Рішення

від 15.10.2015 по справі 913/569/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2015 року                                                   Справа № 913/569/15

                                                                                Провадження №34/913/569/15

          За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал», м. Луганська

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк

про стягнення 124 408,22 грн

Суддя Іванов А.В.

секретар судового засідання Мєшкова Д.О.

у засіданні брали участь:

від позивача – не прибув;

від відповідача - не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить задовольнити позов ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма Універсал» до ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» про стягнення заборгованості за договором поставки № 1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014, що укладений між позивачем та відповідачем у сумі 124408,22 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за отриману продукцію за видатковими накладними: №РН-0000376 від 23.06.2014, №РН-0000378 від 24.06.2014, №РН-0000379 від 24.06.2014, №РН-0000380 від 24.06.2014, №РН-0000400 від 03.07.2014, №РН-0000417 від 10.07.2014, №РН-0000418 від 10.07.2014, №РН-0000419 від 10.07.2014, №РН-0000420 від 10.07.2014, №РН-0000421 від 10.07.2014, №РН-0000432 від 18.07.2014, №РН-0000433 від 18.07.2014 на загальну суму 124 408,22 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.08.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 913/569/15.

Розгляд справи відкладався, строк розгляду справи продовжений на 15 днів до 19.10.2015, згідно ухвали господарського суду Луганської області від 16.09.2015.

06.10.2015 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить позовні вимоги залишити без задоволення, оскільки зокрема, вважає, що ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма Універсал» повинен з урахуванням ситуації, в якій опинилось ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» у зв'язку із проведенням АТО переглянути умови оплати за договором поставки в частині відстрочення виконання зобов'язання щодо сплати отриманої продукції до закінчення проведення антитерористичної операції шляхом підписання додаткової угоди до Договору, а також відмовитись від позову (вх. 4376/15).

В судове засідання 15.10.2015 представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

01.04.2014 між ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» від імені та за рахунок якого діє ТОВ «ДТЄК Сервіс» та ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма Універсал» укладено договір поставки № 1704-ДС/П-2014 (а.с. 11-16).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма Універсал» зобов'язалось поставити (передати у власність) товар у відповідності до специфікацій (Додатків) до Договору, а ТОВ «Свердловантрацит» від імені якого діє ТОВ «ДТЄК Сервіс» прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 5.1 Договору поставки загальна сума поставки визначається як вартість усіх партій продукції, прийнятих на протязі строку дії договору поставки. Загальна вартість кожної партії продукції, яка поставляється відповідно до договору зазначається у відповідних товарних накладних.

Загальна сума продукції, що постачається за договором не може перевищувати

3 660 731,70 грн у т.ч. ПДВ.

Пунктом 5.3 Договору поставки передбачено, що розрахунки за продукцію, що поставляє постачальник за договором поставки здійснюється покупцем (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 5 робочих днів з 60 календарного дня відповідної партії продукції.

В пункті 8.1 Договору сторони домовились, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та дії до 31.03.2015 включно, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

Можливі зміни умов поставки, ціни на асортимент продукції зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

01.04.2014 між ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма Універсал» та ТОВ «ДТЄК Сервіс» складено специфікацію № 1 до договору поставки № 1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014 (а.с. 17-20).

10.05.2014 сторони підписали ще одну специфікацію до Договору поставки № 1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014 (а.с. 21-24).

Позивач виконав взяті на себе договором поставки зобов'язання та поставив відповідачу обумовлений у договорі та специфікаціях до нього товар на загальну суму 124 408,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, зокрема, видатковими накладними: №РН-0000376 від 23.06.2014 на суму 15412,18 грн, №РН-0000378 від 24.06.2014 на суму 10941,70 грн, №РН-0000379 від 24.06.2014 на суму 7742,32 грн, №РН-0000380 від 24.06.2014 на суму 4914,16 грн, №РН-0000400 від 03.07.2014 на суму 2278,32 грн, №РН-0000417 від 10.07.2014 на суму 14402,58 грн., №РН-0000418 від 10.07.2014 на суму 8227,02 грн, №РН-0000419 від 10.07.2014 на суму 18937,44 грн, №РН-0000420 від 10.07.2014 на суму 7501,08 грн, №РН-0000421 від 10.07.2014 на суму 12799,70 грн, №РН-0000432 від 18.07.2014 на суму 12031,88 грн, №РН-0000433 від 18.07.2014 на суму 9219,84 грн (а.с. 28-39).

