Постанова

від 07.09.2015 по справі 2-а-3100/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 р. м. Вінниця

Справа № 2-а-3100/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоелектроапаратура" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в :

У липні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Автоелектроапаратура" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2010 № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12185,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач 01.11.2011 подав касаційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2015 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2010 № НОМЕР_1 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті позовних вимог судові рішення залишено без змін ( т. 2 а.с. 139 - 142 ).

Скасовуючи в частині судові рішення першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції, зокрема, вказав, що при прийнятті вищезазначених рішень, суди не виокремили суми донарахувань за відповідні порушення із загальної суми, визначеної в податковому повідомленні - рішенні від 17.05.2010 №0000072201, а саме не встановлена сума штрафної санкції, застосованої за прострочення позивачем повернення коштів в сумі 18200 рос. руб. на 4 дні та коштів в сумі 6180 рос. руб. на 11 днів, що в подальшому потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 КАС України.

Ухвалою від 17 липня 2015 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Оскільки правова оцінка правомірності винесення податкових повідомлень - рішень від 17.05.2010 №0000142301/1 та №0000152301/1, від 16.07.2010 №0000142301/2 та №00002301/2 надана у вищезазначених судових рішеннях, які набули законної сили, то в ході нового судового розгляду даної адміністративній справі суд надає правову оцінку правомірності прийняття податковим органом лише рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.05.2010 №0000072201.

Відповідно до вимог ст. 55 КАС України судом допущено процесуальне правонаступництво, а саме замінено відповідача - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Вінницькій області її правонаступником - Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення ( том 2 а.с. 209-211 ), в яких вказав, що встановлені перевіркою порушення податкового законодавства в дійсності мали місце, а приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення Вінницька ОДПІ діяла на підставі та в спосіб передбачений законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

В період з 09.03.2010 по 26.03.2010, на підставі направлень №19/23 від 09.03.2010 та №23/23 від 22.03.2010, працівниками Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової адміністрації у Вінницькій області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 07.07.2008 по 31.12.2009, податку на додану вартість за період з 07.07.2008 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2008 по 31.12.2009.

Результати перевірки оформлено актом від 31.03.2010 №18/23/35782095 ( т. 1 а.с. 35 - 78 ), в якому встановлено порушення позивачем, зокрема, статті 6 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною» в частині порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки по контракту №1 від 28.05.2008 року з ООО "Автодеталі" (Російська Федерація ).

За наслідком перевірки відповідачем прийнято, зокрема, рішення від 14.04.2010 №0000032201 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12185,00грн. ( т 1 а.с. 29 ).

За результатом адміністративного оскарження спірного рішення скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення - без змін ( т. 1 а.с. 86 - 101 ), також відповідачем було прийнято нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.05.2010 №0000072201, яке за своїм змістом аналогічне рішенню від 14.04.2010 №0000032201 ( т. 1 а.с. 32 ).

Як вбачається з акту перевірки від 31.03.2010 №18/23/35782095, фактичною підставою для прийняття рішення від 17.05.2010 №0000072201, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12185,00 грн., став висновок податкового органу про прострочення терміну надходження валютної виручки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами в даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинахВ» від 15.09.1995 р. №327/95-ВР (далі - Закон №327/95) давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

Згідно зі ст. 6 Закону №327/95 розрахунки за переробку давальницької сировини можуть проводитися в грошовій формі.

Ненадходження валютної виручки понад законодавчо встановлений термін є порушенням вимог ст. 6 Закону України В«Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинахВ» .

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною" підприємству нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості.

Як встановлено судом в ході розгляду адміністративної справи, 28 травня 2009 року між ТОВ «Завод «Автоелектроапаратура» та ТОВ «Автодеталі» було укладено контракт №1 про надання послуг по переробці давальницької сировини. На виконання умов зазначеного контракту позивачем були надані послуги по переробці давальницької сировини нерезиденту ТОВ "Автодеталі" згідно з ВМД № 4443 від 12.05.2009 на суму 295380 рос.руб. / 78491,32 грн. з граничним терміном надходження валютної виручки 10.08.2009.

В законодавчо встановлений термін валютна виручка на валютний рахунок підприємства надійшла частково в сумі 271000,00 рос. руб. Таким чином, станом на 11.08.2009 утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 24380,00 рос. руб., з них 18200,00 рос. руб. надійшло 14.08.2009 (прострочення 4 дні) та 6180,00 рос. руб. надійшло 21.08.2009 (прострочення 11 днів).

В судовому засіданні представником позивача не заперечувався факт прострочення повернення валютної виручки по вище зазначеній вантажно-митній декларації.

Для встановлення суми пені, що була нарахована податковим органом позивачу за прострочення повернення валютної виручки в сумі 18200 рос.руб. та в сумі 6180 рос.руб. за ВМД № 4443 від 12.05.2009, судом було витребувано у відповідача відомості щодо обсягів та термінів проведення розрахунків за контрактом №1 від 28.05.2008, укладеним між позивачем та ТОВ «Автодеталі» (Росія), та стану виконання контракту, а також розрахунок пені, наведений в додатку №6-V до акту перевірки ( том 2 а.с. 221-222 ).

