Рішення

від 15.10.2015 по справі 171/2253/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/2253/14-ц 22-ц/774/2034/К/15

Справа № 171/2253/14-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/2034/К/15 інстанції - Хоруженко Н.В.

Категорія 23 (4) Доповідач - Савіна Г.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Митрофанової Л.В., Чорнобука В.І.,

при секретарі - Голуб О.О.,

за участю - представника відповідача Фермерського господарства «Росія» - Бука Дмитра Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Фермерського господарства «Росія», треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання договору оренди недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Фермерського господарства «Росія» (далі - ФГ «Росія») про визнання договору оренди недійсним. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві власності належить земельна ділянка розміром 6,2348 гектарів, розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області. 05 вересня 2010 року між нею та відповідачем ФГ «Росія» укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Апостолівському районі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.12 року за № 122030004001300. Оскільки вона вказаний договір оренди не підписувала та нікого не уповноважувала вчиняти дії з його підписання, просила суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений між нею та ФГ «Росія», який зареєстровано у відділі Держкомзему у Апостолівському районі Дніпропетровської області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.12 року за № 122030004001300.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні її позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, помилково до спірних правовідносин застосував положення статей 218, 1158 ЦК України, безпідставно послався на ст. 241 ЦК України, залишивши поза увагою те, що ОСОБА_5 не передавала повноваження на підписання договору іншим особам. Суд не врахував, що договір вчинений та зареєстрований за відсутності на це згоди власника земельної ділянки, а також не надав належної оцінки висновку експертизи, згідно якого підпис у договорі оренди земельної ділянки та в акті прийому передачі об'єкту оренди виконані не ОСОБА_5

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 6,2348 га на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Апостолівської РДА № 301/2-р-03 від 18.06.03 року, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 кад. № НОМЕР_2 від 18.06.03 року.

06.02.12 року у відділі Держкомзему в Апостолівському районі зареєстровано договір оренди землі укладений між ОСОБА_5 та ФГ «Росія» згідно якого орендодавець передає в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,2348 га на території Михайлівської сільської ради згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 кад. № НОМЕР_2 від 18.06.03 року.

До даного договору на реєстрацію у відділі Держкомзему в Апостолівському районі було надано договір від 05.09.2010 року, копію паспорта позивача,копія державного акту, акт прийому-передачі земельної ділянки від 05.09.10 року, довідку про форму та розмір орендної плати, акт прийому-передачі земельної частки в натурі, кадастровий план, обмеження щодо використання земельної ділянки.

Згідно висновку експерта № 58/04-60 від 12.03.15 року підпис від імені ОСОБА_5, який розміщений в типовому договорі оренди землі, укладеному 05.09.10 року між ОСОБА_5 та ФГ «Росія» виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою шляхом ретельного наслідування чи змалювання справжнього підпису ОСОБА_5. Підпис від імені ОСОБА_5, який розміщений в акті прийому-передачі земельної ділянки (додаток до договору оренди землі, укладеному 05.09.10 року між ОСОБА_5 та ФГ «Росія») виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою шляхом ретельного наслідування чи змалювання справжнього підпису ОСОБА_5

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди укладений у письмовій формі, пройшов державну реєстрацію, орендодавець через своїх родичів, які діяли в її майнових інтересах - третіх осіб по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тривалий час отримувала орендну плату за землю, яку сплачував відповідач, та дійшов висновку, що волевиявлення орендодавця було спрямоване на укладення договору оренди землі з відповідачем, жодної претензії щодо використання її земельної ділянки відповідачем позивач не пред'являла, що свідчить про обізнаність ОСОБА_5 щодо існування орендних правовідносин між сторонами та схвалення нею дій щодо підписання за неї договору оренди землі від 05.09.2010 року без її доручення в її майнових інтересах.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Так, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону).

Положеннями ч.1 ст.16 вказаного Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України, правочин між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (правочини, які повністю виконуються у момент їх вчинення), належить вчиняти письмово. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами (ч.2 ст.207 ЦК України).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ОСОБА_5 посилалася на ту обставину, що вона не підписувала договір від 05.09.2010 року, як і акт прийому -передачі земельної ділянки і не вживала жодних дій щодо укладення вказаного договору з відповідачем, а також жодним чином не висловлювала свого бажання та не спрямовувала свого волевиявлення на укладення договору оренди землі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував, що згідно висновку експерта № 58/04-30 від 12.03.2015 року, підписи від імені ОСОБА_5, які розміщені в типовому договорі оренди землі, укладеному 05 вересня 2010 року між орендодавцем ОСОБА_5 і орендарем ФГ «Росія», та в акті прийому-передачі земельної ділянки (додаток № 1 до договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2010 року) виконані не ОСОБА_5, а іншою особою шляхом ретельного наслідування чи змальовування справжнього підпису ОСОБА_5

Вищенаведене свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця на укладення договору оренди землі з відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням, відповідно до вимог п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до Фермерського господарства «Росія» про визнання договору оренди недійсним та визнання недійсним договору оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та Фермерським господарством «Росія», який зареєстровано у відділі Держкомзему у Апостолівському районі Дніпропетровської області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.12 року за № 122030004001300.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ФГ «Росія» на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 365,40 грн. за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309, 313, 314- 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, задовольнити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Фермерського господарства «Росія» про визнання договору оренди недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та Фермерським господарством «Росія», який зареєстровано у відділі Держкомзему у Апостолівському районі Дніпропетровської області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.12 року за № 122030004001300.

Стягнути з Фермерського господарства «Росія» на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 365,40 грн. за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Г.О.Савіна

Судді: Л.В.Митрофанова

Л.В.Михайлів