Ухвала

від 12.10.2015 по справі 922/3563/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"12" жовтня 2015 р.Справа № 922/3563/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Яризько В.О.

судді: Інте Т.В. , Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест", м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-інтер", смт. Нова Водолага Харківської області, 3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариства "ОТП Банк", м. Київ, про розірвання договору за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.),

відповідача - ОСОБА_2 (дов.),

третьої особи - ОСОБА_3 (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-інтер" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2007р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2014 року позовні вимоги було задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015р. рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 922/3563/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу передано на розгляд судді Яризьку В.О.

Ухвалою суду від 03.08.2015р. задоволено клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів, для розгляду справи № 922/3563/14 призначено судову колегію у складі трьох суддів.

Автоматизованим розподілом справ 04.08.2015р. для розгляду даної справи визначений склад колегії суддів : головуючий суддя Яризько В.О., судді Інте Т.В., Макаренко О.В.

Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2015р.

Ухвалою суду від 20.08.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариства "ОТП Банк", розгляд справи відклдаений на 05.10.2015р.

В слуханні справи 05.10.21015р. оголошувалась перерва до 12.10.2015р. о 12:00 год.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, посилається на те, що на теперішній час відповідач не здійснив розрахунок за нежитлові приміщення, що були придбані ним згідно спірного договору. Позивач вважає, що у нього є право відмовитись від договору, оскільки не здійснення відповідачем розрахунку є істотним порушенням відповідачем умов договору. Крім того позивач зазначив, що 23.08.2007р. направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від спірного договору, яке було отримано директором відповідача 24.08.2007р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов та доповненнях до відзиву. Відповідач посилається на те, що ТОВ "Пріоритет-інтер" знаходиться в процедурі банкрутства і відповідно до постанови господарського суду Харківської області 18.04.2012 у справі № 5023/6820/11 відповідача було визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, а отже з моменту порушення справи про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі і з цього моменту спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні перед іншими нормами чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що позивач не звертався до ліквідатора ТОВ "Пріоритет-інтер" та до господарського суду Харківської області з відповідною письмовою заявою з вимогами до боржника, чим порушено положення ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідач також звертає увагу суду на те, що відповідачем була оплачена вартість придбаного майна майже повністю, після чого були судові спори, договір був розірваний за рішенням суду та позивачем надані докази про повернення відповідачу коштів на загальну суму 22885000,00 грн., однак за даними відповідача повернення коштів було здійснено на суму 5230000,00 грн.

Третя особа проти позов заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, підтримує позицію відповідача.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

14 серпня 2007 року між позивачем ТОВ "Фарватер Інвест" та відповідачем ТОВ "Пріоритет - ОСОБА_4" був підписаний договір купівлі - продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 14.08.2007р. за № 2980.

Відповідно до пункту 1.1 Договору ТОВ "Фарватер Інвест" (позивач, продавець) продає та передає, а ТОВ "Пріоритет -ОСОБА_4" (відповідач, покупець) купує та приймає у власність нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів в літ. А-6-8, загальною площею 1309,6 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, майдан Конституції, будинок № 1.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціна нежитлових приміщень, що купуються за таким договором становить 25250000,00 грн., в тому числі ПДВ 4208333,3грн.

Згідно пункту 2.2 Договору сума, що зазначена в пункті 2.1 договору, сплачується відповідачем на користь позивача наступним чином: 15150000 грн. сплачуються в день підписання цього договору власними коштами покупця (відповідача) на рахунок позивача; 10100000 грн. сплачується відповідачем протягом семи календарних днів з дня підписання цього договору на рахунок позивача.

Положеннями пункту 5.2 Договору передбачено, що покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату нежитлових приміщень в строки та у порядку, встановленому цим договором.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем (відповідачем) строку здійснення оплати нежитлових приміщень згідно пункту 2.2 цього договору продавець в тому числі має право вимагати розірвання цього договору.

Відповідно до пункту 6.4. Договору, усі спори, пов'язані з підписанням або виконанням цього договору, підлягають розгляду в компетентному суді, в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Станом на 22 серпня 2007 року відповідач свого обов'язку не виконав та не сплатив повну суму за придбання нежитлових приміщень по вищезазначеному договору купівлі - продажу.

ТОВ "Фарватер Інвест" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ОСОБА_4" про розірвання вищезазначеного договору купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 грудня 2009 року у справі № 38/335-09 було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ОСОБА_4" про розірвання договору купівлі - продажу від 14 серпня 2007 року.

Як свідчать матеріали справи, після набрання вказаним рішення законної сили у 2009 році, позивач, згідно наданих банківських виписок, повернув відповідачу відповідні грошові кошти, що були сплачені останнім за придбання за вказаним договором самостійно.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 року по справі № 38/335-09 рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2009 року було скасовано та прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фарватер Інвест".

Після скасування вказаного судового рішення, відповідач, як зазначає та вважає позивач, повинен був сплатити позивачу, відповідно до умов договору грошові кошти в сумі 25250000,00 грн., в тому числі ПДВ 4208333,3 грн., однак зазначена сума грошових коштів позивачу відповідачем не сплачена, у зв"язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу.

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 2 статті 695 ЦК України передбачено, що якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-46цс12, який виходив з неї вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст. ст. 651, 692, 695 ЦК України, така позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду України від 05.08.2009 року у справі № 6-10294св08, постанові ВГСУ від 07.02.2008 року у справі № 14/44

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, пунктом 2.1 Договору купівлі-продажу від 14.08.2007 року визначено, що ціна нежитлових приміщень, що купуються за таким договором становить 25250000,00 грн., в тому числі ПДВ 4208333,30 грн.

Згідно пункту 2.2 договору сума, що зазначена в пункті 2.1 договору сплачується відповідачем на користь позивача наступним чином: 15150000 грн. сплачуються в день підписання цього договору власними коштами покупця (відповідача) на рахунок позивача; 10100000 грн. сплачується відповідачем протягом семи календарних днів з дня підписання цього договору на рахунок позивача.

Станом на 22 серпня 2007 року відповідач - покупець вказаного обов'язку, передбаченого п.2.2 не виконав та не сплатив повну суму за придбання нежитлових приміщень по вищезазначеному договору купівлі - продажу.

За таких обставин, як це передбачено чинним законодавством та зазначає Верховний Суд України у вищевказаній Постанові, якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

Положення статті 651 ЦК України передбачають, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положення статті 695 ЦК України передбачають право продавця при продажу товару з розстроченням платежу у разі не сплати у встановлений строк чергового платежу відмовитися від договору купівлі - продажу.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не був виконаний обов"язок щодо перерахування повної вартості нежитлових приміщень, у зв"язку з чим позивач за спірним договором надіслав відповідачу лист - повідомлення від 23.08.2007 року, в якому позивач відмовився від договору купівлі - продажу від 14.08.2007 року.

Даний лист отриманий директором ТОВ "Пріоритет ОСОБА_4" 24.08.2007 року, що підтверджується відповідним підписом та печаткою товариства.

Листом від 27.08.2007 року відповідач підтвердив факт отримання вищезазначеного листа, а також факт невиконання ним умов договору щодо здійснення оплати - чергового платежу за спірним договором купівлі - продажу, при цьому просив позивача переглянути своє рішення щодо відмови від договору купівлі - продажу від 14.08.2007 року.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 651 ЦК України спірний договір купівлі - продажу від 14.08.2007 року є відповідно розірваним з дня отримання відповідачем - покупцем ТОВ В«Пріоритет - ОСОБА_4В» повідомлення продавця ТОВ В«Фарватер ІнвестВ» про відмову від такого договору, тобто з 24.08.2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України окремі правовідносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право особи на такі дії встановлюються законом або договором і не потребує узгодження з контрагентом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Правова конструкція, закладена в законодавстві та умовах договору щодо права продавця відмовитись від договору за певних обставин, не передбачає судового порядку розірвання договору.

З урахуванням вищевикладених норм, внаслідок односторонньої відмови від договору, припиняється зобов'язання за цим договором, а сам договір, на підставі якого виникло таке зобов'язання, вважається розірваним в односторонньому порядку.