Згідно наданих представником відповідача відомостей судом встановлено, що погашення дебіторської заборгованості в сумі 18200,00 рос.руб. відбулось 14.08.2009, в той час як граничний термін надходження зазначених коштів - 10.08.2009. Внаслідок чого відповідачем за 4 дні прострочення сплати дебіторської заборгованості позивачу нарахована пеня в сумі 78,96 грн. ( термін нарахування пені 11.08.09 - 14.08.09 ).

Також судом встановлено, що погашення дебіторської заборгованості в сумі 6180,00 рос. руб. відбулось 21.08.2009. Внаслідок чого відповідачем за 7 днів прострочення надходження коштів у валюті позивачу нарахована пеня в сумі 35,03 грн. ( термін нарахування пені 15.08.09 - 21.08.09 ).

Таким чином, суд вважає доведеним правомірність нарахування відповідачем пені в загальній сумі 113,99 грн. ( 35,03 грн. та 78,96 грн. ) за порушення ТОВ В«Завод В«АвтоелектроапаратураВ» термінів надходження коштів у валюті за ВМД № 4443 від 12.05.2009.

Крім того, на виконання умов контракту № 1 від 28.05.2008 ТОВ В«Завод В«АвтоелектроапаратураВ» надало послуги по переробці давальницької сировини нерезиденту (ТОВ В«АвтодеталіВ» ) згідно з ВМД № 6641 від 02.07.2009 на суму 369040,00 рос.руб./90388,97 грн. (граничний термін надходження валютної виручки 30.09.2009).

В законодавчо встановлений термін валютна виручка за відвантажений товар на валютний рахунок надійшла лише частково в сумі 178820,00 рос.руб., а в погашення дебіторської заборгованості ТОВ В«АвтодеталіВ» згідно акту прийому-передачі від 08.09.2009р. передало переказний вексель серії АА №0011414 на суму 75550,86 грн.

На думку відповідача, станом на 01.10.2009 за розрахунками по даному контракту утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 190 220,00 рос.руб.

Відповідно до ст. 4 Закону України В«Про обіг векселів в УкраїніВ» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Крім того, згідно з п. 3 ст. 6 Закону №327/95 у разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.

Тобто, законодавець визначив термін сплати за перероблену давальницьку сировину чи з моменту митного оформлення чи з моменту погашення векселя, якщо погашення векселя було раніше.

В даному випадку митне оформлення було проведено раніше ніж погашення векселя, тому відрахунок граничного терміну погашення вирахований вірно.

Однак, встановивши дійсні обставини справи, суд прийшов до висновку, що в даному випадку був проведений грошовий розрахунок з використанням векселя. При цьому суд зазначає, що передача векселя не передбачає фактичної сплати коштів, а засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей.

Оскільки очевидним є той факт, що в даному випадку мав місце грошовий розрахунок з використанням векселя, проведений до закінчення граничного терміну надходження валютної виручки, а тому прострочення надходження валютної виручки згідно з договором бути не могло. Крім цього, оплата переказного векселя серії АА №0011414 здійснювалась резидентом України, а саме ДП ВАТ "Завод "Автоелектроапаратура", валюта векселя - українська гривня, в рахунок погашення дебіторської заборгованості ТОВ "Автодеталі". З огляду на викладене і відсутні підстави для нарахування пені та застосування штрафних (фінансових) санкцій за ВМД № 6641 від 02.07.2009.

Вищевикладене узгоджується також з висновком, викладеним Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18.03.2015 року, відповідно до якого касаційний суд зазначає, що грошове зобов"язання товариства з обмеженою відповідальністю "Автодеталі" за відповідним контрактом виконане до закінчення граничного терміну надходження валютної виручки, натомість виникло нове вексельне зобов"язання ( т. 2 а.с. 141 ).

Враховуючи, що дебіторська заборгованість за ВМД №6641 від 02.07.2009 була погашена у встановлений контрактом №1 від 28.05.2008 строк, в той час як правомірність нарахування позивачу штрафної санкції у вигляді пені за ВМД від 12.05.2009 №4443 в сумі 78,96 грн. та 35,03 грн. ( відповідно ) підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.05.2010 №0000072201 підлягає скасуванню лише в частині нарахованої штрафної санкції в сумі 12071,01 грн. ( 12185,00 грн.-78,96 грн. - 35,03 грн. = 12071,01 грн. ) за порушення строків повернення валютної виручки за ВМД від 02.07.2009 №6641.

Визначаючись щодо правомірності оскаржуваного рішення суд також виходив з наступного.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого Вінницькою міжрайонною ДПІ, від 17.05.2010 №0000072201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоелектроапаратура", в частині нарахованої штрафної санкції за порушення строків повернення валютної виручки за ВМД від 02.07.2009 №6641, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення в зазначеній частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Вінницькою міжрайонною ДПІ, від 17.05.2010 №0000072201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоелектроапаратура", в частині нарахованої штрафної санкції в сумі 12071,01 грн. за порушення строків повернення валютної виручки за ВМД від 02.07.2009 №6641.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоелектроапаратура" ( код ЄДРПОУ 35782095 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області понесені судові витрати ( судовий збір ) відповідно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 0,19 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна