Постанова

від 15.03.2007 по справі 10/400ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/400ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15.03.07                                                                                 Справа № 10/400ад.

             Судова колегія  господарського суду Луганської  області  у  складі  головуючого   Мінської  Т.М., суддів Калашник Т.Л.,  Ворожцова А.Г.,   при секретарі  Бахарєвій  І.Є., розглянувши матеріали справи за позовом    

Корпорація "ГРАНД", м. Луганськ

до  1. Головного  Управління  Державного казначейства  України в Луганській області.  

     2. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про  бюджетне відшкодування   у сумі 999299 грн. 00 коп.

в присутності представників:

від позивача - Козін В.М. - адвокат, довіреність № б/н від 03.07.06.;

від 1-го відповідача - представник не прибув.

від 2-го відповідача - Буркова О.М. - гол.держ.под.інспектор, довіреність № 39590/10 від 27.12.06.  

           Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні    здійснювалась звукова фіксація судового процесу.

До  15.08.2006.  справа  слухалась  одноособово  суддею Мінською Т.М.    15.08.2006. розпорядженням  заступника голови господарського суду Луганської області  згідно ст.  24 Закону України «Про судоустрій»,  п. 2 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України  для розгляду даної справи призначено судову колегію  у складі  головуючого –Мінської Т.М., суддів –Ворожцова А.Г.,  Зюбанової Н.М.    

25.09.2006. розпорядженням  заступника голови господарського суду Луганської області  згідно ст.  24 Закону України Про судоустрій»,  п. 2 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України  в зв'язку з відпусткою судді Зюбанової Н.М.  її виключено із складу колегії  і введено до складу суддю  Палей О.С.   

Розпорядженням  заступника голови господарського суду Луганської області   від 22.02.2007.  виключено із складу колегії суддю  Палей О.С. і введено до складу суддю  Калашник Т.Л.

       Ухвалою  від  02.03.2007. замінено   першого відповідача  -    ВДК  в Ленінському районі  м. Луганська  на  його  правонаступника -   Головне Управління  Державного казначейства  України в Луганській області.  

            У судовому  засіданні  оголошувалась перерва  з  13.03.2007. до 15.03.2007.

Суть спору: позивач просить зобов‘язати казначейство здійснити виплату бюджетного відшкодування шляхом списання коштів з бюджетного рахунку в сумі 999299 грн. 00 коп. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

12.07.2006. від позивача надійшла заява про уточнення  позовних вимог, якою позивач просить:

- зобов'язати  Ленінську МДПІ зробити висновок  про суми відшкодування ПДВ корпорації «Гранд» на суму  999299 грн.  і  направити його у ВДК в Ленінському районі.

- зобов'язати  ВДК в Ленінському районі   здійснити виплату  корпорації «Гранд» бюджетного відшкодування  ПДВ  в розмірі  999299 грн. шляхом перерахування  цієї суми із державного бюджету  на рахунок  корпорації «Гранд».

22.02.2007.  від позивача надійшла заява про уточнення  позовних вимог, якою він  змінив  предмет  позову  і  просить:

Стягнути  з  Державного бюджету  України  з р/р 31117030700006, відкритому   в  банку  ГУ ДКУ в Луганській області,  МФО 804013 на  ім'я  УДК в м. Луганську  ГУ УДК в Луганській області  код ОКПОУ 24046582 по коду  бюджетної класифікації доходів 14010200 «Бюджетне  відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами»на користь позивача  бюджетну  заборгованість  по податку на додану вартість  за  лютий 2006 року  в  розмірі  999299 грн.  

Відповідно  до  ст.  51  Кодексу адміністративного судочинства  України  в зв'язку  із зміною предмету  позову   судом  розглядається  вищевказана  вимога.     

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Обставини  справи:  Корпорація  «Гранд» (позивач  у справі)   01.03.2006 року (вх. № 7945)   подала   до Ленінської МДПІ   податкову декларацію  з податку на додану вартість   за лютий 2006 року.  Разом з декларацією поданий розрахунок суми бюджетного  відшкодування  і  заява  про повернення  суми бюджетного відшкодування.  

За даними поданої декларації,  усього  податкових зобов'язань  (рядок 9)  - 190058 грн.,  усього податкового  кредиту  (рядок 17) –189053 грн.  Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала позитивне значення і складала – 1005  грн. (рядок 18.1).

Залишок  від'ємного  значення  попереднього звітного періоду  (рядок  23)  -  1000304 грн.  

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню  (рядок  25) –  999299 грн.,  в тому числі  на рахунок платника у банку  (рядок 25.1.)  -  999299  грн.  = (1000304 грн. –1005 грн.)

Суми, що підлягає  відшкодуванню  розрахована  у рядку  4 Розрахунку  бюджетного відшкодування  -  999299  грн.  

З  21.03.2006. до 24.03.2006.  проведено   перевірку,  за результатами якої складено Довідку № 136/23-6/30516291 від 27.03.2006. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки  Корпорації «Гранд» з питання  достовірності  нарахування  бюджетного відшкодування  податку  на додану вартість на розрахунковий рахунок  за лютий 2006 року.»   

Висновок - Суб'єктом господарювання правомірно заявлено до бюджетне  відшкодування податку на додану вартість  у лютому 2006 року  на суму  999299 грн.

Остаточно сума  відшкодування  ПДВ з бюджету  буде підтверджена  після отримання інформаційних довідок та у разі необхідності,  проведення зустрічних перевірок.  

В  додатку  № 4  до  довідки  наведено  перелік  платіжних доручень  по  сплаті  податкового  кредиту  попереднього  податкового  періоду  (січня  2006 року), фактично  сплаченого  корпорацією  «Гранд» у  попередньому  податковому  періоді   постачальникам  таких товарів  (послуг)  (а.с.  32, т. 1).  Судом  досліджено  вказані  платіжні  документи.       

Як вбачається з додатку  №  3  вищезазначеної  довідки  (а.с. 31, т. 1) в структурі  податкового кредиту Корпорації «Гранд» за  січень  2006  року  становить  79,2 відсотка  податковий  кредит  в зв'язку  з  отриманням  і  сплатою  на адресу  ТОВ  «Джерело».  

16.08.2006.  Ленінською МДПІ  проведено  перевірку  ТОВ «Джерело» і  складено  акт № 483-23/30876885  «Про результати  виїзної планової перевірки ТОВ «Джерело» з питань дотримання  вимог податкового, валютного та іншого законодавства  за період  з  01.10.2005.  по 31.03.2006.».  За результатами  перевірки   прийнято  податкове повідомлення - рішення  № 0002642310/0 від 21.08.2006.  

Господарським  судом   Луганської  області  розглянута   справа  №  9/704н-ад  за  позовом  ТОВ  Джерело»  до  Ленінської МДПІ  про  визнання неправомірними дій  Ленінської МДПІ  по складанню акту  № 483-23/30876885  від 16.08.2006.  та  винесенню    податкового  повідомлення - рішення  № 0002642310/0 від 21.08.2006. і визнання  недійсним даного   податкового  повідомлення –рішення.  Постановою  Господарського суду   Луганської  області    від 31.10.2006.  в задоволенні  позову  відмовлено.  Постановою Луганського апеляційного господарського  суду  від  29.01.2007.  скасовано  вищезазначена постанова  і позов  задоволено  в  частині   визнання недійсним  податкового повідомлення - рішення Ленінської МДПІ   № 0002642310/0 від 21.08.2006.  

07.08.2006.  Ленінською  МДПІ  також  складено  акт  №  447/23-030516291  «Про результати  виїзної планової перевірки  Корпорації  «Гранд» з питань  дотримання  вимог  податкового,  валютного та   іншого законодавства  за  період  з  01.07.2005.  по  31.03.2006.».  Порушень  нарахування  ПДВ  за  лютий  2006 року  не  встановлено.  

Позивачем  надано до  матеріалів  справи  ВМД  на  ввіз ТОВ  «Джерело»  на митну територію  України автозапчастин.  Суд  не  може  надати  оцінку   доказам,  як  підтвердженню  сплати ПДВ  по ланцюгу  поставки,  але  звертає  увагу  на  наявність  цих  документів,  які  могли  б  бути  досліджені  податковим органом при перевірці.  А  в  разі  відсутності  оригіналів  ВМД,  вони  могли  бути  надані  митними  органами.        

Доводи  позивача:

Позивач  вважає,  що  має  право  на  бюджетне  відшкодування  суми  ПДВ  в  розмірі 999299 грн.  за   лютий 2006 року відповідно  до  вимог  пункту  7.7. статті 7  Закону України  «Про податок на додану  вартість»,    і  розділу  4  Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної  податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86,   зареєстрованого в  Міністерстві  юстиції України  08.06.2001.   за  №  489/5680,   оскільки  ним  виконані  всі  вимоги  законодавства,  а  також  згідно  висновку  ДПІ за  результатами  перевірки  позивачем  правомірно  заявлена  сума  бюджетного  відшкодування    в  розмірі 999299 грн.  за   лютий 2006 року.        

Доводи  І –ого  відповідача:

Відповідно  пункту  7.7. статті 7  Закону України  «Про податок на додану  вартість»,    і  розділу  4  Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної  податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86,   орган  державного  казначейства  не  має  правових  підстав    за власним  бажанням  здійснювати  будь - які  дії  з  виплати  бюджетного  відшкодування  без  належного  висновку  податкового  органу.

Доводи  ІІ –ого   відповідача:

ІІ –ий відповідач  посилається  на  положення  пункту 1.8 статті  1 Закону про ПДВ,  згідно якої  встановлений прямий зв'язок  між сплатою,  надходженням до бюджету  ПДВ та відшкодуванням такого податку.  При  цьому  зазначені  етапи  нерозривно  пов'язані  між  собою:  сплата  податку,  а  потім  включення  відповідних сум  до податкового кредиту  з податку  на додану вартість  та відшкодування  податку  на додану вартість  за  рахунок  коштів,  що були  сплачені  у  вигляді  податку.    ІІ –ий відповідач   зазначає,  що при  проведенні   перевірки  було  встановлено  сплату  до  бюджету  постачальником  корпорації  «Гранд» товариством з обмеженою відповідальністю  «Джерело» у  сумі  лише  394 576 грн. 86 коп.,  згідно  наданих підприємством  пояснень  від  21.03.2206.   Таким  чином,  Ленінською МДПІ  не  отримано  доказів  надходження  до бюджету  всієї  суми  бюджетного відшкодування.  

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:

          Згідно  підпункту   7.7.1.  пункту  7.7. статті 7  Закону України  «Про податок на додану  вартість» (надалі –Закон про ПДВ)  сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

            При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Пунктом  7.7.2.  цієї статі  передбачено,  якщо    у   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то:

           а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значення,  яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

          б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Відповідно  до  підпункту    7.7.4.  статі 7  платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  повної суми  бюджетного  відшкодування,  подає  відповідному  податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення  такої  повної суми  бюджетного  відшкодування,  яка  відображається у податковій декларації.  

      Пунктом   7.7.5.  статті  7 Закону про ПДВ  встановлено,  протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової  декларації,  податковий  орган проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування  було  зроблено  з   порушенням   норм   податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення    достовірності    нарахування    такого    бюджетного відшкодування.

          Податковий  орган  зобов'язаний  у  п'ятиденний  термін після закінчення   перевірки   надати   органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

          На    підставі    отриманого   висновку   відповідного податкового органу орган державного  казначейства  надає  платнику податку  зазначену  у  ній  суму  бюджетного  відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний  банківський рахунок  платника  податку  в  обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

          Таким  чином, Закон  передбачає,  що податковий  орган  може  проводити  невиїзну,  а  також  виїзну  документальні  перевірки,   загальний  строк  протягом якого  податковий  орган  має  перевірити  достовірність    нарахування    бюджетного відшкодування  становить  60  днів, наступних за  днем отримання  декларації.  Тобто,   відповідач  мав  зробити остаточний  висновок  про  правомірність заявленої до відшкодування  суми  ПДВ,  або  перевищення  цієї суми.  Складення  будь-якого проміжного документу  не передбачено  Законом.       

          Закон про ПДВ також  передбачає,  які   заходи  застосовуються податковим органом,   за  наслідками перевірки,  зокрема  пунктом    7.7.7.  статі  7  цього Закону передбачено,  якщо   за    наслідками    документальної    невиїзної (камеральної)  або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий   орган   виявляє   невідповідність   суми   бюджетного відшкодування  сумі,  заявленій у податковій декларації,  то такий податковий орган:

         б) у  разі  перевищення  заявленої  платником  податку   суми бюджетного відшкодування над сумою,  визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок,  податковий  орган  надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

              На дату  розгляду  справи  податковим  органом внаслідок проведення таких перевірок  не було  відповідно до пункту    7.7.7.  статі  7  Закону про ПДВ  прийнято  і  надіслано позивачу   податкове повідомлення, в якому зазначаються сума  перевищення  бюджетного відшкодування  та підстави для її вирахування.   

          Податковий  орган  у  п'ятиденний  термін після закінчення   перевірки,  мав  надати  органу  державного  казначейства висновок  із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

ІІ –відповідач  не  навів  підстав,  передбачених  законодавством,  для  ненадання  вказаного  висновку.                

           Судом  встановлено,  що  позивачем  дотримані  вимоги  пункту  7.7.2.  статі  7  Закону про ПДВ  стосовно  фактичної сплати отримувачем  товарів (позивачем)  у попередньому податковому періоді   (в  січні  2006  року)     постачальникам таких товарів (послуг)     частини   від'ємного значення.  

При вирішенні даного спору  судом  також  враховується  правова  позиція  Верховного  Суду  України  з  аналогічних питань,  зокрема  висловлена  в  постанові  Верховного  Суду  України  від  26.09.2006.,  а  саме:

         «Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”,  платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати  утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа,  яка імпортує товари на митну територію України.

          Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті  10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум  податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно  до закону (п.10.2. ст.10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку  продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні  господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму  бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.»

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України  в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті  зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду.  

          Відповідно  до  ст.  124 Конституції  України  і  ст. 20  Господарського Кодексу України  позивач,  як суб'єкт  господарювання  має  право  на судовий захист  своїх  прав і законних інтересів.         

          Судом  відхиляються  доводи  ІІ –ого відповідача,  як  такі,  що не ґрунтуються  на  законодавстві.  Посилання    на  положення  пункту 1.8 статті  1 Закону про ПДВ,  як на підставу  своїх доводів,  суд  вважає некоректним,  оскільки  цим пунктом  визначено термін «Бюджетне  відшкодування»- сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.  Тобто,  положення  пункту  1.8.  необхідно  розглядати  в  контексті  і  в  сукупності  з нормами  пункту  7.7.  ст.  7  Закону про ПДВ.    А  твердження  ІІ –ого відповідача  про  несплату  ПДВ  по  ланцюгу  постачальників  також  ґрунтується  лише  на  припущеннях.  

           При  вирішенні  даної  справи  також  враховується  відповідно до  ст.  п. 2 ст. 8  Кодексу адміністративного судочинства  України  і ст. 17  Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського  суду з  прав людини"   практика  Європейського  суду  з прав  людини,  зокрема:  Рішення  по  справі  «Інтерсплав» проти  України  щодо  дотримання  підприємством  вимог  національного  законодавства про податок на додану вартість.        

Оцінивши  всі  вищевикладені  обставини,   суд  закінчив розгляд справи в судовому засіданні  15.03.2007.  і  постановив   задовольнити позов  повністю.       

          Згідно  ст.   160 ч. 3  Кодексу адміністративного судочинства  України  в судовому засіданні  15.03.2007. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.  94  Кодексу адміністративного судочинства  України  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені  судові витрати  з Державного бюджету України.    Тобто,  позивачу  присуджується  з Державного бюджету  України  витрати по сплаті  держмита  в сумі   1700 грн.  

            Керуючись ст.ст.  17, 18,  158 –163,  Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд

п о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити  повністю.

2. Стягнути  з  Державного бюджету  України  з р/р 31117030700006, відкритому   в  банку  ГУ ДКУ в Луганській області,  МФО 804013 на  ім'я  УДК в м. Луганську  ГУ УДК в Луганській області  код ОКПОУ 24046582 по коду  бюджетної класифікації доходів 14010200 «Бюджетне  відшкодування  податку на додану вартість грошовими коштами»  на користь  корпорації «Гранд», м. Луганськ, вул. Сосюри, 137, код ЄДРПОУ 30516291, п/р 26003003560410  в  ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 304632   заборгованість  з  бюджетного  відшкодування  з   податку на додану вартість  за  лютий 2006 року  в  розмірі  999299 грн.   

3.  Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку  31118095700006  МФО 804013, ОКПО 24046582,  Управління  Державного казначейства  у м. Луганську, банк –Головне Управління Державного казначейства в Луганській області, код  бюджетної класифікації 22090200   на користь   корпорації «Гранд», м. Луганськ, вул. Сосюри, 137,  код ЄДРПОУ  30516291,  п/р 26003003560410  в  ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 304632   витрати по сплаті   державного мита в сумі   1700  грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  У разі подання  апеляційної скарги постанова набирає законної сили,  якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.  

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга  подаються  до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржувану  постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти  днів  з дня складення  постанови в повному обсязі.   Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно  ст. 160 ч. 3  Кодексу адміністративного судочинства  України постанова в повному обсязі складена  20.03.2007.

Головуючий суддя                                                              Т.М.Мінська

Суддя                                                                                     А.Г. Ворожцов

Суддя                                                                                     Т.Л. Калашник