Товар прийнятий відповідачем без будь яких зауважень чи заперечень стосовно якості та кількості. Цей факт підтверджується також вищенаведеними видатковими накладним, які містять підписи уповноважених осіб сторін договору та скріплені печатками обох товариств.

Факт поставки також підтверджується податковими накладними (а.с. 55-66).

Судом встановлено, що відповідач не висував позивачу претензій з приводу недоліків товару. Продукція прийнята відповідачем без зауважень. Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не надано.

Однак, відповідач свої зобов'язання стосовно оплати продукції виконав не у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 124408,22 грн за період з червня 2014 по липень 2014.

Листами вих. №92 від 03.11.2014, №96 від 12.11.2014, підприємство позивача зверталось до керівника відповідача з проханням погасити свою заборгованість перед позивачем.

12.02.2015 та 03.03.2015 позивач надіслав на адресу відповідача претензії № 2 та № 4 відповідно, в яких просить погасити відповідача утворену заборгованість за видатковими накладними: №РН-0000376 від 23.06.2014 на суму 15412,18 грн, №РН-0000378 від 24.06.2014 на суму 10941,70 грн, №РН-0000379 від 24.06.2014 на суму 7742,32 грн, №РН-0000380 від 24.06.2014 на суму 4914,16 грн, №РН-0000400 від 03.07.2014 на суму 2278,32 грн, №РН-0000417 від 10.07.2014 на суму 14402,58 грн, №РН-0000418 від 10.07.2014 на суму 8227,02 грн, №РН-0000419 від 10.07.2014 на суму 18937,44 грн, №РН-0000420 від 10.07.2014 на суму 7501,08 грн, №РН-0000421 від 10.07.2014 на суму 12799,70 грн, №РН-0000432 від 18.07.2014 на суму 12031,88 грн, №РН-0000433 від 18.07.2014 на суму 9219,84 грн, на загальну суму 124408,22 грн.

Зобов'язанням, відповідно до пунктів 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Пункт 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Отже, факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки, щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар встановлено судом та доведено матеріалами справи, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не заперечуючи проти наявності боргу за договором поставки від 01.04.2014 № 1704-ДС/П-2014 у розмірі 124408,22 грн. відповідач посилається на складність ситуації у Луганській та Донецькій області, з огляду на проведення антитерористичної операції, тобто сталася, на думку відповідача, істотна зміна обставин, що унеможливлює виконання договору на умовах, які досягнуті сторонами при його укладенні. Також зазначає, що на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, виникли підстави для внесення змін до існуючого договору сторін в частині відстрочення виконання зобов'язання щодо оплати отриманої продукції до закінчення проведення антитерористичної операції.

Суд вважає такі посилання відповідача необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке.

Сторони у договорі поставки обумовили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (стихійного лиха, війни блокади, обставин, які не залежалі від волі) (п. 7.1 Договору).

Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що сторона, для якої склалась неможливість виконання зобов'язань за цим договором за умовами п. 7.1. зобов'язана в строк не більше ніж 5 днів письмово сповістити іншу сторону (лист, факс, тощо).

Сторона, яка заявила про обставини непереборної сили, повинна надати відповідний документ Торгово-промислової палати або іншого компетентного органу, в якому повинні бути вказані характер обставин непереборної сили та їх тривалість (п. 7.5 Договору).

В пункті 7.4 Договору зазначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, позбавляє сторону посилатися та такі обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання.

За змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з повідомленнями про неможливість виконання своїх зобов'язань за договором та звернень щодо перегляду умов договору поставки в частині відстрочення оплати за отриману продукцію.

Сертифікат Торгово-промислової палати України відповідачем не надано.

До того ж, обставини, на які посилається відповідач, які пов'язані з проведенням антитерористичної операції, з урахуванням виконання ним пунктів 7.3, 7.4 Договору, є підставами для звільнення від цивільно-правової відповідальності, а не від виконання договірного зобов'язання, оскільки як унормовано чинним законодавством, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1-2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача у відзиві на позов позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких він наполягає.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Торгівельна фірма «Універсал» законні, обґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (ідентифікаційний код 37596090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Торгівельна фірма «Універсал» (ідентифікаційний код 37384893) заборгованість за договором поставки № 1704-ДС/П-2014 від 01.04.2014 в сумі 124408,22 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2488,17 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2015.

Суддя А.В. Іванов