Рішення

від 30.11.2015 по справі 911/3851/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2015 р. Справа № 911/3851/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Дідактик», м. Сімферополь, АР Крим

третя особа Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Єйр Онікс»

про звернення стягнення на предмет застави

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1 предст. дов. б/н від 20.05.15 р.

відповідач - не з'явився;

третя особа - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Дідактик» (відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Єйр Онікс» про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави №928/980-ЮО/ЗЦП-1 від 12.11.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Ейр Онікс» зобов'язань за Кредитним договором №928/980-ЮО в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом та заборгованість за процентами за користування кредитом та була нарахована пеня.

Також позивач зазначає, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №928/980-ЮО між позивачем та відповідачем було укладено договір застави цінних паперів від 12.11.2013 р. №928/980-ЮО/ЗЦП-1, згідно умов якого відповідачем було передано в заставу позивачу цінні папери - прості іменні акції ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» в кількості 480000 шт. номінальною вартістю 1 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2015 у справі №911/3851/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 16.11.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2015 розгляд справи було відкладено на 30.11.2015 року.

30.11.2015 року до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про уточнення позовної заяви та зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд вважати пункт другий прохальної частини позовної заяви викладеним в наступній редакції: «Звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави № №928/980-ЮО/ЗЦП-1 від 12.11.2013 р. укладеного публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк» з публічним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Ейр Онікс», а саме: акції прості іменні (ISIN4000146005) в кількості 480000 шт. номінальною вартістю 1,00 грн., емітентом яких є публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Ейр Онікс», з визначенням способу реалізації - продаж обтяжувачем предмету забезпечувального обтяження на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі договору застави №928/980-ЮО/ЗЦП-1 від 12.11.2013 р. в розмірі 480000,00 грн.». Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

В судове засідання 30.11.2015 року відповідач та третя особа не направили своїх повноважних представників, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про розміщення інформації про дату та час судового засідання на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області, витребуваних документів до суду не надали.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представників відповідача та третьої особи.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову від 28.08.2015 №23/9816, у якій позивач просить накласти арешт на кошти в національній та/або іноземній валюті та інші цінності відповідача, що знаходяться у нього або на (всіх будь-яких) його рахунках і вкладах на зберіганні у банках або інших фінансових установах у межах суми заявлених позовних вимог та здійснити опис та арешт майна поручителів.

В судовому засіданні представник позивача просив суд розглянути дану заяву.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

З урахуванням вищенаведених норм, суд зазначає, що позивач, повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає відповідач та третя особа не виконали своїх обов'язків щодо повернення кредитних коштів та ухиляються від свої зобов'язань і після подачі позову.

Крім того, позивач стверджує, що оскільки відповідач та третя особа на даний час перебувають на тимчасово окупованій території, вони мають реальну можливість не виконувати вимоги кредитора та витрачати грошові кошти не для розрахунків з позивачем, перераховувати кошти з власних рахунків на рахунки інших осіб та витрачати майно на власні потреби.

Разом з тим, позивачем ані в позовній заяві, ані в заяві про забезпечення позову взагалі не наведено жодного обґрунтування необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, не зазначено обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Враховуючи вищезазначене, недоведеність позивачем в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України можливості ускладнення чи неможливості виконання рішення по даній справі, суд приходить до висновку про відмову у вжитті заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 30.11.2015 року у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд,

встановив:

23.02.2013 року між публічним акціонерним товариством «Міський комерційний Банк» (банк) та приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Ейр Онікс» (позичальник) укладено Кредитний договір №928/980-ЮО (зі змінами, внесеними договорами про внесення змін до Кредитний договір №928/980-ЮО).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 1 900 000,00 грн., починаючи з 26.02.2013 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з вищенаведеного Кредитного договору, 12.11.2013 між публічним акціонерним товариством «Міський комерційний Банк» (заставодержатель), товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Дідактик» (заставодавець) та приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Ейр Онікс» (позичальник) укладено договір застави цінних паперів №928/980-ЮО/ЗЦП-1 (зі змінами, внесеними договорами про внесення змін до договору застави цінних паперів від 12.11.2013 р. №928/980-ЮО/ЗЦП-1).

Пунктом 1.1 договору застави в редакції договору від 02.12.2013 р. про внесення змін до договору застави цінних паперів від 12.11.2013 р. №928/980-ЮО/ЗЦП-1 визначено, що застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за Кредитним договором №928/980-ЮО (а також будь-яким змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту, тощо), укладеним між заставодержателем та позичальником, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до 16.02.2014 р. включно кошти у розмірі 1 900 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 25% процентів річних та штрафні санкції, інші платежі у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3 договору застави в редакції договору від 03.12.2013 р. про внесення змін до договору застави цінних паперів від 12.11.2013 р. №928/980-ЮО/ЗЦП-1 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери, а саме прості іменні акції ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», (код ISIN UA4000146005) в кількості 480000 шт., номінальною вартістю 1,0 грн. Заставна вартість предмета застави становить 480000, 00 грн.

Пунктами 3.1.2, 3.1.3 договору застави передбачено, що заставодавець має право у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем умов цього договору, заставодержатель має право задовольнити вимоги шляхом реалізації предмета застави згідно із законодавством України. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі вимоги, що визначаються на момент задоволення, включаючи суму кредиту, проценти, пеню (за наявності), відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язань, а також витрати понесені у зв'язку з пред'явленням вимоги.

На виконання умов кредитного договору позивач надав позичальнику кредит в межах встановленого кредитного ліміту у розмірі 1 900 000,00 грн., проте третя особа свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконала, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» про стягнення заборгованості за Кредитним договором №928/980-ЮО.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 у справі №901/516/14 позов ПАТ «Міський комерційний банк» до ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» задоволено; стягнуто з ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» на користь ПАТ «Міський комерційний банк» заборгованість за Кредитним договором №928/980-ЮО у розмірі 1 961 878,00 грн. та судовий збір у розмірі 39 237,57 грн.

В подальшому, посилаючись на невиконання ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, в тому числі встановлених рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 у справі №901/516/14, позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс» про стягнення 261 352 грн. 80 коп. заборгованості, з яких: 169 983 грн. 39 коп. - заборгованості по відсоткам, 91 369 грн. 41 коп. - пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. у справі №911/2430/15 позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс» на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» 169 983 грн. 39 коп. заборгованості по сплаті відсотків, 91 369 грн. 41 коп. пені; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс» в дохід Державного бюджету України 5 227,06 грн. судового збору.

Враховуючи те, що вказані рішення набрали законної сили, встановлені рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 у справі №901/516/14 та господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. у справі №911/2430/15 обставини щодо наявності заборгованості ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», як позичальника, перед ПАТ «Міський комерційний банк» за Кредитним договором №928/980-ЮО щодо сплати основного боргу, процентів та пені, в силу приписів ст. 35 ГПК України є преюдиційними та не потребують доказування.

Разом з тим, належних та допустимих доказів примусового виконання вищезазначених рішень у справах №901/516/14 та №911/2473/15, що набрали законної сили та стягнення коштів за вказаними рішеннями, суду не надано.

Також на підтвердження наявної заборгованості за кредитним договором станом на 07.02.2014 р., в заявленому у даній справі розмірі, позивачем надано довідку №13/9268 від 03.07.2015 р., підписану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк».

Беручи до уваги встановлену та присуджену до стягнення за рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2014 у справі №901/516/14 та господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. у справі №911/2430/15 заборгованість ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», як позичальника за Кредитним договором №928/980-ЮО, враховуючи невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій перед банком, ПАТ «Міський комерційний банк», як кредитор та заставодержатель, позивач просить суд задовольнити свої вимоги щодо сплати коштів за Кредитним договором №928/980-ЮО у розмірі 1 989 523,37 грн. шляхом звернення стягнення на майно, яким відповідач, як заставодавець, забезпечив виконання зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частинами 1, 2 ст. 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частинами 1, 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи те, що станом на поточну дату третьою особою зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та пені у повному обсязі не виконано, у той час як встановлену за рішеннями суду заборгованість по сплаті відповідних коштів позивачем не стягнуто в примусовому порядку з третьої особи, суд дійшов висновку про доведеність позивачем відповідальності відповідача, як заставодавця, за неналежне виконання ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс», як позичальником, обов'язків по сплаті коштів за кредитним договором у розмірі 1 989 523,37 грн.

Відповідно до наданих суду пояснень позивача, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, вартість предмета застави встановлюється у розмірі, визначеному договором застави цінних паперів від 12.11.2013 р. №928/980-ЮО/ЗЦП-1, а саме 480000,00 грн.

Доказів заперечень відповідача чи спорів між сторонами щодо вартості предмета застави суду не надано.

Отже, беручи до уваги встановлення рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим та господарського суду Київської області факту неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, враховуючи передбачене чинним законодавством та договором застави право позивача на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, суд дійшов висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно, яке є предметом договору застави цінних паперів, загальною вартістю 480000,00 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 1 989 523,37 грн., є обґрунтованою.

Поряд з тим, позивач просить суд встановити спосіб реалізації заставного майна шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі договору застави від 12.11.2013 р. №928/980-ЮО/ЗЦП-1в розмірі 480000,00 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про встановлення способу реалізації заставленого майна, яке є предметом договору застави від 12.11.2013 р. №928/980-ЮО/ЗЦП-1, початковою вартістю 480000,00 грн., шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом до суду), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті. 4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом до суду), за подання до господарського суду з позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет» від 28.12.2014 № 80-VIII визначено, що станом на 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата становила 1218, 00 грн.

Таким чином, за розгляд позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави вартістю 480 000,00 грн. підлягає до стягнення 9600,00 грн. судового збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача та стягується в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на прості іменні акції (код ISIN UA4000146005), емітентом яких є приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Ейр Онікс» (код 35228772), номінальною вартістю одного цінного паперу - 1,00 грн., у кількості 480000,00 (чотириста вісімдесят тисяч) штук, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною 480000,00 грн. (чотириста вісімдесят тисяч гривень 00 коп.).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Дідактик» (95006, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, буд. 51, код 32259478) в дохід Державного бюджету України - 9600,00 грн. (дев'ять тисяч шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 17.12.2015р .

Суддя О.В. Щоткін