Постанова

від 15.10.2015 по справі 908/4300/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

пр. Леніна, 5, м.Харків, 61022, тел. 050-056-77-75

Постанова

Іменем України

15.10.2015 справа №908/4300/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1.: від відповідача 2.:Кододової О.В. Малашкевича С.А., Склярук О.І. Дем'яновій Є.Є. Острик С.Ю. - ліквідатор Попов А.С. (за довіреністю) Не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Молокозавод-ОЛКОМ», м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2015року (повний текст рішення складений та підписаний 14.08.2015року) у справі№908/4300/15 (В.А.Кричмаржевський) за позовомПриватного підприємства «Агрофірма «Семенівка», с.Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область до відповідачів 1. Приватного підприємства «Молокозавод-ОЛКОМ», м. Київ 2. Приватного підприємства «Мирненський Хлібозавод», смт.Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область простягнення 449419,67грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2015р. у справі №905/4300/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто в солідарному порядку з Приватного підприємства Молокозавод-ОЛКОМ, та Приватного підприємства «Мирненський Хлібозавод» на користь Приватного підприємства «Агрофірма «Семенівка» заборгованість в розмірі - 449419грн. 67 коп. та судовий збір в розмірі - 8983грн. 00 коп.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов»язання щодо його виконання, однак відповідач - 1 покладеного на нього обов»язку про оплату поставленого позивачем товару на суму 449419,67 грн. у встановлений договором строк не виконав, факт порушення відповідачем - 1 умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи. Враховуючи договір поруки від 02.01.2014р., укладений ПП «Мирненський Хлібозавод» (поручителем) та ПП «Агрофірма «Семенівка» (кредитором), відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за договором поставки №1-М від 02.01.2014р., тобто, заявлений борг в розмірі - 449.419,67 грн. підлягає стягненню з ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» та ПП «Мирненський Хлібозавод» в солідарному порядку.

Господарським судом не прийняті доводи відповідача щодо припинення зобов»язань сторін за договором поставки молока № 1-М від 02.01.2014р. через здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог оскільки сторони не дійшли згоди щодо застосування до правовідносин, що між ними існують, зарахування зустрічних однорідних вимог, про що свідчать як заперечення ПП «Молокозавод-ОЛКОМ», які зазначив його представник при розгляді справи № 908/5172/14 про банкрутство ПП «Агрофірма «Семенівка» в попередньому судовому засіданні, що відбулось 03 лютого 2015р., в якому розглядалися кредиторські вимоги до ПП «Агрофірма «Семенівка», в тому числі вимоги і відповідача - 1, так і відсутність будь-яких дій з боку відповідача 1, спрямованих на здійснення запропонованого зарахування.

Відповідач - 1 - Приватне підприємство «Молокозавод-ОЛКОМ», м. Київ не погодився із прийнятим рішенням та звернувся до Донецького апеляційного суду із апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2015року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що грошове зобов'язання ПП «Молокозавод- ОЛКОМ» щодо сплати боргу за договором продажу молока №1-М выд 02.01.2014р. на суму 449419,67грн. та за договором продажу молока №1-М від 03.01.2012р. на суму 303910,28грн. було припинено за заявою ПП «Агрофірма «Семенівка» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

В апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що у судове засідання 13.08.2015року не з»явився представник відповідача 2., однак рішення місцевим господарським судом було оголошено, розгляд справи не відкладений.

Ліквідатор ПП «Агрофірма «Семенівка» надав відзив на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/3081/15 від 13.10.2015року) у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач 2. не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно зі ст.75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.2015року №04-08/790/15 у зв'язку із перебуванням у відпустці члена судової колегії Мартюхіної Н.О., замінено відсутню суддю на суддю постійно діючої колегії №1 першої палати - Склярук О.І.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Між Приватним підприємством «Агрофірма «Семенівка» та Приватним підприємством «Молокозавод-ОЛКОМ» 02 січня 2014р. укладено договір поставки молока № 1-М (Договір), за умовами якого позивач (постачальник) зобов»язався систематично постачати відповідачеві - 1 (покупцеві) молоко коров»яче цільне, виготовлене постачальником (сировина), а відповідач - 1 приймати та своєчасно здійснювати оплату постачальнику за сировину.

За умовами п.2.1 Договору кількість поставленої сировини визначається відповідно до товарно-транспортних накладних, які є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02.01.2014р. договірна вартість сировини, яка постачається в січні 2014р., була встановлена:

Вищий сорт - 3.2465 грн. за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02319грн. за кожні 0,1 % вмісту жиру 5% (t ° › 8 °C);

Перший сорт 2.7827 грн. за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02319грн. за кожні 0,1 % вмісту жиру 5% (t ° › 10°C);

Другий сорт 2.3962 грн. за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02319грн. за кожні 0,1 % вмісту жиру 5% (t ° › 10 °C).

З урахуванням додаткової угоди № 2 від 01.02.2014р. договірна вартість сировини, яка поставляється у лютому 2014р., була встановлена:

Вищий сорт - 3.3003 грн. за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02357грн. за кожні 0,1 % вмісту жиру 5% (t ° › 8 °C);

Перший сорт 2.8289 грн. за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02357грн. за кожні 0,1 % вмісту жиру 5% (t ° › 10°C);

Другий сорт 2.4360 грн. за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02357грн. за кожні 0,1 % вмісту жиру 5% (t ° › 10 °C).

Крім того, Покупець сплачує Постачальнику 20% ПДВ та компенсацію згідно П1 підр.2 ХХ НКУ № 2755-VI від 02.12.2010р.

За умовами п. 4.5 Договору розрахунки за поставлену сировину здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника. Періодичність оплат встановлюється один раз на місяць.

Відповідно до п.5.9 Договору сторони зобов'язуються своєчасно і в повному обсязі надавати документи і проводити щомісяця звіряння взаємних розрахунків за даним договором, складаючи акти звірок.

Згідно до п. 5.10 Договору Покупець за даним договором зобов'язується щодня робити звірку з Постачальником шляхом передачі факсом розшифровки до приймальної квитанції № ЗПК (МС) за попередній день, в якій вказуються: - обсяг поставленої сировини; - ціна поставленої сировини; - вартість за поставлену сировину.

Відповідно із пунктом 5.11. Договору покупець надає Постачальнику в 2-х примірниках приймальну квитанцію (зведену за місяць) за формою №3-ПК(МС), затверджену наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002 року № 176, до 20 числа місяця, наступного за звітним. Один підписаний примірник квитанції Постачальник зобов'язується повернути Покупцеві разом з актом звірки до 25 числа місяця, наступного за звітним. Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві податкову накладну шляхом передачі факсограми до 12 числа місяця наступного за звітним, передача оригіналу - до 18 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 5.12 Договору встановлено, що кількість і якість переданої сировини вказується в накладних на кожну її партію.

На виконання умов договору позивач передав ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» сировину в січні 2014р. на суму - 287.214,47 грн., в лютому 2014р. на суму - 215.305,51 грн.

Факт поставки сировини відповідачеві - 1 за січень 2014р. та лютий 2014р. на суму - 502.519,98 грн. підтверджують наступні товарно-транспортні накладні:ПНС-000020 від 02.01.2014 р., на суму 17 366,40 грн.; ПНС-000040 від 03.01.2014 р., на суму 9474,30 грн.; ПНС-000059 від 04.01.2014 р., на суму 9180,48 грн.; ПНС-000086 від 06.01.2014 р., на суму 9156,75 грн.; ПНС-000073 від 05.01.2014 р., на суму 9049,08 грн.; ПНС-000107 від 07.01.2014 р., на суму 9249,12 грн.; ПНС-000120 від 08.01.2014 р., на суму 8947,95 грн.; ПНС-0001380 від 09.01.2014 р., на суму 9113,25 грн.; ПНС-000161 від 10.01.2014 р., на суму 9730,95 грн.; ПНС-000189 від 12.01.2014 р., на суму 9539,55 грн.; ПНС-000172 від 11.01.2014 р., на суму 9535,20 грн.; ПНС-000207 від 13.01.2014 р., на суму 9745,92 грн.; ПНС-000222 від 14.01.2014 р., на суму 9504,00 грн.; ПНС-000259 від 16.01.2014 р., на суму 8995,80 грн.; ПНС-000240 від 15.01.2014 р., на суму 9115,20 грн.; ПНС-000292 від 18.01.2014 р., на суму 9208,95 грн.; ПНС-000273 від 17.01.2014 р., на суму 9309,60 грн.; ПНС-000325 від 20.01.2014 р., на суму 9522,15 грн.; ПНС-000304 від 19.01.2014 р., на суму 9875,52 грн.; ПНС-000340 від 21.01.2014 р., на суму 8847,90 грн.; ПНС-000353 від 22.01.2014 р., на суму 9148,05 грн.; ПНС-000372 від 23.01.2014 р., на суму 9028,80 грн.; ПНС-00389 від 24.01.2014 р., на суму 9143,70 грн.; ПНС-000405 від 25.01.2014 р., на суму 9261,15 грн.; ПНС-000422 від 26.01.2014 р., на суму 9230,70 грн.; ПНС-000438 від 27.01.2014 р., на суму 9539,55 грн.; ПНС-0000458 від 28.01.2014 р., на суму 8991,45 грн.; ПНС-000473 від 29.01.2014 р., на суму 9564,48 грн.; ПНС-000481 від 30.01.2014 р., на суму 7699,50 грн.; ПНС-000487 від 31.01.2014 р., на суму 9205,92 грн., ПНС-000516 від 01.02.2014 р., на суму 2524,84 грн.; ПНС-000533 від 02.02.2014 р., на суму 8825,76 грн.; ПНС-000571від 04.02.2014 р., на суму 9158,58 грн.; ПНС-000557 від 03.02.2014 р., на суму 8851,98 грн.; ПНС-000608 від 05.02.2014 р., на суму 9074,10 грн.; ПНС-000620 від 06.02.2014 р., на суму 8969,70 грн.; ПНС-000639 від 07.02.2014 р., на суму 9143,70 грн.; ПНС-000652 від 08.02.2014 р., на суму 9282,90 грн.; ПНС-000690 від 10.02.2014 р., на суму 9048,00 грн.; ПНС-000663від 09.02.2014 р., на суму 8987,10 грн.; ПНС-000716 від 12.02.2014 р., на суму 8938,008 грн.; ПНС-000702 від 11.02.2014 р., на суму 9313,35 грн.; ПНС-000729 від 13.02.2014 р., на суму 8713,68 грн.; ПНС-000749 від 14.02.2014 р., на суму 8989,92 грн.; ПНС-000763 від 15.02.2014 р., на суму 8523,36 грн.; ПНС-000780 від 16.02.2014 р., на суму 9017.55 грн.; ПНС-000802 від 17.02.2014 р., на суму 8760,90 грн.; ПНС-000816 від 18.02.2014 р., на суму 8670,09 грн.; ПНС-000832 від 19.02.2014 р., на суму 8799,84 грн.; ПНС-000853 від 20.02.2014 р., на суму 8324,64 грн.; ПНС-000867 від 21.02.2014 р., на суму 8618,40 грн.; ПНС-000883 від 22.02.2014 р., на суму 8592,48 грн.; ПНС-000899 від 23.02.2014 р., на суму 8839,20 грн.; ПНС-000917 від 24.02.2014 р., на суму 8562,24 грн.; ПНС-000936 від 25.02.2014 р., на суму 8739,36 грн., довіреність № Дов-000011 від 02.01.2014р., та довіреність № Дов-0000105 від 01.02.2014р. на ім»я Денисенко І.О., спеціалізовані товарні накладні, які долучені до матеріалів справи.

Також сторонами Договору підписані приймальні квитанції за січень 2014р. (з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.) на суму - 287.214,47 грн., та за лютий 2014р. (з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.) на суму - 215.305,51грн. та розшифровки до них.

Відповідач - 1 поставлений товар оплатив частково, в результаті чого за відповідачем 1 обліковується заборгованість у сумі 449419,67 грн., доказів протилежного відповідачем не надано.

Між Приватним підприємством «Мирненський Хлібозавод» - відповідачем - 2 (Поручителем) та Приватним підприємством «Агрофірма «Семенівка» - позивач (Кредитором) 02.01.2014р. укладено договір поруки, за умовами якого (п.1) Поручитель зобов'язується перед Кредитором нести зобовязання:

- за виконання Приватним підприємством «Молокозавод-ОЛКОМ», код з ЄДРПОУ - 31176910) іменований далі «БОРЖНИК» своїх зобов'язань з постачання молока, в т.ч. за договором продажу молока №1-М від 02.01.2014р., укладеного між Кредитором та Боржником,

- по сплаті БОРЖНИКОМ платежів, пов'язаних з контрактом, у повному обсязі згідно з контрактом,

- щодо відшкодування збитків, завданих простроченням виконання БОРЖНИКОМ контракту,

- по сплаті повної суми санкцій, передбачених контрактом, - пені, штрафів, за порушення умов контракту БОРЖНИКОМ у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 договору поруки у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за контрактом Боржник і Поручитель відповідають як солідарні боржники.

Внаслідок порушення відповідачем - 1 умов договору в частині оплати товару позивач за захистом своїх порушених прав і законних інтересів звернувся з позовом до суду про стягнення боргу в солідарному порядку з ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» та ПП «Мирненський Хлібозавод».

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем була відпущена відповідачу продукція на суму - 502.519,98 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

В матеріалах справи не міститься доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент фактичної його передачі. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції відповідачем позивачу не надавались.

Приписами ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено, факт прострочення виконання відповідачем обов'язку з оплати товару, тому господарський суд правомірно дійшов висновку щодо стягнення з останнього боргу у розмірі 449419,67грн.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Оскільки за договором поруки від 02.01.2014р., укладеним ПП "Мирненський Хлібозавод" (поручителем) та ПП "Агрофірма "Семенівка" (кредитором), відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за договором поставки №1-М від 02.01.2014р., таким чином є вірним висновок місцевого господарського суду що, заявлений борг в розмірі - 449.419,67 грн. підлягає стягненню з ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" та ПП "Мирненський Хлібозавод" в солідарному порядку.

Посилання апелянта на те, що грошове зобов'язання ПП «Молокозавод- ОЛКОМ» щодо сплати боргу за договором продажу молока №1-М выд 02.01.2014р. на суму 449419,67грн. та за договором продажу молока №1-М від 03.01.2012р. на суму 303910,28грн. було припинено за заявою ПП «Агрофірма «Семенівка» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Також важливе значення має те, що між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання і якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду (господарського суду).

Особливість зарахування полягає в тому, що воно може припинити одразу два зустрічних зобов'язання.

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

У даному випадку ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» висловив свої заперечення, які зазначив його представник при розгляді справи № 908/5172/14 про банкрутство ПП «Агрофірма «Семенівка» в попередньому судовому засіданні, що відбулось 03 лютого 2015р., в якому розглядалися кредиторські вимоги до ПП «Агрофірма «Семенівка», в тому числі вимоги і відповідача - 1, так і відсутність будь-яких дій з боку відповідача 1, спрямованих на здійснення запропонованого зарахування. У судовому засіданні у справі про банкрутство позивача представник ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» зазначав, що не погоджується на зарахування зустрічних однорідних вимог з ПП «Агрофірма «Семенівка», пояснюючи це тим, що заборгованість ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» перед ПП «Агрофірма «Семенівка» повинна стягуватися в порядку позовного провадження.

Про відсутність наміру здійснювати зарахування зустрічних вимог з боку ПП «Агрофірма «Семенівка» також свідчить і заявлення даного позову.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що в судовому порядку не розглядалися вимоги про застосування зарахування зустрічних однорідних вимог, та, відповідно, і не ухвалювалось судове рішення щодо цього. Отже, вимога позивача про стягнення з ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» 449419,67 грн. основного боргу є цілком обґрунтованою та правомірною.

Крім того, заслуговують на увагу твердження ліквідатора ПП «Агрофірма «Семенівка», що у випадках здійснення заліку зустрічних однорідних вимог протягом дії мораторії буде порушений порядк, визначений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також порушені права кредиторів, які у випадку стягнення суми заборгованості мали можливість одержати першочергове або пропорційне із відповідачем погашення кредиторських вимог, з огляду на наступне.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що з обов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Необхідною умовою зарахування є збіг у часі строків виконання сторонами взаємних однорідних вимог. Оскільки, з моменту запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, виконання грошових зобов'язань суб'єкта банкрутства зупиняється та здійснюється у порядку черговості, встановленої Законом, то з цього часу є неможливим припинення його грошових зобов'язань зарахуванням поза встановленою черговістю, поза умовами норм Закону.

Крім того, не приймаються до уваги і посилання апелянта на те, що у судове засідання 13.08.2015року не з»явився представник відповідача 2., однак рішення місцевим господарським судом було оголошено, розгляд справи не відкладений.

Також, відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам або іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.08р. № 01-8/482).

Ухвала Господарського суду Запорізької області від 27.07.2015р., містить оформлений відповідно до вимог Інструкції штампи суду з відміткою про відправлення документа, відтак, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Відповідач 2. будучи належним чином повідомленийі про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізувв своє право на участь у судовому процесі та не забезпечив явку представника в судове засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд не позбавлений права на підставі ст.75 ГПК України, розглянути справу за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи представник апелянта був присутній у судовому засіданні 13.08.2015р., про що свідчить протокол судового засідання (т.2, а.с.16) та даний факт відображений у рішенні суду (т.2, а.с.17). Відповідач 2. рішення суду першої інстанції не оспорює, в матеріалах справи відсутні докази, що прийнятим рішенням порушені його права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2015р. по справі №908/4300/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Молокозавод-ОЛКОМ» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2015року (повний текст складений та підписаний 14.08.2015року) у справі №908/4300/15 ґрунтується на чинному законодавстві та підстав для його скасування не вбачається.

Результати апеляційного провадження у справі №905/4300/15 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати покласти на апелянта відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Молокозавод-ОЛКОМ», м.Київ, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2015року (повний текст складений та підписаний 14.08.2015року) у справі №908/4300/15, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В.Кододова

Судді: С.А.Малашкевич

О.І.Склярук

Надруковано: 6 прим.

1.позивачу;

2. відповідачам;

1. у справу;

1. апеляційному суду.

1. ГСЗО.