Постанова

від 15.10.2015 по справі 911/3851/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа№ 911/3851/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Мельниченко В.В.- представник;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Міський комерційний Банк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.09.2015

у справі № 911/3851/15 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Міський комерційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Дідактик"

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2015 у справі № 911/3851/15 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачеві без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського Київської області від 03.09.2015 та передати справу № 911/3851/15 на розгляд до Господарського суду Київської області.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Міський комерційний Банк" у справі № 911/3851/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2015.

В судовому засіданні 15.10.2015 представник позивача надав свої пояснення з приводу оскаржуваної ухвали.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2015 не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 у справі № 911/3851/15 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави (акції іменні прості, емітент) згідно договору застави укладеного з визначенням способу реалізації - продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії судового провадження, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 928/980-ЮО від 26.02.2013, яка становить у строк, визначений договором, позичальник кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 1989523,37 грн.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов.

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки обставини в позовній заяві викладені суперечливо та не зазначено чіткого змісту позовних вимог.

В п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Однак, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем в позовній заяві викладено обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надано додатки до позову в підтвердження наведених обставин. При цьому, підставою для повернення позову без розгляду є саме відсутність викладу обставин, а не суперечливість, як то вказано судом першої інстанції.

Також судом першої інстанції, як підставою для повернення позову без розгляду, зазначено відсутність обґрунтованого розрахунку ціни позову, що також не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів позову вбачається, що позивачем до позовної заяви було додано розрахунок заборгованості.

Також судом першої інстанції зазначено, що позовна заява не містить чіткого змісту позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 928/980- ЮО від 26.02.201 Зр. В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 928/980-100 від 26.02.201 Зр., проте позивачем взагалі не зазначено, за яким договором застави він просить суд звернути стягнення на предмет застави, не вказано емітента та кількість акцій, на які він просить суд звернути стягнення та не конкретизовано спосіб реалізації предмету застави.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави (акції іменні прості, емітент) згідно договору застави укладеного з визначенням способу реалізації - продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою- покупцем або на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії судового провадження, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. А тому змістом даної позовної вимоги було саме звернення стягнення на предмет застави (акції іменні прості, емітент) згідно договору застави.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що в позовній заяві викладено обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в додатках до позовної заяви долучено документи, які мають суттєве значення для розгляду даної справи, а відтак, позивачем дотримано вимоги п.п. 4, 5 ст. 54 ГПК.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 03.09.2015 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Міський комерційний банк" задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Міський Комерційний банк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.09.2015 у справі № 911/3851/15 скасувати.

Справу № 911/3851/15 направити на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська