015р. Приватне АТ "Автосервіс-АТП 16327" повторно звернулося до господарського суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою.

При цьому, судовою колегією під час розгляд матеріалів апеляційної скарги було встановлено, що надане ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327" платіжне доручення від 04.11.2015р. № 140 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги містить лише печатку та прізвище товариства-скаржника. Проте, у вказаному документі відсутні підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ, що свідчить про допущення при його оформленні порушень вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011р. №174, що у відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість прийняття вказаного документа в якості належного доказу у справі, яким підтверджується факт сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку.

Вищезазначене також викликало сумнів щодо зарахування зазначеного у платіжному дорученні від 04.11.2015р. №140 платежу до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2015р., якою було прийнято апеляційну скаргу ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327" до провадження, в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України було зобов'язано апелянта надати суду докази зарахування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2015р. у справі № 922/384/15 до Державного бюджету України.

Вказаною ухвалою також було викликано представників сторін та інших учасників процесу в судове засідання з належним чином оформленими повноваженнями та передбачено обов'язок письмово повідомити суд у разі неможливості їх прибуття. Дана ухвала була надіслана всім учасникам процесу, в тому числі і апелянту, у відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за вих.№ 025478/3. Крім того, ухвалу суду було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Однак, в супереч вимог ухвали суду представник ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327" в судове засідання у даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи (докази зарахування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги до Державного бюджету України) не надав.

Колегія суддів зазначає, що на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, в тому числі ухвали суду, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання вимог, зокрема, ухвал господарських судів, тягне відповідальність, встановлену Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Відповідно до п. 3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи ; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Вищого господарського суду від 10.06.2013р. у справі №922/237/13-г та від 04.07.2013р. у справі №5021/1395/12, якими залишено без змін окремі ухвали Харківського апеляційного господарського суду, винесені з аналогічних підстав.

Обставини повторного звернення апелянта до господарського суду апеляційної інстанції без усунення порушень, про які було зазначено в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2015р. у справі № 922/384/15, а також невиконання в супереч ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України вимог ухвали суду від 13.11.2015р. створило неможливість розгляду даної справи, та є проявом зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, оскільки дають підстави вважати, що вони створюються штучно та вочевидь спрямовані на затягування строків розгляду даної справи, а також свідчать про наявність у діях відповідача ознак неповаги до суду.

У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт своїми діями водночас порушив обов'язок сторін у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, а також у відповідності до імперативів процесуального законодавства виконувати судові рішення.

Згідно з ч. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327" є підставою для винесення окремої ухвали, якою керівництво товариства має бути повідомлено про вказані недоліки з метою вжиття відповідних заходів щодо належного юридичного забезпечення діяльності даного суб'єкта господарювання у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Керуючись статтею 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327" для вжиття відповідних заходів щодо усунення вищезазначених недоліків.

Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Роз'яснити ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327", що невиконання судового рішення (окремої ухвали) є підставою для адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 185-6 КУпАП, а також кримінальної відповідальності відповідно до ст. 382 КК України.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.