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст. ст. 653, 695 ЦК України, не потребує узгодження з відповідачем, то спірний договір купівлі - продажу від 14.08.2007 року є розірваним в односторонньому порядку.

Отже, названі норми закону та обставини справи, а саме наявність односторонньої відмови позивача від договору купівлі - продажу від 14.08.2007 року та її одержання відповідачем, свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору купівлі - продажу від 14.07.2007 року, отже на момент вирішення спору дія вказаного договору вже була припинена і предмет спору в такому випадку відсутній.

За таких обставин провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постановах від 23.05.2012 року по справі № 5010/1495/2011-18/65, від 14.03.2013 року по справі № 5015/1813/12, від 04.08.2010 року у справі № 25/470.

З огляду на викладене, посилання відповідача на необхідність звернення позивача з відповідними вимогами щодо розірвання спірного договору купівлі - продажу від 14.08.2007 року до ліквідатора є невмотивованими та безпідставними.

Безпідставними також є посилання відповідача на те, що позивач повинен був заявити саме грошові вимоги щодо стягнення вартості нежитлових приміщень у межах процедури про банкрутство відповідача, оскільки діюче законодавство передбачає право продавця у разі неотримання оплати за проданий товар або стягнути несплачену вартість товару або розірвати договір, тобто саме продавець обирає спосіб захисту свого права.

Позивачем обраний спосіб шляхом відмови від договору купівлі-продажу, це право надано йому діючим законодавством, при цьому судом встановлено, що позивач не звертався з грошовими вимогами на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2007 року до відповідача у справі про його банкрутство.

Стосовно посилань відповідача на різні дані щодо повернутої позивачем суми, яка надійшла до нього в якості оплати за приміщення, суд зазначає, що з"ясування цієї обставини не впливає на вирішення спору у даній справі, оскільки відповідачем не спростований факт відсутності заборгованості перед позивачем за спірним договором на момент отримання повідомлення про відмову від договору від 23.08.2007р.

Крім того, якщо у відповідач вважає, що у позивача виникла перед ним заборгованість, то він не позбавлений права звернутись з грошовими вимогами до позивача в окремому провадженні.

Матеріали справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2011 року порушено провадження у справі № 5023/6820/11 про банкрутство відповідача, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2011 року у вказаній справі введена процедура розпорядження майном боржника ТОВ "Пріоритет - ОСОБА_4".

Відповідно до постанови господарського суду Харківської області 18.04.2012р. у справі № 5023/6820/11 відповідача було визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, безумовним наслідком визнання боржника банкрутом є припинення його підприємницької діяльності та, відповідно, автоматичне припинення у зв'язку з цим його договірних правовідносин в силу закону.

Таким чином посилання на можливість існування відповідного договору в тому числі суперечить вищевказаним вимогам закону, на що вказав Вищий господарський суд України у своїй постанові від 01.04.2015 року скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції по цій справі та направляючи справу на новий розгляд.

Припинення підприємницької діяльності відповідача та його договірних відносин позбавляє його можливості здійснювати таку діяльність в тому числі з виконання договірних зобов'язань.

При цьому судова колегія зазначає, що відповідач не має ані грошових коштів для здійснення такої діяльності, зокрема для придбання відповідного нерухомого майна за договором, ані правових підстав для такої діяльності.

Також станом на час розгляду справи матеріалами справи підтверджується відсутність у позивача предмету спірного договору купівлі - продажу від 14.08.2007 року, що вказує на відсутність можливості взагалі позивачем здійснити відчуження такого майна, в тому числі й відповідачу.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що після повернення позивачу предмету договору купівлі - продажу, він повернув сплачену відповідачем за договором частину грошових коштів та у подальшому здійснив відчуження такого нерухомого майна іншій особі.

Враховуючи, що спірний договір є припиненим з 24.08.2007 року, а також з огляду на відсутність у продавця предмету такого договору, відсутність за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме того нерухового майна, яке відчужувалось за спірним договором, з огляду на припинення підприємницької діяльності відповідача - покупця за таким договором, відсутність у покупця грошових коштів на придбання такого майна, посилання відповідача на дійсність та існування спірного договору купівлі - продажу від 14.08.2007 року є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити .

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_6 ОСОБА_4 ОСОБА_7